Нестача кадрів становить ризик для професійного здоров’я, і директива ЄС повинна зобов’язати держави-члени вирішити цю проблему.
Дефіцит кадрів є найсерйознішою проблемою, з якою стикається сфера охорони здоров’я та соціальної допомоги в Європейському Союзі. Ще до пандемії Європейська федерація профспілок державних службовців (ЄФПС) підкреслювала її серйозність на європейському та глобальному (через Міжнародну федерацію профспілок державних службовців) рівнях.
Наші заклики, а також вимоги інших професійних організацій все частіше знаходять своє відображення в ініціативах політиків, включаючи Європейський регіон Всесвітньої організації охорони здоров’я, міністрів охорони здоров’я країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку, а також Бельгію, яка наразі головує в Раді Європейського Союзу. Охорона здоров’я згадується в плані дій ЄС щодо подолання дефіциту робочої сили та навичок, опублікованому минулого тижня. А ЄФПОО щойно представила свій власний звіт, в якому намагається вирішити проблему нестачі кадрів у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги за допомогою спеціальних директив, зокрема, щодо безпечних рівнів укомплектування штатів.
Компетенції ЄС
Повноваження ЄС у сфері охорони здоров’я є важливими, але обмежуються сферою громадського здоров’я. Під час пандемії регламент про серйозні транскордонні загрози для здоров’я дозволив спільні закупівлі вакцин, вимагаючи від держав-членів розробки національних планів профілактики, готовності та реагування з відповідними системами звітності. В рамках ініціативи EU4Health було створено Управління з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я, а також посилено Європейський центр з профілактики та контролю захворювань та Європейське агентство з лікарських засобів.
Однак для вирішення кадрових питань, включаючи те, як країни повинні бути готові до майбутніх пандемій, нам потрібно вийти за межі компетенції ЄС у сфері охорони здоров’я і перейти до соціальної політики. У таких сферах, як умови праці, профспілки мають повноваження, і тут дуже важливо визнати роль європейських соціальних партнерів.
Стаття 153 Договору про функціонування Європейського Союзу, наприклад, дозволяє ЄС координувати соціальне законодавство за участю соціальних партнерів. Вона передбачає, що “Союз підтримує і доповнює діяльність держав-членів у таких сферах: (а) поліпшення, зокрема, робочого середовища для захисту здоров’я і безпеки працівників; (б) умови праці”.
Ця стаття послужила правовою основою для директиви про мінімальну заробітну плату 2022 року, яка також заохочує колективні переговори. Хоча нестача персоналу не вважається частиною умов праці як таких, підпункт, що стосується охорони здоров’я та безпеки, може забезпечити правову основу для вирішення цієї проблеми. Існує розгалужене законодавство ЄС у сфері охорони праці, починаючи з рамкової директиви 1989 року, за якою послідували 23 окремі директиви.
ЄФПОО разом з іншими профспілками закликає до прийняття директив щодо психосоціальних ризиків (PSR) та м’язово-скелетних розладів (MSD). Разом з Європейським інститутом профспілок ЄФПОО продемонструвала, наскільки тісно вони пов’язані між собою: стрес і розлади опорно-рухового апарату є основними причинами професійних захворювань серед працівників охорони здоров’я. Оскільки обидва ці фактори підживлюються дефіцитом кадрів, дві запропоновані директиви, навпаки, допоможуть утримати працівників охорони здоров’я, які повідомляють про найвищий рівень стресу серед усіх професій, згідно зі звітом Eurofound про якість роботи основних працівників за 2023 рік.
Нова директива
Ми також повинні розпочати дебати про те, чи можна поширити законодавство про охорону праці та здоров’я безпосередньо на рівень укомплектованості штату. Якщо в охороні здоров’я ми розглядаємо це не лише як питання планування робочих місць, а й як потенційний професійний ризик, то роботодавці повинні вжити заходів для захисту працівників від небезпечного кадрового забезпечення – так само, як і в разі будь-якого іншого подібного ризику.
Рамкова директива (89/391/ЄЕС) покладає на роботодавця відповідальність за забезпечення безпеки і здоров’я працівників у всіх аспектах, пов’язаних з їхньою роботою, і “вживати заходів, необхідних для безпеки і захисту здоров’я працівників, включаючи запобігання професійним ризикам і надання інформації та навчання, а також забезпечення необхідної організації і засобів”. Таким чином, визнання недоукомплектування штатів як потенційного ризику дасть можливість розробити нову індивідуальну директиву з конкретними заходами щодо захисту працівників у сфері охорони здоров’я та соціального забезпечення. Раніше галузева угода між ЄФПОО та HOSPEEM (сторона роботодавців) про запобігання гострим травмам у лікарнях та охороні здоров’я була перенесена в директиву 2010 року (2010/32/ЄС).
Плани дій
Враховуючи специфіку різних систем охорони здоров’я в ЄС, директива, спрямована на вирішення проблеми нестачі персоналу, могла б використовувати підхід директиви про мінімальну заробітну плату, коли мова йде про дії держав-членів. Стаття 4 цієї директиви вимагає від держав-членів працювати з соціальними партнерами над розробкою планів дій для досягнення 80-відсоткового охоплення колективними договорами.
Аналогічно, держави-члени можуть бути зобов’язані в юридично обов’язковому порядку розробити плани дій для зменшення дефіциту кадрів. Вони повинні бути зобов’язані визначити безпечні рівні укомплектування штату разом із соціальними партнерами. Цей підхід може бути адаптований до різних умов праці та національних обставин, враховуючи відмінності в рекомендованих рівнях укомплектованості штату в різних країнах ЄС.
За відсутності такої директиви (або іншої форми законодавства ЄС), Європі знадобиться загальний план дій для вирішення проблеми нестачі персоналу. Хорошими прикладами тут є Європейська стратегія догляду Європейської Комісії та рекомендація Ради ЄС щодо доступу до доступного, якісного, довгострокового догляду. Можна сказати, що стратегія охорони здоров’я реалізує принцип 18 Європейського стовпа соціальних прав, хоча реалізація принципу 16 (“Кожен має право на своєчасний доступ до доступної за ціною, профілактичної та лікувальної медичної допомоги належної якості”) була зведена до роботи Комісії з питань психічного здоров’я та її Плану “Перемогти рак” – обидва ці напрямки не матимуть успіху без достатньої кількості медичних фахівців.
З цією метою ЄФПОО запропонувала рекомендації щодо того, що саме має включати такий план дій ЄС.
Автори:
Ян Віллем Ґудріаан є генеральним секретарем Європейської федерації профспілок державної служби (ЄФПС) з 2014 року;
Адам Рогалевський є відповідальним за політику у сфері охорони здоров’я та соціальних послуг у Європейській федерації профспілок громадського обслуговування, працював у Британській профспілці громадських послуг Unison, Швейцарській загальній профспілці Unia та Польській федерації профспілок OPZZ. Має ступінь доктора філософії Лондонського університету Метрополітен.
Джерело: Social Europe, ЄС
