Бассіру Діомайє Фей несподівано перемагає на президентських виборах у Сенегалі. Проблиск надії для нестабільного регіону Західної Африки?
Всупереч усім прогнозам щодо відкритого результату, президентські вибори в Сенегалі, що відбулися наприкінці березня, завершилися з явним переможцем: 54% виборців у першому турі проголосували за кандидата від лівої опозиції Бассіру Діомайє Фає з партії PASTEF (Африканські патріоти Сенегалу за працю, етику та братерство), що спричинило політичний землетрус. Зрештою, не лише молодь, але й широкі верстви населення сказали гучне “Баста” президенту Маккі Саллу і всьому політичному істеблішменту, який залишає свій пост після політичних криз і турбулентності останніх тижнів і місяців. Претендент на посаду президента Амаду Ба, якому віддавали перевагу, отримав лише трохи менше 36% голосів, тоді як жоден з решти кандидатів (загалом 17, серед яких лише одна жінка) не зміг подолати п’ятивідсоткову позначку.
Таким чином, вибори набули характеру референдуму, на якому чинний президент вже не переобирався, але стояло питання про спадкоємність або зміни. Обрання Фея, 44-річного колишнього податкового чиновника зі скромним походженням, який за десять днів до обрання перебував у в’язниці за “образу суддів”, чітко свідчить про те, що сенегальське суспільство прагне змін. Явка виборців на рівні 61,3% була нижчою, ніж на останніх президентських виборах (66% у 2019 році), але вони також відбулися в середині періоду посту Рамадану після перенесення з 25 лютого на 24 березня.
У перші дні після виборів був написаний справжній гімн на честь демократичних традицій Сенегалу. Історичне “ні” Конституційної ради спробі перенесення виборів на грудень і опір громадянського суспільства спробам тепер уже колишнього президента маніпулювати виборчим процесом на кожному кроці довели стійкість демократії в Сенегалі. На якусь мить здавалося, що маяк регіону похитнувся, тому полегшення як у сенегальському суспільстві, так і в міжнародному співтоваристві було тим більшим, коли вибори нарешті відбулися і пройшли мирно і без будь-яких серйозних інцидентів. Наступного дня після виборів урядовий табір привітав переможця і визнав свою поразку.
Жодних маніпуляцій з результатами виборів, жодних військових на вулицях – ні, зміна влади відбулася демократичним шляхом на виборчих дільницях, незважаючи на попередні серйозні політичні кризи. Це добрий сигнал для регіону, і ми сподіваємося, що він матиме вплив на країни, де в недавньому минулому зміни влади відбувалися військовим шляхом, а частина населення змирилася з верховенством права і демократичними моделями правління.
Цей результат провіщає нову еру в новітній політичній історії Сенегалу.
Результат виборів провіщає нову еру в новітній політичній історії Сенегалу. Популярність PASTEF в першу чергу пов’язана з її лідером Усманом Сонко, який в минулому часто використовував популістську і поляризуючу риторику. Через судимість він не зміг балотуватися сам і тому відправив на перегони Фей. Політична програма PASTEF передбачає відновлення конституційних інститутів, більш суверенну (земельну) економіку, боротьбу з корупцією, створення робочих місць для молоді і, перш за все, поліпшення умов життя з огляду на зростання вартості життя.
Багато в чому це може стати необхідною корекцією ерозії конституційних інститутів і провалів соціально-економічної політики попереднього ліберального уряду, який надавав перевагу інфраструктурним заходам і великомасштабним проектам. Укладені нафтогазові контракти також мають бути переглянуті на користь власного населення, а також має відбутися відхід від ролі країни як постачальника сировини на глобальну Північ. Втім, країна вже відмовилася від своєї вимоги залишити спільну валюту, франк CFA, яка прив’язана до євро. Однак у центрі уваги залишається переформатування відносин з колишньою колоніальною державою – Францією.
Бажання звільнитися від неоколоніальної залежності, побороти політичний та економічний вплив Франції і досягти реального суверенітету поділяють військові хунти в Малі, Буркіна-Фасо і Нігері, хоча вибір засобів, безумовно, є предметом суперечок. Тому з’являються сподівання, що Сенегал може провести кампанію за те, щоб ці три держави залишилися в економічному співтоваристві ЕКОВАС і таким чином протидіяти дезінтеграції регіону. У своїй першій промові після виборів Діомайє Фей висловився на користь консолідації політичної та економічної інтеграції в рамках ЕКОВАС, але також пов’язав це з оголошенням необхідних реформ. Однак, поки що невідомо, чи зможе Сенегал виконати цю функцію наведення мостів.
Так багато риторики про суверенітет часто змушує західних партнерів неспокійно соватися у власних кріслах. Але чому, власне? З точки зору деколоніальної (і феміністичної) політики розвитку, хіба метою не має бути просування інтересів африканських держав у плані зменшення економічної залежності та підтримка відповідних проектів реформ у довгостроковій перспективі, наприклад, якщо Сенегал хоче переглянути угоди про рибальство з ЄС, які завдають шкоди країні? У цьому сенсі репозиціонування сенегальського уряду – повернутого до Заходу, але наполягаючого на власному суверенітеті та інтересах – могло б також дати можливість критично осмислити співпрацю з німецьким урядом та ЄС і чіткіше визначити конфліктуючі інтереси, наприклад, між економічною, енергетичною, рибальською, кліматичною політикою та політикою в галузі розвитку.
Однак, поки що невідомо, як сформується новий уряд і які проекти він насправді ініціюватиме. Звичайно, важливо також уважно придивитися. Наприклад, суто чоловічий склад керівництва PASTEF та консервативний імідж партії в суспільстві ставлять під сумнів, наскільки прогресивною є ця партія з точки зору соціальної політики. Чи буде в уряді більше жінок і молоді, ніж у попередніх урядах, і чи перетвориться добре написана передвиборча програма на справді інклюзивний, трансформаційний, емансипаційний і соціально справедливий політичний проект, ще належить з’ясувати. У будь-якому випадку, очікування вже зараз надзвичайно високі.
Автор: Клаудія Ехінґ очолює представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Сенегалі.
Джерело: IPG–Journal, ЄС
