Битва за Часів Яр є лакмусовим папірцем для обох сторін. Втрата контролю над ним матиме жахливі наслідки для України. Неспроможність вчасно захопити Часів Яр поставить під сумнів здатність росії захопити Донбас.
Географічне розташування Часового Яру робить його гарною оборонною позицією, особливо порівняно з Бахмутом, блокуючи просування росіян до ключових міст Донбасу. Це видно на карті рельєфу, де тепліші кольори позначають більші висоти, а холодніші – менші.
Дорога, що з’єднує Часів Яр і Бахмут, має кілька мостів через водний канал, який проходить через східну частину міста, створюючи природний оборонний бар’єр. За умови належного розподілу ресурсів Часів Яр може стати серйозною перешкодою для просування російських військ.
Якщо українські війська відступатимуть зі східної частини міста, мости, ймовірно, будуть зруйновані. Хоча канал неглибокий, він може стати перешкодою для техніки, зміщуючи баланс застосування ресурсів в битві на бік піхоти. Помаранчевим кольором позначені райони, де каналу на поверхні немає, оскільки вода тече трубою, як позначено на світлинах:
Традиційно росіяни використовують повітряно-десантні війська на ключових напрямках. Хоча сучасні повітряно-десантні підрозділи нагадують звичайну піхоту, вони є більш мобільними. Використання полків 98-ї повітряно-десантної дивізії та 11-ї десантно-штурмової бригади доводить важливість цього напрямку для їхнього командування.
Використання росією чотирьох літаків Су-25 для виконання завдань ближньої авіаційної підтримки поблизу Часового Яру є ще однією ознакою більшої проблеми. Це свідчить про серйозність проблем української протиповітряної оборони і недоліків у можливостях засобів ППО ближньої дії. Росіяни, ймовірно, використовуватимуть цю вразливість і надалі.
За нашою оцінкою, ситуація є складною через кілька причин: затримки з будівництвом фортифікаційних споруд, нестача особового складу через затримку мобілізації. Очевидним є дефіцит поставок із Заходу, особливо боєприпасів, артилерії та систем протиповітряної оборони.
Самого лише рельєфу місцевості недостатньо, щоб зупинити наступаючі російські війська, героїзм і майстерність захисників не можуть бути єдиною опорою оборонної тактики, тому Україна потребує комплексного оборонного підходу, який враховує потенційні слабкі місця і попередні помилки.
Тим часом, очікується, що перевага російських військ над українськими досягне свого піку цього року, якщо Україна і Захід не вживуть надзвичайних заходів. Допомога з боку Північної Кореї, Ірану та Китаю забезпечує росії можливість утримувати тактичну перевагу протягом одного-двох років.
