Україна збільшує експорт енергоносіїв до Європейського Союзу, що є ще однією демонстрацією неабиякої стійкості країни у воєнний час, пише Аура Сабадус.
З початку березня Україна забезпечує електроенергією тисячі будинків у сусідніх європейських країнах, експортуючи великі обсяги чистої енергії, виробленої сонячними та гідроелектростанціями.
Дані оператора електромереж “Укренерго” свідчать про те, що країна повністю використовує свої міждержавні потужності для продажу електроенергії в Угорщину, Молдову, Румунію, Польщу та Словаччину, при цьому протягом світлого часу доби через кордон проходить понад 13 гігават-годин (ГВт-год). Відтоки зумовлені значним виробництвом електроенергії з відновлюваних джерел в Україні в цю пору року, що робить її комерційно привабливою для продажу на ринки ЄС вдень, коли країна має надлишкове виробництво сонячної енергії. Вночі потоки мають тенденцію до реверсу, що дозволяє Україні імпортувати електроенергію з Європи, коли внутрішнє виробництво з інших джерел може бути недостатнім.
Той факт, що навесні 2024 року Україна не лише здатна виробляти електроенергію, але й експортувати її до ЄС на повну потужність, свідчить про надзвичайну стійкість країни у воєнний час. Протягом останніх двох років Росія намагалася зруйнувати енергетичну інфраструктуру України в рамках повномасштабного вторгнення Володимира Путіна. Ці зусилля включали піврічну кампанію інтенсивних повітряних ударів по електростанціях і лініях електропередач під час першої зими війни, що спричинило масштабні відключення електроенергії і занурило країну в темряву при температурі значно нижче нуля. Світовий банк оцінює вартість збитків, завданих енергетичному сектору України у воєнний час, у 12 мільярдів доларів, а атаки продовжуються.
Потужностей відновлюваної енергетики України також серйозно постраждали. Російські війська розбомбили або окупували близько 90% вітроенергетичних потужностей України та половину сонячних електростанцій, а також звинувачують у руйнуванні Новокаховської ГЕС, однієї з найбільших в країні.
Людські жертви, пов’язані з підтримкою світла в Україні, були приголомшливими. У другу річницю повномасштабного вторгнення в лютому 2024 року провідний український виробник електроенергії ДТЕК заявив, що 252 його співробітники загинули, працюючи над підтриманням роботи системи. Тим часом, за останні два роки електроенергетична інфраструктура компанії зазнала понад 9700 атак. Досвід ДТЕК вважається типовим для компаній енергетичного сектору України.
Український енергетичний сектор демонструє свою стійкість з першої ж ночі повномасштабного вторгнення Росії, коли Україна відключилася від старої радянської енергосистеми, готуючись до планової синхронізації з рештою Європи. Це задало тон подальшому прогресу в наступні місяці, коли Україна повністю приєдналася до європейської інфраструктури та розпочала комерційні потоки в регіон влітку 2022 року, більш ніж на рік раніше, ніж очікувалося.
Подальшого прогресу було досягнуто протягом другого року російського вторгнення. Укренерго вдалося більш ніж потроїти імпортні потужності з 500 мегават (МВт) у січні 2023 року до 1 700 МВт цього року, тоді як експортні потужності до Європи зараз перевищують 700 МВт на місяць, що достатньо для забезпечення електроенергією понад 700 000 будинків.
У той час як російські ракети і безпілотники завдавали ударів по українській електроенергетичній інфраструктурі, українські інженери були зайняті будівництвом нової лінії електропередач з Польщею, що сприяло розширенню потужностей. Аналогічні роботи заплановані з Румунією та Словаччиною, хоча деталі залишаються конфіденційними з міркувань безпеки. Не менш важливою була здатність України узгодити своє внутрішнє законодавство, що регулює комерційні потоки, з законодавством ЄС, забезпечивши справедливий і прозорий розподіл імпортних та експортних потужностей з передачі електроенергії.
Зусилля України, спрямовані на розширення енергетичних зв’язків із сусідніми європейськими країнами, не лише підвищать її стійкість, що дозволить їй імпортувати енергію в разі дефіциту; вони також можуть перетворити Україну на великого майбутнього експортера екологічно чистої енергії в регіоні. Багато чого залежатиме від здатності України відновити сектор відновлюваної енергетики шляхом збільшення встановлених потужностей вітрової, сонячної, біомаси та гідроенергетики, а також шляхом розгортання гнучкої децентралізованої системи передачі з автономними кластерами виробництва поблизу міських районів з високим попитом на електроенергію.
Потенціал України у сфері відновлюваної енергетики майже не має аналогів у Європі, при цьому вважається, що лише сонячні потужності здатні збільшитись до більш ніж третини від існуючих в ЄС. Наземні вітрові електростанції з часом можуть стати ще більшими, і їхня потужність може скласти половину від нинішніх 255 ГВт в ЄС.
Цей великий потенціал відновлюваної енергетики в поєднанні з планами України розширити мережу електропередач з континентальною Європою може стати справжнім благом для країн регіону, які прагнуть позбутися своєї залежності від забруднюючих викопних видів палива. Однак нічого з цього не станеться, якщо західні партнери не розблокують фінансову та військову підтримку для захисту інфраструктури України і не допоможуть їй перемогти Росію.
Наразі Україна потребує додаткових систем протиповітряної оборони для захисту енергогенеруючих об’єктів та охорони ключових частин інфраструктури передачі електроенергії. Чим довше американські та європейські партнери зволікатимуть з наданням допомоги, тим легше Росії буде звести нанівець здобутки України в енергетичному секторі та поставити під загрозу безпеку ліній електропередач, що з’єднують країну з ЄС.
За останні два роки Україна більш ніж довела свою стійкість. Країна неодноразово демонструвала свою здатність завершувати проекти енергетичної інфраструктури задовго до запланованого терміну в найскладніших умовах. Це одна з історій успіху українських військових зусиль. Зараз життєво важливо, щоб міжнародні партнери країни надали підтримку, яка дозволить Україні закріпити ці досягнення.
