Ситуація на полі бою в Україні залишається серйозною, й існує “термінова потреба” надати більше протиповітряної оборони, боєприпасів та допомоги загалом, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на підсумковій пресконференції після зустрічі міністрів іноземних справ країн-членів Альянсу у Брюсселі 4 квітня.
Він привітав той факт, що різні країни НАТО продовжують надавати додаткові пакети допомоги Україні, і відзначив рішення Німеччини надати 600 мільйонів євро на чеську ініціативу щодо боєприпасів для України, а також нові нещодавні пакети від Великої Британії, Франції та Фінляндії.
Що стосується додаткових систем ППО, надати які закликав у Брюсселі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, Столтенберг відмовився надати будь-яку конкретну інформацію, однак підтвердив, що союзники шукатимуть додаткові системи у власних арсеналах.
“Союзники розуміють нагальність”, – заявив Столтенберг. “Союзники тепер повернуться і переглянуть свої запаси, перевірять, чи є способи, якими вони можуть забезпечити більше систем, зокрема Patriot, але також, звичайно, переконаються, що системи, які вже є [в Україні], мають боєприпаси, а також запасні частини”, – додав він.
На додаток до задоволення термінових потреб України у ППО та боєприпасах у “наступні дні та тижні”, Столтенберг наголосив на потребі зробити “ще більше”, й зокрема перейти до більш передбачуваного надання допомоги Україні з боку країн альянсу, яке б покладалося на довгострокові зобов’язання замість одноразових добровільних внесків країн-членів.
“По суті, союзники по НАТО повинні зробити дві речі. Спочатку нам потрібно мобілізувати більше підтримки найближчими днями та тижнями. Це термінова потреба забезпечити протиповітряну оборону, ракети, боєприпаси”, – заявив генсек.
“Але ми також маємо зробити іншу річ – і це гарантувати, що ми зможемо створити міцнішу, надійнішу та більш передбачувану структуру для довгострокової підтримки”.
“Усе це відбувається, поки ми говоримо”, – пояснив посадовець.
Також за його словами, країни-члени погодилися поступово посилювати роль НАТО в координації необхідної безпекової допомоги та підготовки українських військових.
Як повідомляв раніше Голос Америки, днями Столтенберг запропонував запровадити в рамках НАТО новий фонд допомоги Україні розміром 100 мільярдів євро, однак деякі експерти вважають теперішній формат “Рамштайну” більш гнучким для організації та координації підтримки Україні.
Генсек наголосив на готовності Росії “жертвувати людьми та військовою технікою заради незначних здобутків”. За його словами, якщо країни альянсу не зможуть забезпечити додаткову підтримку Україні, існуватиме ризик, що Росія захопить більше української території, й ситуація стане ще більш “небезпечною”.
Однак Столтенберг “глибоко вірить”, що сильна українська армія, яка матиме необхідну підтримку заходу, зможе стати чинником, який переконає президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.
Що стосується нещодавніх закликів до таких союзників, як Південна Корея, напряму надати летальну допомогу Україні, генсек зазначив, що будь-яка допомога вітається, однак, кожна країна має визначити самостійно, яку саме підтримку вона надаватиме.
Водночас не можна забувати, що хоч НАТО не присутнє в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, євроатлантична та азійсько-тихоокеанська безпека пов’язані у системі глобальної безпеки, пояснив він.
“Те, що відбувається в Україні сьогодні, може статися у Південнокитайському морі завтра”, – пояснив він.
Столтенберг знову також підкреслив, що НАТО не є стороною конфлікту, й війська НАТО не воюватимуть в Україні. Натомість роль організації – допомагати Україні у самозахисті, адже вона бореться проти російського вторгнення, яке є “грубим порушенням міжнародного права”, а відтак має право захищатися за міжнародними нормами й відповідно до статуту ООН.
