Люди, які тікають від конфліктів, гинуть – особливо в Середземному морі на шляху до Європи – через відсутність безпечних шляхів.
У безкрайніх просторах Середземномор’я, серед пустельних просторів Сахари і серед незліченних ризикованих індивідуальних подорожей через кордони криється жахлива реальність, яка вимагає нашої уваги – трагічна загибель мігрантів. Понад десять років Міжнародна організація з міграції (МОМ) документує ці смерті в рамках проекту “Зниклі безвісти мігранти” – єдиного набору даних про смерті та зникнення мігрантів у відкритому доступі. Він не лише показує масштаби кризи, а й проливає світло на важливі висновки, які можуть стати основою для втручань, спрямованих на порятунок життів, і реформування політики.
Проект розпочався у 2014 році після двох трагічних корабельних аварій біля узбережжя Лампедузи, які забрали життя понад 600 людей. Під час нещодавньої поїздки на Лампедузу я був глибоко зворушений історіями мігрантів, які прибувають морем, серед яких було багато вихідців з моєї країни походження (Нігерії). Але мене також надихнули самовіддані зусилля команди МОМ, спрямовані на те, щоб ставитися до них з турботою і гідністю після прибуття. Цей досвід нагадав мені про важливість дотримання гуманних практик в управлінні міграцією.
Найсмертоносніший рік в історії
Коли був заснований проект “Зниклі безвісти мігранти”, ми збирали інформацію майже виключно з новинних статей у простій електронній таблиці. Десять років по тому збір даних значно покращився, але реальне становище мігрантів, змушених долати небезпечні маршрути, не змінилося – нам потрібно звернути увагу не лише на дані, але й на конкретні дії.
Дані, зібрані проектом за період з 2014 по 2023 рік і оприлюднені у звіті цього тижня, показують, що за останнє десятиліття ситуація для людей, які перебувають у русі, не покращилася. Майже 60 відсотків з понад 63 000 смертей, задокументованих у світі під час міграції за цей час, пов’язані з утопленням – майже всі в Середземному морі. Пошуково-рятувальні заходи, сприяння безпечним, легальним шляхам міграції та інші науково обґрунтовані дії могли б запобігти значній частині цих людських втрат.
Не менше занепокоєння викликає той факт, що понад дві третини загиблих залишаються неідентифікованими, що змушує сім’ї та громади боротися з глибоким стражданням від невизначеної втрати. Крім того, дані свідчать про тривожний зв’язок між міграцією і конфліктом: понад третина ідентифікованих загиблих мігрантів походять з країн з великою кількістю переміщеного населення або країн, що загрузли в насильстві.
2023 рік став найсмертоноснішим за всю історію спостережень: під час міграції по всьому світу загинуло понад 8500 людей. У всіх регіонах, від Середземномор’я до Африки, Азії та Америки, кількість людських трагедій продовжує зростати. Лише в Середземномор’ї минулого року загинуло понад 3 000 людей, причому центрально-середземноморський маршрут став особливо небезпечним коридором.
Проблиски надії
Серед цієї похмурої статистики є проблиски надії та можливостей. Дані, надані Проектом “Зниклі безвісти мігранти”, слугують потужним інструментом для прийняття обґрунтованих рішень і цілеспрямованих втручань. Використовуючи ці дані, уряди та зацікавлені сторони можуть розробляти науково обґрунтовану політику, спрямовану на зменшення ризиків, посилення заходів безпеки та сприяння легальній міграції.
Важливо, що необхідність рятувати життя і захищати вразливих мігрантів виходить за межі кордонів та ідеологій. Це спільна відповідальність, яка вимагає спільних дій у глобальному масштабі. Глобальний договір Організації Об’єднаних Націй про безпечну, впорядковану та законну міграцію пропонує рамки для такої співпраці, підкреслюючи необхідність узгоджених зусиль для захисту прав і добробуту всіх мігрантів.
Зазираючи в наступне десятиліття, ми повинні прислухатися до заклику Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша та інших зацікавлених сторін надати практичні рекомендації. Ці рекомендації, які мають бути опубліковані цього року, надають унікальну можливість перетворити риторику на реальні заходи, які можуть врятувати життя і захистити людську гідність.
У цих зусиллях партнерство має першорядне значення. МОМ закликає до співпраці у пошуку зниклих безвісти мігрантів, підкреслюючи важливість колективних дій у вирішенні цієї гуманітарної кризи. Об’єднавши зусилля, уряди, громадські організації та міжнародні агентства можуть використати можливості рішень, заснованих на даних, щоб запобігти подальшим людським жертвам і надати розраду скорботним сім’ям.
За статистикою криються історії мужності та стійкості, а також невимовних страждань. Кожне життя, втрачене під час міграції, – це людина з мріями, прагненнями та близькими, які залишилися позаду. Відзначаючи десяту річницю проекту “Зниклі безвісти мігранти”, ми повинні підтвердити свою прихильність забезпеченню безпечної міграції для всіх – щоб і через десять років людям не доводилося ризикувати життям у пошуках кращої долі.
Автор: Угочі Деніелс – заступниця генерального директора з операційної діяльності Міжнародної організації з міграції. Вона визнана (с)героїнею ООН за захист здоров’я жінок у надзвичайних гуманітарних ситуаціях та відданість справі захисту прав людини і сприяння миру.
Джерело: Social Europe, ЄС
