Поки Дональд Трамп знову намагається стати президентом США, його зять Джаред Кушнер займається девелоперськими проектами у Сербії та Албанії. Вони обіцяють прибуток, але стикаються з перешкодами.
Один із запланованих проектів Джареда Кушнера на Балканах стосується будівництва об’єктів у сербській столиці Белграді, переговори про це було розпочато ще десять років тому його тестем. За два роки до того, як Дональд Трамп висунув свою кандидатуру на пост президента США у 2016 році, майбутній господар Білого дому заявив владі Сербії, що зацікавлений у будівництві розкішного готелю та житлового комплексу на місці колишньої будівлі Генштабу Югославської народної армії (ЮНА), зруйнованої 1999 року внаслідок бомбардувань силами НАТО.
Попри те, що тоді проект провалився, Кушнер, який був високопосадовцем Білого дому під час президентства Трампа, тепер, як повідомляється, досяг попередньої домовленості з урядом Сербії про нову спробу його реалізації. За даними The New York Times, яка отримала чорновий варіант угоди, вона передбачає 99-річну безоплатну оренду цієї ділянки землі та дозвіл Кушнеру збудувати на ньому розкішний готель, житлові будинки, магазини та музей.
Фінансування із Саудівської Аравії
Очікується, що фінансувати проект вартістю близько 500 млн євро буде інвестиційна компанія Джареда Кушнера Affinity Partners, що знаходиться в Майамі, яку він заснував після відходу з Білого дому. І, зважаючи на все, зять екс-президента не відчуває браку коштів. За різними оцінками, з моменту закінчення терміну повноважень Трампа Кушнер отримав 2 млрд доларів від Державного інвестиційного фонду Саудівської Аравії, ще сотні мільйонів доларів вклали у його фірму суверенні фонди ОАЕ та Катару.
Ані Affinity Partners, ані державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії не відповіли на прохання DW про коментар. Нещодавно Кушнер сказав, що сторони попередньо домовилися про передачу владі Сербії 22% прибутку, який приноситиме проект. Сербський президент Александар Вучич та його уряд стверджують, що Белград має й надалі розвиватися та створювати можливості для бізнесу.
Мілан Ковачевич, економіст та консультант у сфері інвестицій, погоджується з тим, що столиці потрібні нові можливості, щоб створити умови для зростання населення та розвитку туризму. “Бєлграду безперечно потрібні готелі, у тому числі й високого класу, але вони мають бути розташовані урбаністично і побудовані там, де необхідні”, – зазначив економіст у розмові з DW.
І також попередив, що “має бути ринок” для відкритого та прозорого процесу подання заявок на здійснення подібних проектів. Надання ексклюзивних прав лише одному інвестору, в даному випадку Джареду Кушнеру, “залишає надто багато місця для корупції та свавілля”, вважає Ковачевич.
“Сербія – не шведський стіл, а Вучич – не офіціант”
Опозиційні політики та експерти вражені інтересом Джареда Кушнера до планів розвитку Белграда і навіть називають те, що відбувається скандалом, який необхідно запобігти. “Сербія – це не шведський стіл, а Вучич – не офіціант. Це не його приватна власність”, – обурюється Александар Йованович Кута, лідер руху “Екологічне повстання”. “Ті ж речі відбуваються з нашими природними ресурсами, річками, лісами, корисними копалинами. Вучич віддає все, що має цінність, не інформуючи народ про контракти і вигоду для громадян Сербії”, – підкреслив він в інтерв’ю DW.
Дорде Бобич, який двадцять років тому був головним архітектором Белграда, вражений запланованим проектом. За його висловом, це пахне зарозумілістю – просто знести колишню будівлю Генштабу ЮНА, щоб побудувати кілька готелів, “віддати найцінніше місце” у місті “іноземній силі”, яка бомбила Белград у 1999 році, і “проміняти його на політичні чи особисті інтереси” .
Албанський проект Джареда Кушнера
Нещодавно Джаред Кушнер оголосив у себе в соцмережах, що “рад поділитися попередніми ескізами девелоперських проектів, які будуть реалізовані на албанському узбережжі”. Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама у зв’язку з цим заявив, що його країна з гордістю вітає ці проекти. Проте реакція екологічного співтовариства була стриманішою.
Один із об’єктів, про які йдеться, розташований у морському парку Карабурун-Сазан на острові Сазан, колишній військовій базі. Інший – на півострові Звірнець на південному заході Албанії, який є частиною ландшафту Вьоса-Нарта, що охороняється. Ця територія, на якій буде збудовано кілька готелів та вілл, є частиною громади Влера.
Можлива загроза навколишньому середовищу
Нещодавно албанський парламент схвалив поправку до закону про території, що охороняються, яка, по суті, відкриває шлях для їх економічного розвитку, незважаючи на попередження експертів-екологів.
“Новий закон дозволяє будівництво п’ятизіркових мегакурортів у заповідних зонах. Крім того, згідно з рішенням Національної територіальної ради, дозволено здійснення практично будь-яких інших проектів, жодних червоних ліній більше не залишилося, – пояснив в інтерв’ю DW Мір’ян Топі, еколог із Сільськогосподарського університету. законодавчі зміни більше не захищають природу та території, що охороняються в Албанії”.
На думку Топі, поправки до чинного закону були внесені, щоб полегшити інвестиції Кушнера. “Зовсім очевидно, що зміни законодавства були зумовлені, тому що ніяк інакше не можна пояснити поспіх із прийняттям поправок парламентською більшістю. Ще навіть до того, як їх підписали президент, з’явилися конкретні проекти”, – уточнив Топі.
Проекти Кушнера – благо для економіки Албанії?
З іншого боку, ділові кола, особливо представники туристичної промисловості, бачать у тому, що відбувається економічні вигоди, хоч і з застереженнями. “Я вважаю це дуже позитивними інвестиціями, але тільки якщо це дійсно вкладення у сферу туризму, якщо (проект включає. – Ред . ) вілли або житлові комплекси”, – каже Беснік Вати, гендиректор Албанської туристичної та готельної служби (Albanian Travel and Hospitality Service , ATHS). Його турбує те, що в перспективі будівництво вілл принесе користь лише тим, хто інвестує в це.
“Після їх продажу албанський туризм не отримає ніякого доходу. Але інвестиції в готелі або житлові комплекси будуть приносити Албанії постійний виторг”, – додав Вати у розмові з DW. За його словами, місцевий туристичний сектор та економіка країни загалом виграють від створення нових робочих місць у Сазані та Звернці. При цьому Вати турбує характер інвестицій Кушнера та те, хто отримає від них найбільший прибуток.
“Найбільше я боюся, що ми зіткнемося з такою самою ситуацією зі стратегічними інвесторами, які отримують ділянку території для розвитку туризму, а в результаті виявляється, що лише 20% усієї площі використовується для будівництва готелю, а решта йде на апартаменти або житлові вілли” , – зізнався гендиректор ATHS.
Незалежно від того, чи будуть реалізовані девелоперські проекти Джареда Кушнера в Албанії та Сербії, протидія їм зростає. Сербські громадські активісти з групи “Рух – зміна” оприлюднили петицію проти здійснення цих проектів, під якою, за даними групи, менш як за добу підписалося понад 10 000 осіб.
