Валовий внутрішній продукт часто представляють як інкапсуляцію успіху США. Але за ширшими показниками Німеччина демонструє кращі результати.
Досі не проводилося систематичного порівняння умов життя та праці в США та Німеччині. Старий міф про наддержаву США як багату, сучасну та ефективну економіку залишається живим, підкріплений валовим внутрішнім продуктом на душу населення (у 2022 році) на 57% вищим, ніж у Німеччині – все ще на 21% вищим після коригування різного впливу обмінних курсів на купівельну спроможність.
Однак картина змінюється, якщо поглянути на економічні, соціальні та екологічні стандарти ширше. Дійсно, нове дослідження, опубліковане Інститутом макроекономічної політики Фонду Ганса Бьоклера (німецькою мовою тут), показує, що Німеччина не лише випереджає США, але й досягає переважної переваги за більшістю з 15 пов’язаних з ними вимірів.
Об’єктивні індикатори
Коротка методологічна передмова. Використано 80 індикаторів – суб’єктивні індикатори, такі як задоволеність життям, що базуються на опитуваннях чи дослідженнях, виключені – з базовим роком, який знову ж таки є 2022. Детальний, багатовимірний аналіз лише двох країн дає набагато більше інформації, ніж аналіз, що охоплює кілька країн (наприклад, Індекс кращого життя Організації економічного співробітництва та розвитку, Звіт про щастя, підготовлений Організацією Об’єднаних Націй, або Індекс людського розвитку, розроблений Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй).
Оцінюються доходи на душу населення, доходи домогосподарств, бідність працюючих бідних і дітей, доходи пенсіонерів, баланс між роботою та особистим життям (річний робочий час як проміжний показник), багатство на домогосподарство, приватне споживання, стан здоров’я, екологічні стандарти (включаючи кліматичну політику), особиста безпека, освіта і наукові дослідження, житлові умови, гендерна нерівність, соціальне забезпечення, а також загальний розподіл доходу і багатства. Останнє є каталізатором нерівних умов життя на шкоду нижчим соціальним верствам.
Особливий акцент робиться на медіанних (середніх), а не середніх (середніх) значеннях, якщо це дозволяють дані. Наприклад, в ієрархії доходів 50 відсотків людей знаходяться вище і нижче медіани. У суспільствах з високим рівнем нерівності середнє значення, як це не дивно, підтягується набагато вище медіани за рахунок дуже високих доходів.
Слабкі сторони США
Порівняння показує, що Німеччина переважає за десятьма з 15 вимірів, тоді як США – за чотирма (за одним – на рівні). Крім того, якщо врахувати розмір розриву (малий, великий, дуже великий) (виділяється один, два або три бали відповідно), то Німеччина отримує 23 бали в цілому, а США – лише шість (див. таблицю). Дійсно, якби були доступні дані для використання медіанних (а не середніх) значень також для споживання, охорони здоров’я, безпеки та освіти, Німеччина досягла б абсолютної переваги. І це незважаючи на те, що соціальна держава в Німеччині є крихкою і багато в чому погіршилася за останні роки – тож деякі відносні сильні сторони Німеччини свідчать про слабкі сторони США.
Перевага США в середньому доході домогосподарств залишається сильною і сприяє приватному споживанню, що підкріплюється меншою схильністю до заощаджень, ніж у Німеччині. Однак, при ближчому розгляді, це пояснюється тим, що американці працюють на 35% довше щороку; середня погодинна заробітна плата є вищою у німців, які мають більше вільного часу при нижчому ВВП.
Дійсно, Німеччина є однією з країн ОЕСР з найкоротшим річним робочим часом через систематичний тиск з боку профспілок протягом багатьох десятиліть, а також через більшу зайнятість на умовах неповного робочого дня та велику кількість оплачуваних лікарняних. Німецькі домогосподарства також отримують набагато більші трансферти в натуральній формі від уряду, такі як безкоштовне навчання для студентів та догляд за дітьми, ніж їхні американські колеги.
Америка має незначні переваги в житловому секторі, де на одну особу припадає більше житла, попри погану енергоізоляцію (дані відсутні), а також у витратах на освіту, згідно з даними ОЕСР. Останні, однак, зосереджені на вищій освіті та ігнорують перевагу Німеччини у професійно-технічній освіті (класифікованій як “середня” освіта). Витрати на дослідження і розробки на душу населення в США лише незначно перевищують німецькі.
Сильні сторони Німеччини
Сильні сторони Німеччини проявляються переважно у п’яти вимірах. Ми вже згадували про чудовий баланс між роботою та особистим життям – дозвілля є дуже цінним “активом”.
Стан здоров’я в Німеччині набагато кращий, а очікувана тривалість життя на п’ять років нижча, ніж у США. Згідно з дослідженням Ангуса Дітона, це в основному пов’язано з низькою тривалістю життя серед людей з низьким “людським капіталом” (без вищої освіти) і низькими доходами, які стикаються з високими приватними витратами на охорону здоров’я. Тут дефіцит США за стандартними показниками – кількістю лікарів, медсестер і лікарняних ліжок на 100 000 жителів – плюс катастрофічна кількість смертей під час пандемії дають Німеччині вирішальну перевагу, навіть попри те, що її система охорони здоров’я, заснована на соціальному страхуванні, коштує набагато менше у відсотковому відношенні до ВВП.
Більшість екологічних показників, особливо екологічний слід і викиди парникових газів, дають Німеччині помітно кращі позиції. У сфері безпеки та захисту розрив найбільш помітний за рівнем вбивств – США посідають 155-те місце у світі (як і Росія), тоді як Німеччина – 43-тє, – але інші показники вказують на той самий напрямок. Щодо гендерної дискримінації, то міжнародні дані (в основному з ОЕСР) свідчать, що Німеччина демонструє значно нижчі показники, ніж США. Німеччина, як не дивно, дещо випереджає США за середнім рівнем добробуту домогосподарств, тоді як середній показник дає величезну перевагу США через значно вищу частку надбагатих.
Що стосується соціального забезпечення, то Німеччина виглядає порівняно як країна молока і меду: оплачувані лікарняні, обов’язкове медичне страхування, майже 100-відсоткове охоплення медичним страхуванням, законодавство про відпустки по догляду за дитиною, національні мінімальні відпустки і національна мінімальна заробітна плата – набагато вища за 7,50 доларів США на годину, хоча деякі землі вимагають більшого, – а також безкоштовний догляд за дітьми і доступ до університетів, страхування на випадок безробіття для довготривалих безробітних (Бюргергельд), допомога на проживання для орендарів з низьким рівнем доходу, а також захист від звільнення для робітників та виселення для орендарів. Це набагато нижче стандартів у чотирьох скандинавських країнах і має багато недоліків і розбіжностей, але це є, але це є.
Інший бренд
Напрочуд високі показники Німеччини пояснюються іншою маркою капіталізму – м’яким капіталізмом загального добробуту, що контрастує з “ліберальним” капіталізмом США з його невеликим, мінімалістичним соціальним забезпеченням, прикрученим на болтах. За цими конкуруючими системами стоять різні ступені нерівності в розподілі доходів і багатства.
Стандартний коефіцієнт нерівності доходів Джині коливається від нуля в стані повної рівності до одиниці, коли одна людина привласнює весь дохід. До оподаткування він майже однаковий у Німеччині та США, але після оподаткування та соціальних виплат коефіцієнт Джині значно нижчий у Німеччині: 0,296 порівняно з 0,375 у США. Державні доходи, включаючи внески на соціальне страхування, а також податки, як частка ВВП на 6-7 відсоткових пунктів вищі в Німеччині, що дозволяє здійснювати більший перерозподіл і витрачати більше коштів на суспільні блага.
Дітон, британський нобелівський лауреат, стверджує, що економічна наука в США систематично втрачає сенс, зосереджуючись на ВВП і використовуючи стандартні неокласичні моделі. Економісти повинні ретельніше вивчати дані. Це дозволило б виявити глибинну причину великого розколу в американському суспільстві – нерівність – і, як наслідок, зростання популізму.
Автор: Ян Пріеве – почесний професор економіки у Вищій школі техніки та економіки Університету прикладних наук у Берліні.
Джерело: Social Europe, ЄСМК
