Завдяки українцям, США можуть змінити підходи до ведення війни до того, як зіткнуться з сильним супротивником
Деякі противники американської допомоги Україні скаржаться на її вартість, а спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон заявив, що цю допомогу можна надати у вигляді кредитів. У цих аргументах бракує вдячності за все, що Україна зробила і робить для Сполучених Штатів, пише у своїй колонці для The Hill професор права в Джорджтаунському університеті Девід А. Супер.
Він вважає, що Україна «надає безцінну інформацію» про сильні і слабкі сторони американської зброї та військових доктрин, адже Америка не вела тривалої звичайної війни протягом шести десятиліть, а «зусилля по боротьбі з повстанцями у В’єтнамі, Афганістані та Іраку мало чого можуть навчити нас про те, як боротися з ворогом, який має велику армію і сучасну зброю».
«Ми вчимося, плануємо і моделюємо, але ми не можемо знати. Щороку ми витрачаємо десятки мільярдів доларів на системи озброєння, які, як ми сподіваємося, доведуть свою ефективність, маючи мало прямих доказів», – пише Супер, зауважуючи, що війни незмінно «ставлять у незручне становище найкращих військових планувальників».
«Українці з першими дізнаються, наскільки правильними були наші інвестиції – і результати були неоднозначними. Ракети HIMARS, протитанкові ракети Javelin та бойові машини Bradley показали чудові результати. Дійсно, вища точність наших систем виявилась більш ніж достатньою для того, щоб компенсувати чисельну перевагу Росії, яка забезпечувалась переважно гіршими системами радянських часів», – зазначає професор.
Проте він зауважує, що була американська зброя, яка зазнала серйозних невдач – системи розмінування, а також танки Abrams «поки що мало чим допомогли».
«Системи протиповітряної оборони Patriot працювали до певного моменту, але Росія показала, що вони можуть бути вичерпані і стати неефективними за допомогою дешевих, але руйнівних безпілотників… Ми не були готові до умов, в яких оборона може бути виснажена наступальною зброєю, що коштує лише частку вартості [зброї для оборони]. Тяжко здобутий досвід українців попереджає нас про необхідність більш сталого підходу», – вважає Супер.
Професор пише, що Україна дійшла до «геніального рішення» – використання багатьох різних типів безпілотників на кожній ділянці фронту, щоб жодна стратегія глушіння не могла захистити російські війська.
«Це цінний урок для США, які, як правило, роблять акцент на стандартизації та кількох великих оборонних контрактах, – нагадує колумніст.
Також Супер зазначив про ще один висновок українсько-російської війни – планерні бомби є дешевшою, потужнішою і важчою для захисту альтернативою крилатим ракетам. «Тепер у нас є час розробити контрзаходи до того, як наші власні сили коли-небудь зіткнуться з чимось подібним», пише професор.
Він нагадує про провал тактики, до якої українців неодноразово закликали американські офіційні особи – сконцентрувати свою бронетехніку в потужні колони, щоб врізатися в лінію фронту, як це було під час Другої світової війни. Як показала війна, ці колони (як російські, так і українські) помічають безпілотники, після чого слідує знищення техніки. «Це має обмежити майбутню залежність американської доктрини від масованих бронетанкових колон і, в процесі, врятувати незліченну кількість американських життів», зауважує Супер.
«Ще більший подарунок від українців нашій країні – це можливість зупинити російську агресію, не ставлячи під загрозу життя наших військовослужбовців… Путін, вищі урядовці і державне телебачення [РФ] постійно заявляють про рішучість захопити землі, які, як вони стверджують, є історично російськими, в тому числі землі кількох країн-членів НАТО. Відмова Палати представників Республіканської партії від українців стала сигналом слабкості, яка лише підбадьорює Путіна та інших агресивних автократів… І ризик трагічного прорахунку зростатиме в геометричній прогресії, коли ми зіткнемося з Росією чи Китаєм безпосередньо, а не просто озброюватимемо українців, витрачаючи гроші на американських заводах», – пише професор.
«Але найбільшим подарунком українців американцям став приклад їхньої відданості демократії. Занадто часто ми сприймаємо наші свободи як належне, забуваючи про жертви наших попередників, які зробили наше життя можливим. Ми настільки занурюємося в наші чвари, що забуваємо, скільки людей залишаються під чобітьми авторитарних режимів. Якщо українці зможуть розпалити пристрасть американців до демократії та свободи, ми будемо в боргу перед ними, який ніколи не зможемо повернути», – резюмував професор Супер.
