Прем’єр Фіцо заявив про необхідність підтримки України і «тримає кулаки»» за її євроінтеграцію
Міжурядові українсько-польські урядові консультації два тижні тому дозволили зняти напругу, що необґрунтовано виникала у двосторонніх відносинах в останній час, та перейти від емоцій до конструктиву. Схоже, цей формат за участі зібраних в одному місці топпосадовців двох країн виявився вдалим для “калібрування відносин” і з іншим сусідом України – Словаччиною. Принаймні, саме таким є перше враження від українсько-словацьких урядових консультацій, які пройшли 11 квітня у містечку Михаловце.
ПОЛІТИЧНА ШЛЯХЕТНІСТЬ УКРАЇНИ
Це невеличке словацьке містечко з 40-тисячним населенням у четвер приймало, напевно, найбільш високопоставлених гостей у своїй, до речі, майже 800-літній історії. За 40 кілометрів від українського Ужгорода у цей день тут зібралися керівництво Словацької Республіки та очолювана прем’єром делегація з охопленою війною сусідньої України. Головна мета – предметно і без бюрократії обговорити ключові аспекти розвитку двосторонньої взаємодії віч-на-віч, а не через заяви в медіа, та прояснити основні питання занепокоєння.
Таких моментів, на жаль, значно збільшилося з приходом до влади у Словаччині у жовтні минулого року Роберта Фіцо. Як перед виборами, так і вже в кріслі прем’єра цей правопопулістський політик виступив з рядом скандальних заяв антиукраїнського характеру (як наприклад, висловлювання про “несуверенну” Україну під впливом США та заклик до компромісу щодо територіальної цілісності України), а також припинив військову допомогу України, бо “не хоче підтримувати війну”, а “хоче миру”.
А прагнення Фіцо вести “збалансовану зовнішню політику”, коли глава словацького МЗС Юрай Бланар місяць тому тиснув руку головному дипломату російської держави-агресора на форумі в Туреччині, взагалі внесли тріщину у відносини Братислави та Праги. Чеська влада, яка непохитно підтримує боротьбу українців проти російських загарбників, відклала міжурядові консультації зі Словаччиною через їх недоцільність з огляду на “принципову розбіжність в ключових питаннях зовнішньополітичної тематики”.
У випадку України ці зовнішньополітичні “розбіжності” з нинішнім словацьким урядом, звичайно, виглядають незрівнянно більшими, але офіційний Київ не може зараз дозволити собі діяти за чеським прикладом. Ведучи оборонну війну проти значно сильнішого за ресурсами ворога, Україна дуже потребує підтримки іноземних партнерів, включаючи сусідів, а тому змушена діяти значно тонше та дипломатичніше.
“Попри розбіжності, ми маємо намір сформувати з урядом Словаччини політику “нового прагматизму”, яка принесе користь обом державам”, – заявляв очільник Кабінету міністрів України Денис Шмигаль, проводячи зустріч зі своїм словацьким колегою 24 січня в Ужгороді.
Це прагнення “відкрити нову сторінку у відносинах” лежало, вочевидь, і в основі міжурядової зустрічі у четвер у Михаловцях.
І схоже, цю дипломатичність Києва та прагнення вибудовувати взаємовигідні відносини, попри образливі заяви, оцінив і сам Фіцо.
“Я хочу подякувати не лише уряду Словацької Республіки, який працював сьогодні, але я хочу подякувати від імені всієї Словацької Республіки, що ви (українська сторона, – ред.) були з політичної точки зору шляхетними. Та людина, яка просто дивиться телепередачі й чує думки, –
вона в Словаччину не хоче взагалі приїхати. Але ви так не зробили”, – скаже глава словацького уряду під час спільної з українським колегою заяви для ЗМІ після урядових консультацій в Михаловцях.
“ГАНЬБА!” ВІД ДЕМОНСТРАНТІВ, АЛЕ ДРУЖНЯ АТМОСФЕРА ЗУСТРІЧІ
Розпочиналася ж зустріч урядовців двох країн у міській ратуші з вигуків “Ганьба!” та “Слава Україні!”. Хоча про міжурядові консультації публічно й не повідомлялося, від місцевих жителів подію такого масштабу, звісно, не можна було приховати.
Невелика група людей зібралася рано вранці на площі біля огороджень, якими був перекритий з міркувань безпеки прохід/проїзд до ратуші, щоб висловити своє невдоволення політикою Фіцо щодо України. Точніше, як видається, саме це було їх метою – оскільки організатори не дозволили присутнім на місці численним журналістам підходити до обгородженого периметру та спілкуватися з демонстрантами (з тих же міркувань безпеки).
Прибуваючих же членів української делегації учасники акції зустрічали лозунгами “Слава Україні!” та, подекуди, – “Слава Збройним силам України!”.
Попри це, атмосфера початку зустрічі не виглядала напруженою. Навіть навпаки. Словацький прем’єр зустрів Дениса Шмигаля як ніби старого друга, потиснувши руку та обійнявши і поплескавши по спині. Власне, рукостискання між двома главами урядів повторювалося не раз – як під час протокольного “сімейного фото”, так і на відкритті засідання, коли Фіцо тиснув руку Шмигалю на знак згоди зі сказаним ним, а також (кілька разів) під час спільної заяви для ЗМІ та підписання документів. Приобійняв свого українського гостя словацький прем’єр і на завершення, після виступів, уже прощаючись.
Про важливість для нього тактильного контакту, можливість якого й дають зустрічі віч-на-віч, зізнався сам прем’єр Фіцо.
“Пане прем’єре, я думаю, що ви і вся ваша делегація відчували себе комфортно. Одна справа, що пишуть журналісти, одна справа, що говорять про нас наші вороги, але треба людину помацати, – сказав Фіцо під час спільного преспідходу, беручи тут же свого колегу з України за лікоть. – І побачити, яка вона в дії, що вона говорить, які конкретні результати вона має”.
“І я завжди буду серед тих політиків, які подають руку, і я дотримуюся своїх зобов’язань”, – додав словацький прем’єр, який звертався до свого українського співрозмовника як “любий Денисе” (а у відповідь отримував “дорогий Роберте”).
КОПНУЛИ М’ЯЧ ВИСОКО ВГОРУ. В ДУСІ ПОЛІТИКИ НОВОГО ПРАГМАТИЗМУ
“Пане прем’єре, любий Денисе, не знаю, чи ти це усвідомлюєш, але сьогодні ми копнули м’яча і він піднявся дуже високо. Це, можливо, й малі якісь справи, але вони є дуже великим кроком, який ми зробили вперед, – підсумовував результати зустрічі Фіцо. – Я хочу тобі сказати, що двері в моїй установі для тебе відкриті”.
Про копнутий високо вгору м’яч погоджувався з ним й український прем’єр. І нагадував про політику “нового прагматизму”.
“Дякую прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо за цей уже другий наш діалог за останні два місяці. Минулого разу ми зафіксували низку конкретних домовленостей щодо двосторонньої співпраці наших країн в дусі політики нового прагматизму. Сьогодні ми звірили годинники, розширили наші горизонти співробітництва, – заявив Шмигаль за результатами міжурядових консультацій. – Як сказав прем’єр-міністр (Роберт Фіцо, – ред.), м’яч сьогодні піднятий дуже високо, і далі ми будемо працювати. І звісно, що ця співпраця буде ще більш інтенсивною та абсолютно прагматичною для наших народів, для наших країн”.
За підсумками міжурядових консультацій, які Денис Шмигаль назвав “історичними” ще перед їх початком, Україна та Словаччина підписали низку угод. Головна з них, за підписом двох прем’єрів, – Дорожня карта спільних дій. Як зазначив кореспонденту Укрінформу присутній на підписанні очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, у карті намічені конкретні теми, на яких зараз сфокусована угода обох урядів: “Вона – комплексна, охоплює усі сфери співробітництва”.
З інших важливих документів слід відзначити Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі ядерної енергетики. Як відомо, Словаччина виступає проти санкцій ЄС на ядерне паливо з РФ, яка лишається її єдиним постачальником у цій сфері. Між тим, після 24 лютого 2022 року український Енергоатом повністю припинив співпрацю з країною-агресоркою, спільно з американською компанією Westinghouse розробивши ядерне паливо для реакторів типу ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 та зруйнувавши таким чином монополію. Тепер цим досвідом українська сторона хоче поділитися й з досі залежними від росіян словацькими партнерами.
“Уряди України та Словаччини домовилися створити спільну робочу групу, яка допоможе диверсифікувати постачання ядерного палива на АЕС. Це – важливий крок до енергетичної незалежності Європи. Він руйнує монополію Росії в цій галузі й забирає у неї інструменти для шантажу цілого континенту”, – зазначив Шмигаль.
Велику увагу було приділено на міжурядових консультаціях співпраці в енергетичній сфері, у т.ч. особливо важливій для уряду Фіцо темі газового транзиту. “Щодо енергетики, ми дуже відкрито говорили з паном прем’єром про газ, про диверсифікацію поставок газу в Європу, які погляди існують, яка позиція України”, – розповів словацький прем’єр.
Зі свого боку, глава українського уряду заявив, що Словаччина зможе використати український морський нафтовий термінал для постачання нафтопродуктів до ЄС, а також українське газосховище – для зберігання запасів словацького газу.
Він додав, що Україна та Словаччина також будуть “активно працювати над реалізацією проєкту Центральноєвропейського водневого коридору”, яким транспортуватиметься водень до ЄС.
Крім того, з метою посилення енергобезпеки обох країн та збільшення можливості експорту й імпорту електроенергії, до кінця 2028 року планується завершити реконструкцію та модернізацію електричного інтерконектора “Мукачево – Вельке Капушани”.
Ще одним блоком питань, які порушувалися на міжурядових консультаціях, стала логістика. За словами Дениса Шмигаля, сторони досягнули домовленості про запуск до кінця цього року прямого пасажирського залізничного сполучення Київ-Кошице. Також планується розвиток транскордонного залізничного маршруту Чоп – Чєрна-над-Тисою.
Загалом же український прем’єр сподівається, що бізнес-спільноти Словаччини братимуть участь у відбудові Української держави. Представників словацького бізнесу й уряду запросили на конференцію з відновлення України у Берліні. А за її результатами восени планується організувати спільний українсько-словацький підприємницький форум.
“ЧЕРВОНА ЛІНІЯ” ЩОДО ПЕРЕДАЧІ ЗБРОЇ, АЛЕ НЕ КУПІВЛІ
Прем’єр Фіцо з приходом до влади зупинив військову допомогу Україні. Хоча, насправді, можливості словацької армії з передачі Україні зброї та техніки зараз уже сильно обмежені – країна надала військової підтримки загальним обсягом у понад 670 млн дол., зокрема передавши ЗСУ усі свої “МіГи”, але й також надавши ППО, гелікоптери, гаубиці.
Між тим, позиція нового словацького прем’єра не виключає купівлю Україною зброї у словацьких підприємств. І це цілком лягає у русло політики “нового прагматизму”.
“Є певні “червоні лінії” в уряду Словаччини. Я бачу одну з них – це відмова передавати будь-яку зброю із запасів словацької армії. Але при цьому – і ви сьогодні самі чули від прем’єр-міністра Словаччини – вони повністю відкриті до ідеї закупівлі Україною у Словаччини військової продукції”, – зазначив у коментарі Укрінформу міністр Кулеба.
І справді, глава словацького уряду у четвер підтвердив, що “на комерційній основі” Словаччина готова співпрацювати з Україною й у військовій сфері.
“Я не хочу робити з цього таємницю. Ми ніколи не говорили неправди. На комерційній базі Словаччина готова співпрацювати й у військовій сфері. Й у цьому дусі вели перемовини міністр оборони Словаччини і заступник міністра оборони України, які присутні були на наших перемовинах”, – заявив Фіцо в Михаловцях.
На цьому тлі він також вказав на пропозицію допомоги Україні у сфері розмінування – “і тут мова йде не про експертизу, а про конкретні машини розмінування”. “Ми хочемо допомагати. Допомагати також і в навчанні, у підготовці персоналу, який буде обслуговувати такі машини”, – зазначив глава словацького уряду.
Його український колега додав, що мова йде про “спільне виробництво інженерної техніки та про надання вже готових машин для виявлення та знешкодження мін”. “Ми вдячні словацьким партнерам за долучення до великої міжнародної коаліції з очищення наших земель від російського мінного сміття”, – сказав Шмигаль.
ПІДТРИМКА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ Й ФОРМУЛИ МИРУ УКРАЇНИ ТА ЗАСУДЖЕННЯ “РОСІЙСЬКОЇ СИЛИ”
Йшлося на міжурядових консультаціях у Михаловцях і про політичну підтримку України та її Формули миру.
“Словаччина хоче бути доброю, дружньою країною-сусідом для України. Ми хочемо проявити солідарність з вами у тому нещасті, з яким ви боретеся”, – наголосив Фіцо, маючи на увазі російське нещастя України.
Якось закручено він побажав українцям “знайти ті моменти, які підтримують ваш суверенітет і територіальну цілісність”, прямо засудив застосування Росією сили та недвозначно заявив про необхідність підтримувати Україну.
“Пані та панове, я хочу просто прямо сказати, щоб не було ніяких сумнівів, що використання російської сили в Україні – це порушення міжнародних угод. Ми виходимо у Словаччині саме з такої позиції й не будемо її змінювати. Дозвольте мені повторити, що Україна потребує допомоги і Україна потребує, щоб з нею було проявлено солідарність. Для того ми й тут”.
Водночас, як додав прагматичний Фіцо, “щодо цієї допомоги та солідарності можуть бути різні погляди”.
Окремо він повідомив, що Словаччина також братиме участь у Глобальному саміті миру в Швейцарії – ініціативі Зеленського, яка передбачає відновлення Україною контролю над усією своєю міжнародно визнаною територією.
“Ми говорили про підготовку великого Саміту миру 15-16 червня у Швейцарії. Ми будемо брати участь у цьому саміті, й ми вважаємо, що це початок процесу, який наприкінці міг би привести до корисних моментів, які цікаві для обох сторін”, – сказав із цього приводу словацький прем’єр.
Чітко він висловився і про “повну підтримку” членства України в ЄС.
“Ми не є країною, яка буде вам встановлювати перешкоди на вашому шляху, а навпаки: ми хочемо допомогти, надати вам свій досвід, що стосується перемовин щодо вступу. Словаччина бажає Україні швидко стати членом Європейського Союзу, бо це є гарантією для перспектив та мирного розвитку вашої країни. Ми тримаємо кулаки за вас”, – заявив словацький прем’єр.
У розмові з кореспондентом Укрінформу очільник української дипломатії підтвердив, що словацький уряд підтримує швидке відкриття переговорів про членство між Україною та ЄС.
“По Європейському Союзу питань немає. Ми сьогодні мали дуже плідну розмову з міністром Бланаром і пройшлися по всіх питаннях європейського порядку денного. Вони підтримують швидке відкриття переговорів між Україною та ЄС”, – зазначив Кулеба.
“Тому треба більше спілкуватися. Чим буде більше спілкування та спільних проєктів, тим менше буде непорозумінь. А політичні заяви будуть завжди”, – підсумував він.
Василь Короткий