12 березня адміністрація Байдена нарешті оголосила про новий пакет [допомоги] для України в рамках Presidential Drawdown Authority (PDA) – президентських повноважень щодо передачі оборонних матеріалів, припинивши 11-тижневий мораторій.
Протягом 11 тижнів вони стверджували, що не надаватимуть жодної нової допомоги. Вони спостерігали, як закінчуються боєприпаси. Вони спостерігали, як падала Авдіївка. Потім вони змінили курс.
Чому?
Цей матеріал присвячений безпековій допомозі США Україні (зокрема, президентським повноваженням щодо передачі оборонних матеріалів) – темі, яку я висвітлюю вже 2 роки. Тут не буде «стисло». Це складна тема, яку, сподіваюся, я зробив зрозумілою для вас.
Ті, хто давно слідкує за цим акаунтом, вже знають, що після оголошення про виділення 300 мільйонів доларів 12 березня залишилося 3,9 мільярда доларів, щодо яких адміністрація Байдена знову стверджує, що вони не можуть їх використати. Цей матеріал зруйнує їхню позицію.
Військова допомога від США надходить Україні переважно через ініціативи: Presidential Drawdown Authority (PDA) та «Ініціативу з надання допомоги Україні в галузі безпеки» (Ukraine Security Assistance Initiative – USAI). PDA дозволяє екстрену передачу оборонних матеріалів (боєприпасів, зброї, обладнання) з американських запасів до інших країн. USAI дозволяє Міністерству оборони США закуповувати оборонну продукцію у промисловості або країнах-партнерах. Зобов’язання USAI включають 12 батарей NASAMS, які компанія Raytheon отримала за контрактом на виробництво. Чекайте на новий тред про закупівлі NASAMS.
На сьогоднішній день Конгрес виділив 18,9 мільярдів доларів на USAI. Всі ці кошти були виділені на конкретні програми закупівель, хоча на 6,6 мільярдів доларів з цих коштів ще не були взяті зобов’язання/контракти. Нижче ви можете побачити, на що було витрачено решту $12,3 млрд.
Після того, як усі кошти USAI [були] вичерпані, PDA є основним інструментом адміністрації Байдена щодо надання військової допомоги Україні. PDA також є більш важливою з двох програм, оскільки надає Україні те, що вона потребує, негайно.
Як же працює PDA?
Стаття 506 Закону про іноземну допомогу дозволяє Президенту розпоряджатися «скороченням оборонних матеріалів зі складів Міністерства оборони» «загальною вартістю, що не перевищує 100 мільйонів доларів протягом будь-якого фінансового року». Стаття 652 вимагає, щоб Конгрес був повідомлений про це з відповідним обґрунтуванням.
Таким чином, PDA дозволяє передачу боєприпасів, озброєнь чи обладнання на загальну (і глобальну) суму в 100 мільйонів доларів США в надзвичайних ситуаціях іноземним державам. Це не 100 мільйонів доларів для кожної країни, це 100 мільйонів доларів для всіх країн разом узятих за будь-який конкретний фінансовий рік.
Вартість оборонних матеріалів – це їхня чиста балансова вартість, а не вартість придбання чи заміщення. Чиста балансова вартість – це вартість придбання мінус амортизація. Старі вироби можуть бути оцінені на рівні 5% від вартості придбання, тоді як абсолютно нові не підлягають амортизації взагалі.
Міністерство оборони не може в односторонньому порядку оцінити оборонне майно в $0. Навіть надлишкове оборонне майно має оціночну вартість, оскільки запаси, що перевищують потреби Міністерства оборони, все ще можуть мати охочих покупців. Все це визначено в Положенні про управління фінансами Міністерства оборони.
Звичайно, 100 мільйонів доларів не є великою сумою в умовах конвенційної війни, тому Конгрес підвищив цей ліміт, встановлений статтею 506, за допомогою попередніх законопроєктів про «додаткові асигнування для України та про продовження дії резолюції». Разом, сукупна сума у 2022 та 2023 фінансових роках склала 25,5 мільярдів доларів.
Ситуація ускладнюється тим, що протягом 2022 та 2023 фінансових років певні оборонні матеріали, надані Україні, були переоцінені через некоректне використання вартості заміщення, а не залишкової вартості. 20 червня 2023 року Пентагон оголосив, що ця переоцінка склала 6,2 мільярда доларів.
Таким чином, до 31 березня, коли контролер перевидав інструкцію з оцінки оборонних матеріалів, вони вважали, що PDA оцінювалися у 19,9 мільярда доларів, тоді як реальна цифра становила 13,7 мільярда доларів. Хоча спочатку вважалося, що помилка становила $3 млрд, до червня було визначено, що вона становить $6,2 млрд.
Замість того, щоб повторно оприлюднювати правильну оцінку кожної партії допомоги до 31 березня, Міністерство оборони зайняло позицію, що воно вже повідомило Конгрес про надання Україні повноважень на скорочення на суму $6,2 млрд, а тому може вільно їх виконувати.
Це дуже ризикована інтерпретація закону, і Генеральний інспектор Міністерства оборони активно розслідує це питання. Для них було б безпечніше негайно повторно повідомити Конгрес про намір надати оборонні матеріали на загальну суму 6,2 мільярда доларів.
Повідомлення Конгресу є ключовим компонентом передачі, оскільки, хоча повноваження обмежені і закінчуються щороку, після повідомлення Конгресу про передачу немає жодних часових обмежень для його виконання. Оборонні матеріали не обов’язково мають бути доставлені негайно.
Саме це дозволило адміністрації Байдена продовжити передачу допомоги у 2024-му фінансовому році, незважаючи на те, що Конгрес не збільшив ліміт на PDA у 24-му році понад 100 мільйонів доларів за замовчуванням. Збільшення ліміту PDA на суму $6,2 млрд, які були використані у 24-му фінансовому році, є законним, але його інтерпретація викликає сумніви.
Як я вже зазначав, передачі партій допомоги за PDA за номерами від 2 до 34 не були індивідуально правильно перелцінені, тому на кінець липня було досягнуто ліміту PDA на 2023 фінансовий рік у розмірі 14,5 млрд. дол. Починаючи з серпня, вони використовують ці $6,2 млрд в рамках повноважень.
З 27 грудня 2023 року, коли було оголошено про передачу партії допомоги за PDA від номером 54, сума залишку для передачі за PDA становила $4,178 млрд. Зараз вона становить $3,878 млрд, після того як 12 березня 2024 року було оголошено про передачу партії допомоги за PDA від номером 55 на суму $300 млн.
Передача оборонних матеріалів може відбуватися за рахунок запасів Міністерства оборони, які зберігаються на складах для власних потреб. Це не обов’язково має бути надлишкове або зайве обладнання. Хоча в американському законодавстві немає такої вимоги, Міністерство оборони, природно, хоче, щоб ці запаси були замінені.
Тому Конгрес виділив кошти (на сьогоднішній день 25,9 млрд. доларів) на закупівлю замін для оборонних матеріалів, які були надані Україні в рамках PDA. Як і у випадку з USAI, всі ці гроші вже виділені (вичерпані) на конкретні програми, хоча $7,9 млрд. ще не були освоєні.
Отже, Конгрес затвердив «фінансування» [на суму у] $25,5 млрд у рамках PDA та $25,9 млрд у рамках «фінансування з метою заміщення». Хоча це може здатися логічним, це не пояснює, як фінансування з метою заміщення було вичерпане вже тоді, коли залишилося ще $3,9 млрд. на передачу оборонних матеріалів зі складів..
Я ще раз повторюю, що помилка в оцінці на $6,2 млрд не дозволяє адміністрації Байдена перевищити ліміт PDA у $25,5 млрд. Насправді Конгрес було повідомлено лише про $23,725 млрд, оскільки адміністрація Байдена дозволила ~$2 млрд за PDA «згоріти» у 2022-му фінансовому році.
Таким чином, лише $19,847 млрд було виділено Україні через PDA, але фінансування з метою заміщення у розмірі $25,9 млрд вже вичерпано. Останні 1,07 мільярда доларів було виділено в грудні, в основному на закупівлю армійських ракет і боєприпасів.
Чому ж так важливо, що немає «фінансування з метою заміщення»? Тому що адміністрація Байдена пояснювала невикористання залишків коштів за PDA тим, що вони не можуть замінити обладнання, яке надається Україні, доки Конгрес не виділить додаткові кошти на заміну.
Як я вже зазначав, ця позиція зберігалася протягом 11 тижнів, і фактично зберігається і сьогодні. Україні не варто очікувати, що президент Байден надасть дозвіл на додаткову передачу озброєння в рамках PDA для них. За їхніми словами, партія допомоги під номером 55 була одноразовою ситуацією.
Коли Міністерство оборони виділяє кошти на заміщення озброєнь на конкретну програму або мету, це робиться з оцінкою того, скільки грошей знадобиться для фінансування цієї діяльності. Коли завершуються переговори про укладення контракту, іноді вартість виявляється нижчою за кошторис.
У таких випадках ці гроші повертаються до фонду заміщення, щоб їх можна було перерозподілити на інші непрофінансовані потреби на підтримку України. У минулому Міністерство оборони здійснило 6 таких перерахувань, які охоплювали багато різних програм на загальну суму близько 1,6 мільярда доларів.
Це 1,6 млрд доларів, які були виділені, потім повернуті до фонду заміщення, оскільки контракти були укладені в рамках кошторису, а потім перерозподілені на інші пріоритети. Це нормальний процес, який відбувається зі звичайним базовим бюджетом Міноборони; нічого не приховано.
Отже, за словами адміністрації Байдена, ця остання партія допомоги за PDA на $300 млн. гарантована $300 млн. економії коштів, які щойно були повернуті до фонду заміщення, і які можуть бути використані для закупівлі заміщення для оборонних матеріалів, наданих Україні в рамках партії допомоги під номером 55.
Це повертає нас до розриву в $3,9 млрд між рештою PDA, що залишилися, і фондом заміщення, який зараз знову дорівнює $0. Як так сталося, коли виділені фонди заміщення фактично перевищують суму повноважень за PDA?
Це те, про що адміністрація Байдена не хоче, щоб ви знали. $25,9 млрд «фонду заміщення» використовуються не лише для заміни оборонних матеріалів, але й для розширення виробництва боєприпасів та відшкодування вартості послуг, що надаються Україні як Міністерством оборони, так і союзниками США.
«Фонд заміщення» також покриває витрати на виконання передачі оборонних матеріалів: всі витрати, пов’язані з транспортуванням великої кількості оборонної продукції до України. Загалом на виконання PDA та інші витрати на експлуатацію та обслуговування (Operations & Maintenance – O&M) було витрачено близько $2,1 млрд.
Ці $2,1 млрд не включають гроші, інвестовані в оборонно-промислову базу для розширення виробничих потужностей на ключових об’єктах, таких як завод армійських боєприпасів в Айові. Таким чином, залишається набагато менше грошей на закупівлю нових боєприпасів і обладнання.
Заява адміністрації Байдена про те, що вони не можуть здійснювати скорочення без супутніх коштів на заміну, наводить на думку, що вони розраховують замінити все, що було надано Україні – долар до долара і одиницю до одиниці – новим обладнанням. Однак це суперечить політиці закупівель Міністерства оборони США.
Начальник відділу закупівель ВПС США пояснює, що вони закуповують нове обладнання, виходячи з необхідних можливостей, а не з поточних запасів застарілих систем, які замінюються. Нові системи можуть закуповуватися в більшій або меншій кількості. У будь-якому випадку, це не «долар до долара» і «одиниця до одиниці».
Варто підкреслити, що навіть для предметів зі специфічними вимогами до інвентаризації або цілями закупівлі, таких як артилерійські снаряди, новий снаряд коштує значно дорожче, ніж зношений снаряд з інвентарю. Середня вартість нового M795 у 2023/24 фінансовому році становила приблизно 1050 доларів США за 155-мм артилерійський снаряд. *Примітка: ~$1050 – це середня вартість одиниці M795 згідно з бюджетними запитами на 2023 і 2024 фінансовий рік, без урахування витрат на підтримку і всіх допоміжних матеріалів (метальний заряд, підривачі і запали). Це лише вартість виробництва самого пострілу (металевого корпусу, вибухового заряду, додаткового заряду та снарядження/збирання/упаковки (loading, assembly, packing – LAP).
Нагадаємо, що на заміну [переданих Україні] 155-мм боєприпасів було витрачено $2,711 млрд. Це вартість понад 2,5 мільйона снарядів. Приблизно стільки ж було надано Україні. Але ці снаряди не коштували 2,7 мільярда доларів. Наприклад, старі M107 мають чисту балансову вартість у 30% [від вартості придбання нових снарядів].
Приклад зі снарядами є чудовою ілюстрацією того, що кошти в рамках PDA і «з метою заміщення» не можуть витрачатися у співвідношенні 1:1. $2,7 млрд. було витрачено на заміну 2 млн. снарядів вартістю в декілька разів меншою за цю суму. Нові оборонні вироби майже завжди коштують дорожче, ніж старі, на індивідуальній основі.
Отже,
- Не існує законодавчих вимог щодо заміни військової техніки;
- Політика Міністерства оборони полягає в тому, що нові системи не не обов’язково мають закуповуватися для заміни старих у співвідношенні 1:1 як за кількістю, так і грошовою вартістю;
- У фонді «з метою заміщення» ніколи не було достатньо грошей, щоб замінити [надане обладнання]
Адміністрація Байдена також не доклала жодних зусиль для виділення достатніх коштів «з метою заміщення». У своєму додатковому запиті у вересні 2022 року вона попросиа виділити 3,7 мільярда доларів на PDA, але лише 1,5 мільярда доларів «з метою заміщення».
Конгрес затвердив у «Законі про продовження асигнувань та додаткові асигнування на потреби України» на 2023 фінансовий рік саме на такі суми. Таким чином, Адміністрація розпочала 2023 фінансовий рік з на 2,2 млрд дол. менше коштів, ніж планувала вилучити зі своїх запасів.
Коли вони подали свій «додатковий бюджетний запит на решту 2023-го фінансового року», вони попросили підвищити ліміт на PDA на $7 млрд до $10,7 млрд, але лише додаткові $7,7 млрд у вигляді «фондів з метою заміщення». Отже, $9,2 млрд «фондів з метою заміщення» на $10,7 млрд за PDA на весь 2023-й фінансовий рік.
Конгрес ухвалив у «Консолідованому законі про асигнування на 2023 рік збільшені суми»: 14,5 мільярда доларів на PDA і ще 11,88 мільярда доларів «фінансування з метою заміщення» (сумарно [за цією статтею] -13,38 мільярда доларів). Отже, якби не Конгрес, поточна ситуація була б ще гіршою.
Адміністрація Байдена продовжує звинувачувати Конгрес, хоча сама несе відповідальність за створення такої диспропорції у виділенні коштів на PDA та «фонди з метою заміщення» . Мета бюджетного запиту – сформулювати повноваження та кошти, необхідні адміністрації для реалізації її політики.
Від початку війни Конгрес тиснув на адміністрацію Байдена, щоб вона підтримала стратегію, яка забезпечить Україну необхідним озброєнням для перемоги у війні. Вони продовжують відмовлятися це робити. Якби вони це зробили, то Конгрес був би більш ніж готовий виділити кошти на підтримку цієї стратегії. Варто також пам’ятати, що Демократична партія президента контролювала обидві палати Конгресу, коли у ньому «пройшли» усі чотири додаткові збільшення допомоги Україні.
Хоча розуміння цього історичного контексту є критично важливим, ми не можемо змінити минуле, тому давайте повернемося до сьогодення.
У грудні Пентагон визнав, що може продовжити надавати допомогу в рамках PDA, але він і решта членів адміністрації Байдена були непохитні в тому, що не будуть цього робити. Але чому?
Їхній єдиний аргумент полягає в тому, що продовження передачі оборонних матеріалів Україні без будь-яких [виділених] коштів з метою заміщення буде неприйнятним ризиком для боєготовності Збройних сил США. Проте цей аргумент не має жодного сенсу.
Як зазначалося раніше, PDA використовується в першу чергу для оборонних матеріалів, які НЕ є надлишковими [відповідно] до потреб. Таким чином, зниження боєготовності є наслідком майже всіх пакетів допомоги для України. Оцінка впливу на боєготовність і бюджет на експлуатацію та обслуговування є частиною «кроку 3 процесу передачі оборонних матеріалів»:
Вплив на готовність спричиняє не відсутність коштів на заміщення, а сама передача. Незалежно від того, чи є кошти, чи ні, це матиме принаймні тимчасовий вплив на боєготовність. Оборонні матеріали не можуть бути замінені миттєво, їх потрібно закуповувати.
Ті, хто давно слідкує за моїм акаунтом, знають, що темпи укладання контрактів в Україні зі швидкістю руху льодовика були величезною проблемою. Навіть з урахуванням спеціальних, швидких повноважень з укладання контрактів, наданих Міністерству оборони Конгресом для підтримки України, закупівлі все ще залишаються дуже повільним процесом.
У своєму першому апдейті щодо укладання контрактів Міністерство оборони повідомило, що було законтрактовано лише 25% від виділених коштів за програмою USAI. На заміну PDA було законтрактовано лише 17% виділених коштів. Зауважте, що вони очікували, що час виробництва становитиме 2-3 роки, і що воно розпочнеться лише після укладення контракту.
Отже, якби Міністерство оборони мало більше коштів, йому все одно знадобилися б місяці, щоб виділити їх через «перепрограмування» запиту до Конгресу, потім ще місяці, щоб укласти контракт, і, нарешті, знадобилися б роки, щоб ці оборонні вироби були виготовлені і доставлені до Міністерства оборони.
Таким чином, відсутність додаткового фінансування не впливає на боєготовність Збройних сил США сьогодні, оскільки ці кошти будуть витрачені на закупівлю оборонної продукції, яка буде вироблена в далекому майбутньому. Якщо Україні буде надіслано більше «Бредлі», то на їх заміну буде потрібно 12 місяців виробництва.
Інший приклад: 155-мм снаряди M795.
Виробництво за контрактом на постачання снарядів для армії США та Корпусу морської піхоти США, укладеним у травні цього року, почнеться лише у травні 2027 року. Ось наскільки велике відставання. Навіть з урахуванням вже запланованого збільшення виробництва (щонайменше 70 000 одиниць на місяць до кінця року), час виконання замовлення все одно буде довгим.
Щодо PAC-3 MSE, то ракети, укладення контракту на виробництво яких було заплановане на грудень 2023 року, не почнуть постачатись до травня 2026 року. MSE – єдина версія ракети ЗРК Patriot, яку наразі закуповує армія США, тому навіть якщо Україна отримає PAC-2, вона може бути замінена лише на майбутню MSE.
Lockheed вже збільшує виробництво MSE, але все одно буде відставання у виконанні власних замовлень армії. Навіть якби армія мала додаткові кошти на закупівлю ракет на заміну, їй все одно доведеться на них чекати. Наступний контракт, швидше за все, буде укладений не раніше грудня.
Тож ми знову повертаємось до питання: чому б не використати решту $3,9 млрд в рамках PDA зараз, щоб відправити Україні критично необхідні боєприпаси та спорядження? Сам президент каже, що він впевнений, що додатковий закон буде ухвалено, тож навіщо чекати?
Їм не потрібно чекати, і фактично вони не чекали в минулому. Між 3 зазначеними нижче партіями оборонної допомоги у рамках PDA, а також попередньою партією у рамках PDA на суму у 60 мільйонів доларів у серпні 2021 року адміністрація Байдена надала оборонних матеріалів на суму 810 мільйонів доларів до того, як було виділено відповідне фінансування на їхнє заміщення.
Таким чином, вони не лише визнали, що можуть здійснювати передачу оборонних матеріалів без фінансування з метою заміщення, але й фактично зробили це. Вони не відмовлялися надавати Україні будь-яку допомогу, поки Конгрес не виділив фінансування – вони визнали надзвичайність ситуацію і вжили заходів.
Крім того, остання партія допомоги, 27 грудня, на суму 250 мільйонів доларів, відбулася вже після того, як 15 грудня було виділено останні 1,07 мільярда доларів з метою заміщення, тобто, після того, як Конгрес виділив останні кошти на заміщення. Отже, як на початку війни, так і минулого року, вони зробили те, що зараз відмовляються робити.
Однак, якщо вони так наполягають на тому, щоб Конгрес надав їм додаткові кошти на заміщення, вони нарешті запросили достатню суму?
Звичайно, ні.
У своєму додатковому запиті на 2024 фінансовий рік вони просили встановити ліміт на PDA у розмірі 7 мільярдів доларів і 18 мільярдів доларів фінансування з метою заміщення.
Отже, $18 млрд для $7 млрд на нові PDA плюс існуючі $3,9 млрд. Це має покрити витрати на заміну, експлуатацію та обслуговування, а також інвестиції в оборонно-промислову базу. Чи достатньо цього?
Ні. Звідки ми знаємо? Вони нам сказали.
У липні 2023 року Комітету з нагляду Палати представників повідомили, що загальні витрати на заміхення всього, що було надано Україні в рамках PDA до цього моменту (на суму $17,125 млрд), становлять $30,6 млрд. Нагадаємо, що Конгрес виділив лише $25,9 млрд. Таким чином, у липні Міноборони вже не вистачало $4,7 млрд.
З того часу було передано оборонних матеріалів на суму ще у $2.722 млрд. Отже, адміністрація попросила $18 млрд, мінус $4,7 млрд, що залишає нам $13,3 млрд для покриття витрат на $7 млрд за новими PDA, $3,9 млрд за існуючими повноваженнями і $2,722 млрд за попередні партії допомоги за PDA. $13,3 млрд у «фондах на фінансування з метою заміщення» на $13,622 млрд за PDA. Все ще не вистачає.
Проблема, звісно, навіть гірша, ніж це. Оцінена вартість заміщення в липні становила $30,6 млрд, і, як я вже пояснював, не всі з цих $25,9 млрд коштів використовуються для заміщення оборонних матеріалів. Отже, дефіцит фінансування набагато більший, ніж здається.
Якщо партії оборонних матеріалів вартістю у $17,1 млрд генерують витрати на заміщення в розмірі $30,6 млрд, то фонд фінансування з метою заміщення має бути щонайменше вдвічі більшим, ніж верхня межа PDA, щоб покрити витрати на заміну, витрати на експлуатацію та технічне обслуговування, а також інвестиції в оборонно-промислову базу.
Міністерство оборони «оцінить і запросить відповідні обсяги фінансування, необхідні для заміщення обладнання, наданого Україні».
Оцінку було зроблено, але запити, подані Адміністративно-бюджетним управлінням Білого дому до Конгресу, не відповідають цій оцінці.
Вся адміністрація Байдена звинувачує Конгрес у тому, що він не надав їм достатнього фінансування, хоча вони самі створили цю ситуацію, не виконавши своїх зобов’язань перед Конгресом щодо запиту на достатній рівень фінансування.
Конгрес вже ухвалив 4 додаткові запити щодо України; 3 з них перевищили бюджетні запити адміністрації Байдена, тож не було жодних заперечень проти надання більшої підтримки Україні. Як я вже зазначав раніше, Конгрес послідовно підштовхував адміністрацію до надання більшої допомоги Україні.
Однак ситуація продовжує погіршуватися. 11 березня Лара Зелігман з «Політіко» опублікувала новину про те, що оціночна вартість заміщення озброєння, які Міністерство оборони США надало Україні, зросла до 10 мільярдів доларів (з вищезгаданих 4,7 мільярдів доларів у липні). Наступного дня це підтвердив Пентагон.
Слід пам’ятати, що це лише вартість фактичного заміщення обладнання. Вона не включає жодних витрат на експлуатацію та технічне обслуговування або інвестиції в оборонно-промислову базу, які також потребують фінансування.
Таким чином, з новим додатковим запитом адміністрації Байдена вони матимуть лише $8 млрд коштів для покриття витрат на заміщення обладнання вартістю у $10,9 млрд ($7 млрд нових, $3,9 млрд існуючих), плюс витрати на експлуатацію та обслуговування та інвестиції в оборонно-промислову базу.
Це $10 млрд з їхнього запиту на фінансування у розмірі $18 млрд на 24-й фінансовий рік, які покривають витрати, що накопичилися переважно за минулі фінансові роки. Це означає, що ситуація лише погіршуватиметься, коли [Україні] надаватимуться нові партії оборонних матеріалів. Надання допомоги оціночною вартістю у $10,9 млрд може легко призвести до $22 млрд загальних витрат; це діра в $14 млрд.
Однак адміністрація Байдена продовжує ігнорувати цю реальність. Коли Ноа Робертсон продовжував тиснути на неї з питанням про походження дірки в $10 млрд, вона виправдовувалася тим, що не усвідомлювала, що заміна старого, зношеного обладнання на нове обійдеться набагато дорожче.
У своїх перших 2 додаткових бюджетних запитах вони дійсно попросили приблизно на 10% більше коштів на заміщення, ніж на PDA, але важко повірити, що Пентагон справді погодився б на 10%. Якщо це правда, то всі вони глибоко некомпетентні. Але що, якщо це не так?
Що, якщо Пентагон назвав вищу цифру, а Рада національної безпеки та Адміністративно-бюджетне управління Білого дому, або навіть президент, відхилили її? Такими є можливі пояснення. Я залишаю за вами право визначити, яке з них є більш вірогідним.
Отже, вони спочатку запропонували 10%, і вони стверджують, що до другої половини минулого року вони визначили, що насправді потребують на 20% більше коштів на фінансування з метою заміщення, ніж на PDA. Посилання на 3/4 додаткові фінансування [для України], яке було зроблено, дозволяє припустити, що вони мали на увазі жовтень-грудень 2022 року.
Незалежно від того, коли вони дійшли такого висновку – це абсурдне число. Нагадаємо, що запити на додаткове фінансування для України №3 і №4 просили МЕНШЕ фінансування, ніж PDA, навіть не на 10% чи 20% більше. Як я показав, для покриття всіх витрат насправді потрібно вдвічі, на 100% більше фінансування, ніж для PDA.
Проте на тому ж брифінгу, де вони визнають наявність дірки в 10 мільярдів доларів, Пентагон двозначно стверджує, що: «у запиті, який ми надіслали в жовтні, […] співвідношення скориговано». Очевидно, вони розраховують на те, що ніхто не проведе підрахунків і не викриє їх у цьому.
Україна отримала [оборонних матеріалів з оціночною вартістю] трохи менше $20 млрд у вигляді пакетів допомоги за PDA. 20%-ва «надбавка» до цієї суми дає нам $24 млрд. Конгрес виділив $25,9 млрд, а не вистачає $10 млрд. Це 80%-ва «надбавка». Що, знову ж таки, покриває лише заміну, отже, 100% надбавка має покривати все інше.
Я знаю, що сказав, що в цій темі немає «стислої версії», і це правда, але є один момент, який потрібно підкреслити понад усе: у липні Конгресу повідомили, що не вистачає 4,7 мільярда доларів на «фінансування з метою заміщення», але адміністрація Байдена продовжила надання пакетів допомоги за PDA до грудня.
Отже, вони вилучали кошти з американських фондів, щоб підтримати Україну, що вони робили і роблять правильно, але робили це, знаючи, що у них не залишилося грошей на купівлю засобів задля заміщення. Протягом цього часу вони вдавали, що у них є гроші, коли їх не було, і звинувачували в усьому цьому Конгрес.
Абсолютно нічого не змінилося з грудня по сьогоднішній день. Протягом 11 тижнів президент Байден відмовлявся санкціонувати будь-які пакети допомоги за PDA і виправдовував це рішення брехнею. Грошей не було в липні, не було в грудні, немає їх і зараз.
Весь цей час Україна могла б отримувати постійний потік боєприпасів, обладнання та матеріальних засобів. Авдіївка могла б встояти, якби Україна не відчувала такої нестачі боєприпасів, особливо якби третя партія касетних снарядів DPICM калібру 155мм була відправлена раніше
Звичайно, адміністрація все це знає. Саме вона повідомила Конгрес ще в липні про дефіцит фінансування на заміну. Тож що мотивує цей нечесний наратив?
На мою думку, вони просто вигадують щось на ходу. У них ніколи не було плану.
Вони передбачили вторгнення, але не вжили жодних заходів для його стримування. Їхнім першим інстинктом було дозволити росії захопити Київ і запропонувати Зеленському [очолити] уряд у вигнанні. Вони обговорювали кожне збільшення матеріальної допомоги місяцями, а то й роками, і нічого не було надано у вирішальних кількостях.
Після того, як вони подали свій річний додатковий запит на 2024 фінансовий рік, вони вирішили використати вичерпання коштів як спосіб тиску на Джонсона, щоб змусити його ухвалити законопроєкт. Проблема в тому, як я вже неодноразово зазначав у минулому, що Джонсону начхати на Україну.
Повторювання того, що в Україні закінчуються боєприпаси, знову і знову, не є для нього переконливим аргументом. Це мало б стати очевидним вже через місяць, але адміністрація залишилася вірною цій стратегії. Вона все ще стверджує, що Україні не слід очікувати на додаткові пакети допомоги в рамках PDA.
Звичайно, Конгрес мав би ухвалити додатковий бюджет ще в жовтні. Він включає в себе не лише суттєву допомогу Україні, але й Ізраїлю, Тайваню, а також критичні інвестиції в промислову базу з виробництва підводних човнів США (від якої залежить AUKUS).
Сенат зробив свою частину роботи, але Білий дім відреагував на обструкціонізм спікера Джонсона лише подвоєнням зусиль щодо впровадження цієї невиправданої стратегії. Депутат МакКол зазначив, що важко «продати» більше фінансування для України, коли Байден все ще відмовляється від їхніх запитів щодо [надання Україні] ATACMS.
Втім, ще може з’явитися світло в кінці тунелю. Джонсон заявив, що Палата представників візьметься за голосування щодо іноземної допомоги «негайно», як тільки повернеться з канікул, 9 квітня. Однак, як саме це відбудеться, ще належить з’ясувати.
Ухвалення Сенатом «Закону про національну безпеку 2024 року» (National Security Act, 2024) було б найшвидшим варіантом дій, але чи найкращим?
У цього законопроєкту є суттєві недоліки. Почнемо з того, що граничний обсяг видатків згідно статті 506 становить лише $7,8 млрд (на $800 млн більше, ніж сума запиту).
Гірше того, в той час як було надано запит на $18 млрд для «фінансування з метою заміщення», він включає лише $13,4 млрд. Таким чином, після покриття дірки в $10 млрд. залишиться лише $3,4 млрд. для покриття $3,9 млрд. на існуючі та $7,8 млрд. на нові [партії оборонних матеріалів для України згідно з] PDA. Таким чином, цей законопро’кт підштовхує Міністерство оборони до подальшого заглиблення в цю діру.
Законопроєкт збільшує суми, які безпосередньо виділяються на закупівельні рахунки служб, що добре і необхідно, але ці кошти не можуть надходити з рахунку фінансування з метою заміщення заміни. Останній потребує належного фінансування.
Тож ось як ми це виправляємо. Я не збираюся переписувати весь законопроєкт або змінювати інші розділи, все, що дійсно потрібно зробити – це скоригувати цифри для наступних рахунків:
PDA – $18 млрд:
Фонд «фінансування з метою заміщення» – $56 млрд:
USAI – $6 млрд:
FMF – $16 млрд.
Фонд «фінансування з метою заміщення» є значно більшим, щоб покрити існуючу діру в $10 млрд., існуючу діру в PDA в $3,9 млрд. та нові партії допомоги в рамках PDA. Це гарантує, що Міністерство оборони може здійснювати надання пакетів допомоги в рамках PDA без шкоди для свого базового бюджету і заміcтити все, що було надано Україні.
Я скоротив [обсяг фінансування] USAI, тому що адміністрація Байдена дуже безвідповідально використовувала ці кошти, і натомість суттєво збільшив фінансування FMF для України. Це дає їм свободу розміщувати замовлення на те, що вони хочуть, а не те, що, на думку Пентагону, їм потрібно.
Я вважаю, що це мінімальні суми для підтримки успішних оборонних операцій України до січня 2025 року. Я не вважаю ймовірним, що Конгрес кардинально змінить вже виділені суми, тому не бачу сенсу робити менш реалістичні запити.
Щонайменше, $34 млрд. потрібно для того, щоб закрити діру в бюджеті Міністерства оборони, покривши $10 млрд. та існуючі і нові PDA передбачені в поточному законопроєкті. Цієї суми ледве вистачить, щоб «підтримувати світло» в Україні протягом наступного року. Менше [фінансування на] PDA = більші втрати на фронті.
Хоча внесення поправок до законопроєкту займе трохи більше часу, це вкрай важливо. Поточні суми не забезпечать достатнього матеріального забезпечення для того, щоб Збройні сили України залишалися ефективною та боєздатною силою у 2025 році. Цей законопроєкт має бути виправлений
Тим часом, Адміністрація все ще має $3,9 млрд в рамках PDA, які вона може використати, поки Конгрес розбирається з цим питанням. Звісно, не можна довіряти словам спікера, що він дійсно візьметься законопроєкт щодо додаткового фінансування цього тижня. Тому вони повинні бути готові продовжувати надавати партії допомоги за PDA.
Однак відмова від добросовісного прийняття додаткового бюджету несе в собі значний ризик для Джонсона. На нього чекає пропозиція Марджері Тейлор-Грін про усунення [Джонсона] з посади, за яку демократи можуть проголосувати, як це було з Маккарті, і більше республіканців можуть підписати петицію про звільнення (потрібно 218 голосів).
Історія не повторюється, але часто римується. На завершення я хочу поділитися жахливо схожим епізодом з історії США:
«ВАШИНГТОН, 6 травня – Сенат відхилив сьогодні запит адміністрації на додаткову військову допомогу Південному В’єтнаму в розмірі 266 мільйонів доларів».
Звучить жахливо знайомо, чи не так? Президенти Ніксон і Форд мали свої власні випробування і негаразди зі статтею 506 «Закону про іноземну допомогу» і Конгресом.
Сполучені Штати не можуть повторити ті ж помилки, яких вони припустилися 50 років тому з Південним В’єтнамом. Адміністрація Байдена була нерішучою, а Палата представників Конгресу – непоступливою. Україна дорого заплатила за це кров’ю. Це їхня можливість виправлення курсу, яким вони йшли останні два роки
Україна просить лише про зброю та боєприпаси. Сполученим Штатам, НАТО і всім іншим вільним, демократичним країнам належить вирішити, чи зможе Україна приєднатися до цієї спільноти, чи її спіткає та ж доля, що і Сайгон.
