Польща зараз є однією з найважливіших і важливих країн НАТО, заявив журналістам колишній президент Республіки Польща Олександр Квасьневський.
Цього тижня Польща святкує 25-ту річницю вступу до НАТО. Дослідження CBOS показують, що 60 відсотків поляків вважають це подією історичного значення, а 90 відсотків підтримують членство в Альянсі.
Аналітики зазначають, що пронатовські настрої ще ніколи не були такими чіткими, що, безсумнівно, це є результатом російської агресії проти України. Початок війни на східному кордоні також сприяв посиленню зусиль і витрат Польщі на зміцнення свого оборонного потенціалу.
“Польща, безумовно, є однією з найважливіших і найважливіших країн НАТО на даний момент”, – сказав у розмові з журналістами Олександр Квасьневський, президент Республіки Польща в 1995–2005 роках.
У 2022 році був прийнятий Закон про оборону Батьківщини, який передусім передбачає збільшення чисельності Збройних сил мінімум до 300 тисяч солдатів, у тому числі 250 тис. професійних військових і 50 тис. воїнів територіальної оборони, відновлення системи резерву та підвищення можливостей підготовки воїнів. Відповідно до нових норм, збільшуються і державні витрати на оборону. Минулого року було близько 4% ВВП, що ставить Польщу в число лідерів НАТО.
Польща є одним із лідерів серед країн НАТО
“Польща робить багато для того, щоб забезпечити міцну позицію в НАТО. Ми розвиваємося економічно, тому що це дуже важливо, хоча ми повинні мати більшу стабільність і політичну наступність, щоб ми не відчували таких коливань з одного боку на інший. Треба модернізувати армію, витрачати на це гроші, готувати солдатів, зміцнювати збройну промисловість, а значить, виробляти більше у співвідношенні з іншими європейськими країнами. Нам також потрібно зміцнити – і я думаю, що це ще завдання, яке потрібно виконати – цивільну оборону, тобто донести до людей у Польщі базову інформацію про те, як поводитись у загрозливих ситуаціях. Отже, є багато роботи, але треба сказати, що Польща вже багато зробила. У нас хороша армія, у нас є перевірені офіцери та солдати, ми були в різних закордонних місіях: Афганістан, Ірак, Косово”, – каже Олександр Квасьневський.
12 березня 1999 року міністр закордонних справ Броніслав Ґеремек передав держсекретарю США Мадлен Олбрайт акт про приєднання Польщі до Північноатлантичного договору. З проведеного в лютому цього року дослідження CBOS, результати показують, що 60 відсотків Поляки вважають це проривною подією історичного значення. Це найвищий результат за всю історію цих опитувань – напередодні вступу, у лютому 1999 року, так вважали 44 відсотки респондентів, а в попередньому опитуванні 2019 року – 42 відсотки.
CBOS також зазначає, що пронатовські настрої ще ніколи не були такими поширеними в польському суспільстві. Нині це аж 90 відсотків. Поляки підтримують членство Польщі в НАТО. У березні 2022 року, незабаром після початку війни, цей відсоток був ще вищим і сягнув 94%.
Російська агресія проти України спричинила зміну ставлення до НАТО не лише в Польщі та країнах-членах Альянсу, а й у країнах, які раніше залишалися нейтральними. Приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО, на думку Олександра Квасьневського, є провалом Путіна.
Путін – головний ворог НАТО
“Путін зробив усе, щоб Росію оточували країни, які не входять до НАТО, але його агресія проти України призвела до того, що Фінляндія та Швеція зараз у НАТО. З політичної точки зору також важливо, що Швеція відмовилася від принципу нейтралітету, який діяв там понад 200 років і до якого вони, здавалося, були дуже прихильні. Швеція – заможна, добре організована країна з високою збройною промисловістю, реорганізованою армією, налаштованою цивільною обороною, серйозними політиками, і там НАТО було підтримано широким консенсусом від лівих до правих. Тому мені здається, що з погляду НАТО це теж історична подія, це велике посилення Альянсу”, – каже екс-президент.
У четвер, 7 березня цього року прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і міністр закордонних справ Тобіас Біллстрьом офіційно передали США документи про вступ. Таким чином, Швеція формально стала новим, 32-м членом НАТО, а на її територію поширилася гарантія статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає солідарний захист усіх членів Альянсу.
Швеція подала заявку на вступ до НАТО у травні 2022 року. Таке ж рішення прийняла і Фінляндія, яка офіційно стала 31-м членом НАТО трохи раніше – 4 квітня минулого року, у 74-ту річницю створення Альянсу. Коментатори вважають, що таке розширення структур НАТО є сценарієм, який ще кілька років тому здавався нереальним. На запитання журналістів, хто наступним має приєднатися до Альянсу, Олександр Квасьневський відповідає: Україна.
“Якщо ми хочемо чесно запропонувати Україні гарантію безпеки, то це членство в НАТО. Жоден інший папір, жодна інша декларація не буде прийнята, тому що українці мають досвід Будапештського меморандуму 1994 року. Їх підписали найважливіші країни світу і в 2014 році це виявилося лише папірцем, а в 2022 році – з російською агресією – ніхто навіть не згадує про те, що такі гарантії дали Росія, США і Франція, тобто члени Ради Безпеки. Тому, якщо сказати чітко, я вважаю, що наступною буде Україна, і це буде величезним посиленням як для України, так і для НАТО”, – наголошує Олександр Квасьневський.
З нагоди 25-ї річниці присутності Польщі в НАТО 8 березня Атлантична Рада та Факультет політичних наук і міжнародних досліджень Варшавського університету організували конференцію, серед гостей якої були: екс-президент Республіки Польща Олександр Квасьневський, колишній прем’єр-міністр і євродепутат Єжи Бузек та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Глава дипломатії зазначив, серед іншого, що Росія під Путіним є екзистенційною загрозою для Польщі, і висловив сподівання, що Україна також колись приєднається до групи членів Альянсу.
Джерело — wprost
