Перемога України на “Оскарі” повертає воєнні злочини Росії в центр уваги міжнародної спільноти

Історична перемога України на премії “Оскар” за документальний фільм “20 днів у Маріуполі” повертає воєнні злочини Росії в центр уваги міжнародної спільноти, пише Пітер Дікінсон.

Український документальний фільм про воєнні дії “20 днів у Маріуполі” отримав перший в історії країни “Оскар” на церемонії вручення премії Американської кіноакадемії в Лос-Анджелесі 10 березня. Однак для більшості українців це був гірко-солодкий момент. Через два роки після жахливих подій, відображених у фільмі українського режисера Мстислава Чернова, їхня країна все ще бореться за національне виживання проти триваючого російського вторгнення.

У своїй промові під час отримання “Оскара” Чернов визнав, що його супроводжували дуже змішані емоції, які супроводжували кінематографічний прорив України. “Це перший “Оскар” в історії України, і це велика честь для мене, – сказав він. “Напевно, я буду першим режисером на цій сцені, який скаже, що хотів би ніколи не знімати цей фільм. Я хотів би обміняти його на те, щоб Росія ніколи не напала на Україну, не окупувала наші міста, не вбила десятки тисяч моїх співвітчизників”.

Відзначений нагородами документальний фільм спирається на близько 30 годин необробленого матеріалу, записаного Черновим, коли він намагався задокументувати стрімке погіршення ситуації в прифронтовому Маріуполі, коли російські війська наближалися до нього протягом перших тижнів повномасштабного вторгнення на початку 2022 року. У той час Чернов працював у місті як відеожурналіст Associated Press. Він був одним з останніх представників міжнародних ЗМІ, які встигли втекти з Маріуполя до того, як він перейшов до рук росіян.

Разом з колегами Євгеном Малолєткою та Василисою Степаненко Чернов доносив до зовнішнього світу інформацію про жахіття, що розгорталися в обложеному місті. “Ті кадри, які вийшли, були дуже важливими. Вони потрапили в Associated Press, а потім у тисячі новинних агентств, – згадував пізніше Чернов. “Однак я подумав, що повинен зробити щось більше з тими 30 годинами відзнятого матеріалу, які у мене були”. Український режисер пояснив, що хотів розповісти ширшу історію облоги і донести до міжнародної аудиторії масштаб смертей і руйнувань, спричинених російським вторгненням.

Документальний фільм, що з’явився в результаті, мав значний успіх у критиків. Вперше фільм Чернова дебютував на кінофестивалі “Санденс”, де отримав приз глядацьких симпатій. Перед тим, як отримати “Оскар”, “20 днів у Маріуполі” також був визнаний найкращим документальним фільмом Гільдією режисерів та BAFTA. Це визнання робить фільм важливим внеском у міжнародне розуміння російського вторгнення.

Руйнування Росією Маріуполя навесні 2022 року широко розглядається як один з найжахливіших воєнних злочинів двадцять першого століття. Процвітаюче українське портове місто з довоєнним населенням близько півмільйона, Маріуполь був оточений російськими військами в перші ж дні вторгнення. Після цього розпочалася облога, що супроводжувалася стражданнями та руйнуваннями, які важко собі уявити.

Хоча наразі не існує способу незалежного визначення загальної кількості загиблих у Маріуполі, за найскромнішими підрахунками, загинули десятки тисяч українських цивільних осіб. Супутникові знімки виявили тисячі нових могил в околицях Маріуполя, в той час як ще більше жертв були поховані на імпровізованих ділянках по всьому зруйнованому місту або опинилися під завалами зруйнованих будівель. Ситуація ще більше ускладнилася через масштабну примусову депортацію мешканців російською окупаційною владою.

Труднощі з ідентифікацією жертв Маріуполя відображають ширші перешкоди для підрахунку втрат українського цивільного населення від російського вторгнення. Оскільки міжнародні гуманітарні організації не мають доступу до територій, підконтрольних Кремлю, неможливо точно оцінити кількість цивільних осіб, вбитих російськими військовими. Як наслідок, офіційні цифри підтверджених втрат серед цивільного населення України є порівняно низькими. Правозахисники кажуть, що це створює оманливу картину вторгнення, яка не відображає справжніх масштабів кривавої бійні. Хоча офіційні представники ООН повідомили про понад 10 000 жертв серед цивільного населення, вони також визнають, що реальна кількість жертв, ймовірно, “значно вища”.

Хроніка руйнування Маріуполя особливо важлива у світлі всеосяжної кампанії Кремля з приховування доказів російських воєнних злочинів. Після закінчення облоги навесні 2022 року російська окупаційна влада негайно почала зносити пошкоджені житлові квартали та оточувати місця звірств, такі як міський драматичний театр, де, як вважають, сотні людей загинули в результаті цілеспрямованого російського авіаудару. Невдовзі розпочалися зусилля з відновлення Маріуполя як російського міста і заселення його новоприбулими з Росії.

Хоча десятки інших українських міст зазнали подібних руйнувань і перебувають у стані майже повної руїни, Москва чітко визначила Маріуполь як пріоритетний об’єкт для відновлення і прагне перетворити окуповане місто на вітрину для демонстрації вторгнення. Тим часом кремлівські чиновники безсоромно намагаються звинуватити Україну в загибелі стількох мешканців Маріуполя. Виступаючи в лютому 2024 року, посол Росії у Великій Британії Андрій Келін заявив, що Україна “могла б здатися набагато раніше”.

Успіх фільму “20 днів у Маріуполі” на “Оскарі” тепер має допомогти підірвати дезінформаційні зусилля Кремля та підвищити обізнаність про російські воєнні злочини в Україні. Президент України Володимир Зеленський підкреслив важливість цієї нагороди, назвавши її своєчасним нагадуванням про деструктивні цілі Росії та необхідність збереження міжнародної підтримки України. “Жахи Маріуполя ніколи не повинні бути забуті, – заявив він. “Весь світ повинен побачити і пам’ятати, що нелюдське російське вторгнення принесло нашому народу”.

Після своєї перемоги на “Оскарі” документаліст Мстислав Чернов підтримав цю думку. Виступаючи після недільної церемонії, український режисер поскаржився, що Україна останнім часом стала “розмінною монетою” для політиків по всьому світу. Натомість він наголосив, що міжнародна увага має бути чітко зосереджена на захисті українських цивільних осіб, які зазнають нападів і гинуть. “Це не політичне питання. Це гуманітарна катастрофа”.

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх