Москва активізує чергову крізу у Молдові.
Мета – максимально ускладнити, а за можливості повністю заблокувати шлях Кишинева до Євросоюзу.
Таким чином, слідом за Придністров’ям, яке, по суті, намагаєтся розвернутіся у бік Кремля, прокинулась і Гагаузія.
Аналітики розглядають зустріч лідера турків-гагаузів Євгенії Гуцул із Володимиром Путіним, що відбулася на початку березня в Сочі, як початок нової гібридної операції Кремля проти Молдови.
Як відомо, між традиційно проросійськи налаштованою Гагаузькою автономією і Кишиневом вже давно існують принципові розбіжності, пов’язані з політичним майбутнім Молдови.
Не випадково останніми роками проєвропейська Молдова прагнула поширювати в Гагаузії базові цінності ЄС, перенаправляючи в автономію частину економічної допомоги, яку виділяє Брюссель.
Один збіг обставін доволі цікавий, у той самий час переговорів глави Гагаузії з Володимиром Путіним, того самого дня в Парижі відбулася зустріч президента Молдови Маї Санду з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої Санду, обговорюючи відносини з Росією, поскаржилася Макрону, що Москва по відношенню до Кишинева не тільки вдається до методів енергетичного шантажу, а й планує державний переворот.
Повертаючись до Гагаузької автономії, слід зазначити, що 37-річна Євгенія Гуцул (у дівоцтві Буюкли), по суті, не має політичного досвіду. За професією вона юрист, раніше працювала в компанії – мобільному операторі. На виборах 2023 року Гуцул обрали башканом (головою) Гагаузії, балотуючись від проросійської партії “Шор”. Нагадаємо, що її лідером є олігарх Ілан Шор, який проживає нині в Ізраїлі та перебуває в міжнародному розшуку.
Кампанію Гуцул у 2023 році підтримав особисто депутат Держдуми РФ Леонід Слуцький. Відомо також, що цього місяця башкан відвідала Москву, де провела низку зустрічей із представниками російської влади, після чого вилетіла в Сочі для особистої зустрічі з президентом Путіним.
Офіційно повідомляється, що на московських переговорах лідера Гагаузії обговорювали три теми.
За словами самої Гуцул, її цікавили питання тарифів на газ, віддаленого відкриття рахунків для юридичних і фізичних осіб у платіжній системі “МИР”, а також мита й акцизи для російських товарів у Гагаузії.
І хоча в молдавських ЗМІ з’явилася інформація про те, що Гуцул буде заарештована одразу після повернення з Росії, нічого подібного не сталося, і вона провела брифінг у Комарі, адміністративному центрі автономії, під час якого відзвітувала за результатами візиту.
Гуцул повідомила, що має намір провести серію зустрічей з опозиційною “Партією відродження Молдови”, колишніми президентами Ігорем Додоном і Володимиром Вороніним, а також з Іланом Шором. В очевид – отрімала завдання і кошти!
Аналітики Інституту вивчення війни США (ISW) переконані, що ці зустрічі башкана Гагаузії були ініційовані та санкціоновані Москвою.
До слова, Ілан Шор вже заявив про готовність разом із соратниками із забороненої в Молдові опозиційної партії “Шор” до діалогу з главою Гагаузії.
“Ми готові до діалогу і вважаємо, що співпраця є ключем до вирішення багатьох проблем, які стоять перед нашими регіонами і країною загалом, – написав Шор у своєму Telegram-каналі. – Народу Гагаузії пощастило мати такого лідера, який б’ється за розвиток рідного краю. А сильна і процвітаюча Гагаузія зробить значний внесок у благополуччя всієї Молдови».
У ISW упевнені, що Кремль намагається використати Гагаузію і Придністров’я для гібридних операцій, спрямованих на ускладнення процесу вступу Молдови до ЄС і утримання цієї країни у сфері впливу Росії.
На думку американських аналітиків, Кремль може створити і використати коаліцію між “Соціалістичною партією Додона”, “Комуністичною партією Вороніна” і різними політичними структурами, пов’язаними з Шором, щоб протистояти напередодні президентських виборів у Молдові прозахідній партії Маї Санду “Партія дії і солідарності”.
Аналітики вважають, що Росія, щоб посилити серед молдавського населення невдоволення політикою, яку проводить “Партія дії та солідарності”, може початі постачати до Гагаузії дешевий газ. Тим паче що, повернувшись із Росії, Гуцул зробіла заяву, що такі поставки можливі.
Зокрема, башкан Гагаузії підкреслила, що наразі триває узгодження тарифів, а також уточнення юридичних і практичних тонкощів поставок російського газу. За словами політика, “у цьому питанні між сторонами є повне розуміння і підтримка».
Обговорюється режим преференцій для експорту гагаузької сільгосппродукції на російські ринки. Бо наслідкі санкцій доволі чуттєві. За словами Євгенії Гуцул, зараз опрацьовують конкретні цифри пільг щодо акцизу і мит.
“Наші експортери, найімовірніше, отримають дуже серйозні переваги порівняно з іншими регіонами Молдови”, – підкреслила лідерка Гагаузії, додавши, що президент Путін особисто пообіцяв їй, що Росія використовуватиме всі можливості для “захисту законних інтересів” гагаузького народу.
Нагадаємо, що ще в січні 2024 року Сергій Ібрішім, керівник Головного управління агропромислового комплексу Гагаузії, направив до Кремля звернення з проханням скасувати всі акцизи і мита на товари, ввезені в РФ з Гагаузії (їх було запроваджено Москвою через рішення Молдови вийти з СНД).
На думку аналітиків, існує висока ймовірність того, що нові пільги для гагаузької сільгосппродукції пріскорять рішення офіційний Кишинєву, у процесі виходу з СНД.
Водночас слід врахувати, що прямі поставки газу з Росії в Гагаузію, як, утім, і в Придністров’я, неможливі через відсутність у цих регіонів сухопутних кордонів з РФ. Отже, Москві доведеться використовувати газорозподільну систему Молдови, чого офіційний Кишинів, природно, не дозволить, оскільки це може посилити невдоволення владою, а також доцентрові тенденції на інших територіях Молдови.
Як відомо, Кишинєв не визнає результатів “виборів” у Гагаузії, у зв’язку з чим правоохоронні органи Молдови порушили в серпні минулого року кримінальну справу проти Євгенії Гуцул за обвинуваченням у перевищенні та зловживанні службовими повноваженнями, яку, за словами офіційних осіб у Кишиневі, незабаром завершать і відправлять до суду.
Сама Гуцул в інтерв’ю російському телеканалу, що після повернення з Сочі тиск на неї з боку молдовської влади посилився.
“Є всі передумови того, що в будь-який момент може початися кримінальне переслідування з боку чинної влади, – пояснила башкан Гагаузії. – У Кримінальному кодексі Республіки Молдова не передбачено покарання за зустріч із президентом Російської Федерації”.
Поки що в Гагаузії ніхто відкрито не закликав вийти зі складу Молдови і приєднатися до Росії. Але російські ЗМІ посилено “розкручують” наратив про масове прагнення жителів Гагаузії приєднатися до Росії.
Не виключено, що якщо альянсу проросійських сил не вдасться на майбутніх президентських виборах у Молдові відібрати владу у Маї Санду, то в Гагаузії різко посиляться сепаратистські настрої, а заклики до об’єднання з Росією лунатимуть уже відкрито.
Тим часом зростає напруженість навколо ще одного регіону Молдови – Придністров’я.
Як уже повідомлялося,що кілька днів тому в регіоні відбулися “загальні збори депутатів усіх рівнів”. Очікується, що на цій зустрічі сепаратисти запропонують Володимиру Путіну возз’єднати Придністров’я з Росією, щоправда, у формі політкоректного прохання “надати Придністров’ю підтримку в боротьбі з економічним тиском Молдови”.
Вадим Красносельський, лідер придністровських сепаратистів, заявив 13 березня, що якщо тиск з боку Молдови не припиниться, то “загальний з’їзд депутатів” скличуть знову, але вже щоб схвалити “більш різке” звернення до Москви.
Погрози з Московії, продовжуются не тільки до Молдови, Україні та Грузії, народ яких прійняв для себе рішення видірватися від «ненав’язливої» турботи.
Фєлікс Копилєнко
