З лютого 2022 року Росія зазнала великих військових втрат, не досягнувши жодної зі своїх початкових цілей щодо вторгнення в Україну. Спроба просунутися на полі бою, використовуючи інспіровану Сирією тактику знищення цілих поселень, призводить до зростання антиросійських настроїв навіть у регіонах, які до вторгнення вважалися відносно лояльними або симпатизуючими Росії.
Війна, що триває, всебічно послаблює Росію: санкції та розширення міжнародної ізоляції ще більше погіршують катастрофічну технологічну відсталість Росії.
Тим часом нещодавній теракт у Крокус Сіті Хол підтвердив неспроможність Кремля забезпечити внутрішню безпеку, незважаючи на попередження, отримані від розвідки США. Реакція соціальних медіа в Росії свідчить про зростаючі підозри серед росіян, що це насправді Кремль намагався отримати геополітичну вигоду з нападу. Росія посилює співпрацю з тоталітарними режимами та терористичними організаціями, а також намагається втягнути своїх союзників у бойові дії, щоб отримати додаткові сили для ведення війни проти України.
За словами представника європейської розвідки, Кремль зараз працює над організацією терористичних атак на білоруській землі, щоб покласти провину на Полк Калиновського, антилукашенківський підрозділ, який воює проти Росії разом з українськими військами.
Таким чином Кремль має намір посилити суспільний ефект від масового розстрілу Крокус Сіті Холу, а також сфабрикувати черговий привід для звинувачення України в тероризмі, підтримці терористичних мереж і радикальних угруповань. Це відбувається на тлі підготовки Москви до визнання режиму Талібану в Афганістані. Окремою метою потенційних терактів у Білорусі є дискредитація Калиновського полку, яких Кремль намагається представити як тих, хто безпосередньо їх стратить.
Москва давно прагне втягнути Білорусь у війну проти України. 2 квітня 2024 року під час робочої поїздки до Гродно Олександр Лукашенко заявив, що «Білорусь готується до війни». Він додав, що білоруські війська проходять навчання, а у військові частини надходить додаткова техніка. У заяві йдеться про те, що режим готує громадськість Білорусі до реальної війни.
Втягнення Білорусі у війну створило б локальні осередки бойових дій уздовж українсько-білоруського кордону, що змусило б Київ відвести частину своїх резервних сил із зони бойових дій до кордону з Білоруссю. У результаті росіяни маневрували б частиною своїх військ у харківському чи сумському напрямках. Цей сценарій підтверджує попередження про те, що готується наступ Росії на Харків і Київ.
Цей сценарій виглядає більш імовірним, оскільки військова допомога США Києву практично зупинилася, що дало б Москві можливість звинуватити Вашингтон у падінні Києва, проводячи паралельні лінії з виведенням коаліції з Афганістану та падінням прозахідного уряду в Кабулі. Таким чином Кремль сподівається виставити США як державу, яка більше не є гарантом безпеки Європи.
Втягування Білорусі у війну не розраховане на реальне залучення бойового потенціалу країни, який ми оцінюємо як досить низький. Ці зусилля переслідують багаторівневі цілі.
- Змусити Олександра Лукашенка виступити проти України – формально чи неформально – тим самим зламавши його постійний опір відмові від білоруського суверенітету на користь Росії.
- Створення умов для дестабілізації Білорусі та встановлення повного контролю над країною. Сценарій повалення Лукашенка стає більш імовірним на тлі відсутності видимих перспектив подальшого просування Росії на українських полях битв і переходу до окопної війни, яка триває з травня 2023 року. Аналітики RLI протягом останніх двох років вказували на ознаки того, що Росія готується поглинути Білорусь і привести до влади маріонетковий режим. У свою чергу, це дасть Путіну цілу низку нових можливостей, у тому числі тотальний призов білоруських чоловіків, про який ми попереджали минулого травня.
Падіння режиму Лукашенка стає більш імовірним на тлі офіційної риторики президента Білорусі, яка дедалі більше суперечить наративу Кремля. Таким чином, Лукашенко відкрито озвучив заяву Володимира Путіна про те, що терористи, відповідальні за напад на “Крокус Сіті Холл”, бігли у бік українського кордону після масового розстрілу.
Отже, не можна виключати, що сплановані Росією атаки будуть спрямовані на білоруське політичне керівництво, що полегшить спробу змусити Мінськ приєднатися до воєнної кампанії проти України.
Залучення Білорусі автоматично підвищить градус напруги на східному фланзі ЄС/НАТО. Європа потенційно побачить бойові дії прямо за своїми кордонами. Отже, такий сценарій надає Путіну дуже потужний інструмент для тиску на Захід, щоб стримати підтримку України або змусити Київ домовлятися з Москвою. Втягування Білорусі у війну також дозволить Путіну оголосити, що так звана спеціальна військова операція є війною за «російський хартленд», територію, життєво важливу для безпеки Росії та самого її існування. Це є аргументом на користь подальшого посилення контролю над власним населенням, продовження мобілізації та виправдання будь-яких звірств Росії в Україні.
