Сіючи хаос на Балканах, Путін прагне відволікти Європу від підтримки України й отримати важелі впливу на західні держави, які не хочуть ескалації насильства.
Пряма загроза Росії для членів НАТО, таких як Польща і країни Балтії, залишається високою. Проте не лише вони перебувають в небезпеці. Балкани, якими часто нехтують, також є перспективою для російських прагнень і стають дедалі більш неспокійними й небезпечними. Британія і її союзники проігнорували Балкани на свій страх і ризик понад століття тому. Тепер світ не може дозволити собі припуститися тієї ж помилки знову.
Цього тижня посол США в НАТО зробив незвичайний крок, попередивши, що Росія використовує дезінформацію, кібератаки та інші мерзенні тактики для “дестабілізації” Західних Балкан. Боснія і Герцеговина є яскравим прикладом. Через три десятиліття після того, як війна спустошила цю країну, Сербія — за підтримки своїх друзів у Москві — знову розпалює етнічну напруженість, ставлячи під загрозу європейську безпеку. Європа і США повинні загасити пожежу до того, як вона охопить весь регіон, повідомляє The Telegraph.
Сьогодні Боснія і Герцоговина залишається сильно розділеною. Президент Республіки Сербської Мілорад Додик, союзник Росії й Сербії, поставив її на межу війни, погрожуючи відокремитися. У вересні Додик заборонив Високому представнику Боснії і Герцоговини Крістіану Шмідту відвідувати офіційні зустрічі в президентській резиденції.
У зв’язку з цим 5 березня Офіс директора національної розвідки США попередив про підвищений ризик міжетнічного насильства на Західних Балканах. У попередженні наголошувалося на “провокаційних кроках Додика, спрямованих на нейтралізацію міжнародного нагляду в Боснії та забезпечення фактичного відокремлення його Республіки Сербської”.
Ситуація погіршилася минулого місяця після того, як Шмідт запровадив низку змін до виборчого законодавства країни, щоб гарантувати вільні й чесні вибори. Додик негайно відкинув “пропозицію цілісності” Шмідта і знову пригрозив відокремленням.
У січні, Додик зустрівся з Владіміром Путіним і підтвердив відмову Сербії приєднатися до західних санкцій проти Москви у зв’язку з її повномасштабним вторгненням в Україну. А у березні Додик заявив, що “сербський народ завжди буде на боці росіян”.
Тож не варто дивуватися, що Росія підливає масла у вогонь, використовуючи інформаційні операції. У грудні Путін навіть припустив, що можна було б розпочати трансляцію російських державних ЗМІ в Боснії.
Сіючи хаос на Балканах, Путін прагне посилити регіональний вплив Москви, відволікти Європу від підтримки України й отримати важелі впливу на західні держави, які не хочуть ескалації насильства. Західним державам необхідно протистояти цим загрозам зараз, поки не стало надто пізно.
По-перше, Вашингтон повинен змінити своє ставлення до Вучича. Досі США намагалися заспокоїти сербського лідера, побоюючись ескалації. Умиротворення не спрацює. Натомість посол США в Сербії має зайняти тверду позицію, попередивши Вучича про те, що він буде нести відповідальність за будь-яку ескалацію насильства. Європейський Союз, тим часом, повинен приєднатися до санкцій США та Великої Британії проти Додика та інших діячів, які дестабілізують західні банки.
Крім того, Сполучені Штати й Велика Британія повинні відігравати більш активну роль у забезпеченні миру. Вони довірили безпеку Боснії і Герцеговини Європейському Союзу, покладаючись на місію ALTHEA для підтримання миру і безпеки в країні. Однак процес прийняття рішень в ЄС є дисфункціональним і повільним, часто стаючи заручником таких країн, як Угорщина, які намагаються домогтися поступок від Брюсселя.
Путін хоче показати, що його бажання кинути виклик Заходу більше, ніж бажання Заходу чинити опір. Настав час довести, що він помиляється.
