Ізраїльський та міжнародний тиск суворо обмежує діяльність палестинської гуманітарної організації. Проте населення Гази залежить від БАПОР.
Засноване в 1949 році, Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт вже давно стало скалкою в оці тих, хто заперечує, що палестинські біженці мають право на повернення, або тих, хто хоче нарешті покласти край цьому праву через більш ніж 75 років. В основі звинувачень, з якими стикається БАПОР (Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт), лежить те, що воно увічнює проблему біженців, визнаючи дітей та онуків біженців такими. Це частина проблеми, а не частина її вирішення.
Однак звинувачення на адресу БАПОР ще ніколи не були такими загрозливими, як після терористичних атак 7 жовтня 2023 року та війни в секторі Газа, яку вони спровокували. Тепер ізраїльський уряд називає гуманітарну організацію “прикриттям ХАМАСу”, яке втратило сенс свого існування. Зокрема, наприкінці січня 2024 року він звинуватив організацію в тому, що дванадцять її співробітників брали участь у звірствах 7 жовтня і що значна частина персоналу також брала участь у збройних угрупованнях. У лютому 2024 року додалося звинувачення в тому, що під штаб-квартирою БАПОР у місті Газа знаходився центр обробки даних ХАМАС, який був підключений до електромережі та ІТ-мережі гуманітарної організації.
За словами представників БАПОР і донорів, Ізраїль досі не надав жодних вагомих доказів звинувачень на адресу співробітників організації. Також залишається незрозумілим, чому Ізраїль не висунув заперечення проти співробітників, підозрюваних у тероризмі, на більш ранній стадії. Адже гуманітарна організація щороку подає до Ізраїлю списки своїх працівників у Газі та на Західному березі річки Йордан – востаннє це було зроблено у травні 2023 року, ще до війни. Співробітники БАПОР також офіційно заявляли, що зізнання у зв’язках з бойовиками були вибиті Ізраїлем за допомогою психологічного та фізичного тиску. Само собою зрозуміло, що все це має бути повністю розслідувано, а винні мають бути притягнуті до відповідальності.
Ізраїль вжив заходів, які можуть серйозно обмежити можливості гуманітарних організацій діяти на палестинських територіях.
Паралельно зі звинуваченнями та міжнародною кампанією, спрямованою на припинення фінансування БАПОР, Ізраїль вжив заходів, які можуть суттєво обмежити можливості організації діяти на палестинських територіях і зробити її роботу там остаточно неможливою. Зокрема, один з рахунків організації в ізраїльському банку був заморожений. Вжито заходів для вигнання організації з її штаб-квартири на палестинських територіях у Східному Єрусалимі. Візи для міжнародних співробітників були обмежені до двох місяців. Митні органи заблокували передачу допомоги для БАПОР. Міністр фінансів Ізраїлю оголосив, що податкові пільги організації будуть скасовані. У середині лютого Кнесет прийняв у першому читанні законопроект, який забороняє БАПОР працювати на суверенній території Ізраїлю. Це також унеможливить роботу шкіл та медичних закладів у Східному Єрусалимі – наприклад, у таборі біженців Шуафат – через те, що вони розташовані на суверенній території Ізраїлю. Це пов’язано з тим, що вони розташовані в районі міста Єрусалим, який був анексований Ізраїлем в порушення міжнародного права. У березні ЗМІ повідомили, що з 7 жовтня співробітники БАПОР піддаються систематичним утискам на Західному березі річки Йордан.
Такий підхід, як видається, ґрунтується на зміні ставлення до БАПОР з боку ізраїльського уряду. Попри всю ізраїльську критику на адресу гуманітарної організації, відповідальний підрозділ Міністерства оборони, Координатор урядової діяльності на територіях (COGAT), раніше покладався на стабілізуючу роль БАПОР. Наприкінці грудня 2023 року в пресі з’явилася інформація про секретний звіт Міністерства закордонних справ Ізраїлю, в якому викладено план поступового виведення БАПОР зі Смуги Гази та його заміни. У цьому сенсі спочатку має бути складений детальний звіт про співпрацю між БАПОР і ХАМАС, потім сфера діяльності гуманітарної організації має бути зведена до мінімуму і знайдені постачальники послуг на заміну, і, нарешті, обов’язки організації мають бути передані іншим установам. План післявоєнного періоду в секторі Газа, який прем’єр-міністр Нетаньяху представив у лютому 2024 року, також передбачає заміну БАПОР іншими гуманітарними організаціями.
Жодна інша організація не може запропонувати багаторічний досвід та інфраструктуру, необхідну для надання життєво важливої екстреної допомоги.
Робота гуманітарних організацій, що надають допомогу населенню Сектору Газа, рідко була настільки важливою, як в умовах нинішньої війни. Жодна інша організація не може запропонувати багаторічний досвід і інфраструктуру – близько 13 000 співробітників, склади, транспортні засоби тощо – необхідні для надання життєво важливої екстреної допомоги в умовах голоду, що насувається, і колапсу громадського порядку (спричиненого бойовими діями і жорсткою політикою закриття територій). На цьому також наголошують інші організації системи ООН та гуманітарні НУО. Це пов’язано з тим, що всі інші гуманітарні організації ООН разом узяті мають лише трохи більше 200 співробітників у прибережній зоні. Жодна інша організація не може забезпечити захист приблизно 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб. БАПОР може розмістити принаймні частину з них у своїх медичних та освітніх центрах. А завдяки своїй діяльності на Західному березі річки Йордан та в сусідніх з Ізраїлем країнах (Йорданії, Лівані та Сирії), гуманітарна агенція є важливим якорем стабільності в регіоні, дестабілізованому тривалими конфліктами та громадянськими війнами, який став ще більш крихким внаслідок подій 7 жовтня 2023 року та війни в секторі Газа.
Тим не менш, 16 країн (частково) призупинили свої виплати БАПОР внаслідок звинувачень Ізраїлю, включаючи найбільших двосторонніх донорів – США та Німеччину. Цим самим вони занурили гуманітарну організацію в екзистенційну кризу в той час, коли вона найбільше потребує допомоги – незважаючи на те, що Міжнародний суд ООН (МС ООН) 26 січня видав тимчасову судову заборону, яка, серед іншого, зобов’язує надавати достатню гуманітарну допомогу. Ірландія, Норвегія, Бельгія, Іспанія та інші донори показали, що існує інший шлях, закликаючи до ретельного розслідування звинувачень, але не роблячи населення Гази заручником передбачуваних злочинів окремих осіб. Навпаки, вони продовжували підтримувати БАПОР до тих пір, поки звинувачення не були з’ясовані, і навіть розширили свою підтримку.
Всупереч звичайній процедурі, гуманітарна організація сама звільнила десятьох звинувачених співробітників (ще двоє померли) до того, як були розглянуті звинувачення Ізраїлю, і ініціювала два процеси: розслідування власного Управління служб внутрішнього нагляду ООН (УСВН), яке має розглянути звинувачення проти співробітників, і незалежний огляд усіх механізмів нагляду і захисту, який очолила колишній міністр закордонних справ Франції Катрін Колонна, і який має на меті забезпечити нейтралітет організації. Колонна представила проміжний звіт Генеральному секретарю ООН 20 березня, а остаточний звіт буде представлений через місяць.
Навіть ліквідація БАПОР або передача його повноважень іншим організаціям не призведе до того, що проблема палестинських біженців просто розчиниться в повітрі.
Після першого (конфіденційного) проміжного звіту УСВН від 29 лютого Канада, Швеція, Австралія, Данія та ЄС відновили свої виплати. Однак, майбутнє БАПОР ще далеко не визначене. З одного боку, можна припустити, що фінансування гуманітарної організації залишатиметься нестабільним – не в останню чергу тому, що повне відновлення підтримки з боку США спочатку блокується Конгресом і навряд чи буде відновлене можливою адміністрацією Трампа II. З іншого боку, Ізраїль все більше покладається на гуманітарну допомогу, яка надходить в обхід гуманітарної організації, наприклад, через морський коридор з Кіпру або повітряним шляхом. Однак без БАПОР надзвичайна допомога не може бути розподілена в секторі Газа в необхідних кількостях і відповідно до гуманітарних стандартів. Тому неминучі серйозні конфлікти щодо розподілу допомоги.
Тому Німеччина, як провідний донор, повинна негайно відновити свою фінансову підтримку організації з надання допомоги в Газі і – бажано разом з адміністрацією Байдена – чинити тиск на Ізраїль, щоб він не блокував роботу цієї організації. Це мало б важливий сигнальний ефект, а також матеріальний ефект. Припинення вогню, всеосяжний гуманітарний доступ і ефективний захист працівників гуманітарних організацій є необхідними передумовами для полегшення страждань цивільного населення і запобігання голодної катастрофи.
У надзвичайно складних умовах гуманітарна організація повинна підтримувати зв’язок не лише з Ізраїлем, але й з місцевою владою (принаймні, на оперативному рівні). Щоб ще краще захистити її від підриву в майбутньому і гарантувати її нейтралітет, Німеччина також повинна підтримати БАПОР у виконанні ще не розроблених рекомендацій щодо дій, які випливають з необхідності реформ, визначених у проміжних звітах УСВН і Колонни, а також зобов’язань, взятих на себе перед ЄС Генеральним комісаром БАПОР 6 березня 2024 року. Останні спрямовані на перегляд механізмів внутрішнього контролю агентства, подання списків співробітників до Ізраїлю щоквартально, відповідно до вимог, а також на покращення моніторингу та навчання персоналу щодо дотримання нейтралітету.
Очевидно, що навіть якщо БАПОР буде ліквідовано або його повноваження будуть передані іншим організаціям, проблема палестинських біженців не розчиниться в повітрі. Навпаки, для її конструктивного вирішення необхідна угода, яка б враховувала як індивідуальне право біженців на повернення або компенсацію, закріплене в Резолюції ООН № 194, так і інтереси нинішніх приймаючих держав та Ізраїлю. Сторони конфлікту вже обговорювали підходи до цього на переговорах в Аннаполісі в 2008 році. Неурядові представники з обох сторін розвинули їх у планах врегулювання конфлікту, таких як Женевська ініціатива 2003 року та Конфедерація Святої Землі 2022 року. У разі політичного врегулювання палестинського питання, яке також передбачає справедливе і стале вирішення долі біженців, гуманітарні організації швидко стануть непотрібними. Це має стати додатковим стимулом для кампанії за життєздатне врегулювання конфлікту. До того часу слід також вивчити варіанти того, як можна краще забезпечити фінансування організації, наприклад, через партнерство з іншими організаціями ООН, збільшення частки регулярного бюджету ООН, яка йде на діяльність агентства, або угоду про розподіл тягаря з державами-членами ООН.
Автор: Д-р Мюріель Ассебург – є старшим науковим співробітником дослідницької групи Африки та Близького Сходу в Німецькому інституті міжнародних відносин та безпеки (SWP) в Берліні.
Джерело: IPG–Journal, ЄС
