Зима 2024 року розпочалася активними виступами власників фермерських господарств низки держав Європейського Союзу, що висловлювали своє глибоке незадоволення політикою Комісії ЄС в аграрній галузі і категорично відмовлялись від реформування у сільськогосподарській сфері. Йдеться про проєкт реформ кліматичної політики Європейського Союзу Green Deal for Europe (Зелена угода для Європи), запропонований президентом Єврокомісії Ursula von der Leyen (Урсулою фон дер Ляєн).
Стрижневою ідеєю Зеленої угоди є реалізація основної мети кліматичної нейтральності до 2050 року. Суть реформи полягає в тому, що, як передбачається, вся кількість вуглецю в Європі, що викидається в повітря, буде поглинатися спеціально впровадженими системами і механізмами. Тобто, в результаті реалізації цієї реформи викидів буде все менше і врешті вони повністю зникнуть. Заплановано й терімни, за якими та ких показників європейці досягнуть до середини століття – тобто до 2050 року. І економіка Європейського Союзу викидатиме стільки парникових газів, скільки зможе поглинути, як, наприклад, через ліси або технологію вловлювання викидів CO2. Поступово зміняться і короткострокові терміни скорочення кількості викидів. Так, до 2030 року передбчаєтся їх скоротити до 50 або 55 відсотків.
Поза кліматичною політикою Зелена угода також містить пропозиції щодо реформування сільського господарства, циркулярної економіки, біорізноманіття та боротьби із забрудненням. Це означає – увага! – обмеження використання хімікатів і скорочення парникових викидів. Аграрії побоюються, що ці рішення позбавлять їхній бізнес рентабельності і знищать місцеве виробництво. Саме ця частина пропозицій реформування сільськогосподарської галузі ЄС («Європейського колгоспу» – як визначив один з організаторів протестів), викликала незадоволення європейських фермерів.
До європейських роздратувань додалася поява в польських супермаркетах української с/х продукції, що було не на часі. Не зважаючи на шалені в’їздні мита українські харчові товари не тільки дешевші, а й смачніші. У цьому переконується все більша кількість поляків, що змітають з полиць магазинів продукцію львівської фабрики шоколад «Світоч», кондитерські вироби київських хлібокомбінатів, зефір «Фуко» тощо.
Польські фермери, як вони пояснювали, не задоволені в першу чергу тим, що надходжена продукція з України не контролюється та не підлягає нормам ЄС. Хоча європейські контролери жорстко і особливо прискіпливо перевіряють також і українські товари, як і всіх інших імпортерів Євросоюзу.
Вимоги аграріїв у різних країнах відрізняються, а загалом європейські фермери вже багато років обтяжені боргами, відчувають тиск з боку потужних роздрібних мереж та агрохімічних компаній, страждають від екстремальних погодних умов і зазнають збитків через дешевий іноземний імпорт, — і все це залежить від системи субсидій, яка надає перевагу великим гравцям.
Отже, головною причиною протестів є політика «Зеленої угоди», яку просуває Єврокомісія. Фермери щонайменше з десятка європейських країн зараз страйкують проти цього елементу ідеологічної програми Брюсселя.
Посилюються і польські протести, а влада не може дати собі ради: виважено розібратись з проблемами, обговорити з людьми-трудівниками наболіле… Польські науковці і експерти пишуть про незатребуваність їхніх розробок урядом країни. Складається враження, що хтось не бажає цього діалогу та активно йому заважає, переводячі рейки будь-якого обговорення в іншу площину – в площину звинувачення додаткових споживачів – мігрантів з України.
Так в чому ж причина незадоволення українськими прибульцями? Намагався пролити світло на ці питання заступник міністра економіки і торгівлі Польщі Тарас Качка. Характеризуючи ситуацію, що склалася на кордонах з Україною, він заявив, що «Меклер і його банда почнуть вбивати українців, тому що вони українці»….
Хто такий Рафал Меклер вдалося з’ясувати через вивчення документів політичного польського обєднання Конфедерація. Виявилось, що пан Меклер – бізнесмен, походженням з Люблінського воєводства, є активістом політичної сили польських націоналістів об’єднання Конфедерації-Корона. Саме пан Меклер є організаційним ватажком Корони і певним чином прес-аташе самої Конфедерації, оскільки саме його коментарями заповнені інформаційні лакуни цього утворення. Керував перевезенням товарів в росію і Булорусь, а в наслідок війни втратив половину доходів. Страйк чітко організований: всі учасники мають спеціальну екіпіровку, польські і радянські прапори. Отримують кожного дня від Меклера і його колег чіткі розпорядження: що робити і як робити. Організаційні розпорядження надсилає через Фейсбук.
Необхідно згадати й про голову парламентської фракції Конфедерації в нижній палаті польського Сейма Кшиштофа Босака (походження з Зеленої Гури), за ініціативою якого розпочався страйк із закриттям кордону з Україною для перевізників. Ідея Босака полягала у скасуванні «транспортного безвізу для Києва як загрози економічним інтересам польських перевізників». Пан Босак може бути відомим громадськості політик, що виставив Україні рахунок за допомогу з боку Польщі. Він визнаний лідер гуманітарної агресії проти України. Його звинувачують в організації інших антиукраїнських акцій і підозрюють у співпраці із спецслужбами Росії. Доволі показовим став рейд польських тракторів під час блокади українського кордону: на машинах висіли разом з польськими радянські прапори, а на одному розміщено звернення до путіна з проханням навести лад з Україною і ЄС….
Очолює партію Корона пан Гжегож Браун (з м. Торунь, 1961 р.н.) відомий в Польщі і в сучасній росії своєю антиукраїнською позицією. Так, політик забороняв відкривати кордон для українських втікачів від війни, зривав у гмінах українські прапори, організував в польській столиці марш-пікет під гаслом «Зупинити українізацію Польщі», не голосував в парламенті за засудження російської агресії проти України. Г.Браун викинув у сміттєвий бак ялинку з холу Окружного суду в Кракові: йому не сподобались ялинкові прикраси з символікою Євросоюзу і України; зірвав лекцію вченого Яна Грабовського про Голокост в штаб-квартирі Німецького історичного інституту, знищив мікрофон і гучномовець, наказав доповідачу «забратися геть з Польщі». 12 грудня 2023 року порошковим вогнегасником Г.Браун загасив ханукію, запалену на святкування Хануки в будівлі Сейму. Від отруйного диму поліція була змушена рятувати людей.
Коментатори назвали поведінку Брауна антисемітською. Відомий польський журналіст, історик, керівник Ради Muzeum Historii Żydów Polskich (Музею Історії Польських Євреїв Полін Marian Turski (Маріан Турські), підкреслив, що Гжегож Браун показав своє справжнє обличчя – польського фашиста» .
За таке Браун був покараний президією Сейму позбавленням половини зарплати на три місяці. Сейм також погодився позбавити Г.Брауна імунітету у зв’язку з порушенням правил дорожнього руху, яке він скоїв під час демонстрації. У січні 2024 року адміністратор YouTube видалив одинадцять опублікованих відео Г.Брауна як таких, що порушують правила веб-сайту.
Кілька разів подавав свою кандидатуру на вибори різних рівнів. Взяв участь в президентських перегонах 2015 року. Посів 8 місце з 11 кандидатів. Отримав понад 124 тис голосів. А в парламентських виборах 2019 року округа Жешовського (38 тис. голосов) став послом Сейму ІХ скликання. У виборах 2023 року також посол (26,8 тис голосов) і увійшов до Комісії Європейської інтеграції і Комісії Національної оборони.
Російська інформаційна машина, уважно відстежуючі польські події, одразу використала поведінку Г.Брауна, доводячи про початок «війни» між сусідами Україною і Польщею. Телеканал «Росія1», який відіграє важливу роль у російській пропаганді, рекламував Брауна, який давав путінському каналу інтерв’ю, і широко висвітлив його антиукраїнську діяльність. 15 лютого 2024 р. медіахолдинг Ріа-новини заявив про затяжну війну між Польщею і Україною…
Водночас, за моніторингом коментарів у мережі щодо активних дій партії Корона і зокрема її лідера, учасники обговорення вважають, що «Конфедерація сіє ненависть, а її лідер – російський слуга».
Польські події привернули увагу комісії ЄС, оскільки фермери відіграють ключову роль у сьогоденні та майбутньому, підкреслила Ursula von der Leyen. А європейський агропродовольчий сектор забезпечує безпечними, здоровими та доступними продуктами харчування 450 мільйонів людей. Фермери ЄС є основою продовольчої самозабезпеченості Європи, створюючи робочі місця та забезпечуючи стале економічне зростання в сільській місцевості. Вони роблять істотний внесок у спільну зелену трансформацію. У той же час фермери стикаються з такими проблемами, як зміна клімату та конкурентний глобальний ринок. Вони продемонстрували надзвичайну стійкість під час пандемії та перед викликами енергетичної кризи, наслідків агресивної війни Росії проти України та високої інфляції. Ми повинні співпрацювати з фермерами в ЄС, щоб гарантувати безпечне постачання продовольства в майбутньому, – підкреслила вона. І додала: Наші фермери стикаються з дедалі складнішими викликами: тому ми розпочинаємо стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства ЄС. Я переконана, що сільське господарство і захист навколишнього середовища можуть іти пліч-о-пліч. Обидва важливі. – Сказала Урсула фон дер Ляєн.
Європейська комісія об’єднує фермерів, місцевих бакалійників, європейських роздрібних торговців, організації споживачів, екологічні групи, фінансові установи та наукові кола для обміну ідеями та розуміння потреб фермерів. З огляду на зростаючі виклики, ЄС шукає найкращі способи підтримки фермерів ЄС та адаптації сільськогосподарської політики до їхніх потреб. Щоби досягти цього, президент Урсула фон дер Ляєн запропонувала розпочати стратегічний діалог щодо майбутнього розвитку сільського господарства, як було оголошено у зверненні про стан Союзу у вересні 2023 року. 25 січня 2024 року відбулося перше засідання Стратегічного діалогу про майбутнє сільського господарства. Мета діалогу полягає у пошуку і знаходженні відповідей на питання:
• Як ми можемо забезпечити нашим фермерам та їхнім сільським громадам кращі перспективи, включно з достатнім рівнем життя?
• Як ми можемо підтримувати сільське господарство, поважаючи особливості нашої планети та її екосистеми?
• Як ми можемо краще використати величезні можливості, які надають знання та технологічні інновації?
• Як ми можемо допомогти створити яскраве та процвітаюче майбутнє для європейської продовольчої системи в конкурентному світі?
Діалог — це можливість почути і обговорити перспективи, амбіції, занепокоєння та рішення фермерів та інших ключових зацікавлених сторін з усього агропродовольчого ланцюга, щоб знайти спільне майбутнє для агропродовольчого сектору ЄС.
При цьому значущою складовою діалогу у сфері сільського господарства є протистояння викликам війни у Європі, що веде росія проти незалежної України.
Отже:
- За всіма гучними антиукраїнськими акціями в Польщі стоїть російська системна інформаційна машина. Події на кордоні з Польщею доводять, що всі польські бізнесмени, що мають ринкові зв’язки з росією і залежать від російського капіталу, перебувають під пильною увагою і постійним контролем російської ФСБ.
- Привертаємо увагу також до учасників протестів і відповідних заяв. Жоден істинний трудівник-хлібороб не зможе дозволити собі стояти і тупцювати на самому дорогому серцю і селянській моралі золотому зерні, – на пшениці. Оскільки справжній трудівник поля знає, як важко виростити такий хліб.
- Значить, так себе поводити можуть тільки випадкові люди, «засланці» на бойкот, які за гроші готові на все.
- Привертають увагу також наведені керівниками страйку погрози начебто українців з мережі. Найпопулярніші з них: «я тобі переріжу горло». В українській народній традиції відсутня подібна загроза. Можуть загрожувати вбивстом, або написати «заріжу», однак не через горло. Тут проглядається російський погрожувальний стиль, а саме окупантів, що ми бачили у стратах подібними нелюдами наших полонених героїв.
- Ми бачимо в діях, поведінці, заявах керівників партії КК цинічне ставлення до людини, права, релігії, фактично, до всіх гуманістичних цінностей, що мало бути закладеними в людині її цивілізаційним призначенням.
