Для того, щоб гендерна рівність стала чимось більшим, ніж жестом до Міжнародного жіночого дня, необхідно збільшити доходи для масштабних інвестицій.
“Ми втратили все”, – каже Ана, зустрічаючись з безнадійним поглядом своєї сестри Рози. Обом жінкам понад 70 років і вони живуть у Вальпараїсо в Чилі, регіоні, спустошеному минулого місяця найсмертоноснішими лісовими пожежами в історії. Щонайменше 133 людини загинули, багато з них досі вважаються зниклими безвісти.
Ці домашні працівники втратили будинок, який вони успадкували від своїх батьків. За лічені хвилини зусилля двох поколінь зникли, поглинуті полум’ям. Як і багато жінок, які не мають доступу до офіційної фінансової системи, вони також втратили свої заощадження, які зберігали в готівці.
Рекордна спека, посухи, повені та спустошливі лісові пожежі непропорційно впливають на таких жінок, як Роза та Анна, по всьому світу. Минулого року катастрофічні пожежі сталися в США, Греції, Непалі, Колумбії та Іспанії, і це лише деякі з них. Також повідомлялося про сильні пожежі у Венесуелі, Еквадорі та Колумбії. У Бразилії вигоріли величезні площі тропічних лісів.
В Африці, від Екваторіальної Гвінеї до прибережних міст Південної Африки, лісові пожежі призвели до евакуації багатьох районів. Минулого місяця лісові пожежі в Австралії вбили худобу, знищили майно і змусили 2 000 людей покинути міста поблизу Мельбурна. Це було нагадуванням про пожежі “чорного літа” 2019-20 років, які спустошили територію розміром з Тюркіє, вбивши 33 людини і три мільярди тварин.
Позначені ґендером
В усьому світі загострення кліматичної кризи, погіршення стану довкілля та екстремальні погодні явища в поєднанні з поганим плануванням і неадекватними заходами з адаптації викликають тривогу щодо збільшення кількості катастроф та їхніх жертв. Їхній нерівномірний вплив значною мірою залежить від статі.
Через структурну дискримінацію та традиційні ролі жінки страждають непропорційно більше, стикаючись з особливими, взаємопов’язаними ризиками. Від перешкод на шляху евакуації, пов’язаних із домашньою роботою та доглядом, до обмеженого потенціалу для відновлення – кожен аспект катастрофи позначений гендерними відмінностями. Нерівний доступ до економічних ресурсів, менші повноваження щодо прийняття рішень у сім’ях і громадах, а також менший досвід участі в політичному житті часто призводять до того, що жінки мають обмежений доступ до допомоги та підтримки для відновлення свого життя після катастрофи.
Щоб підвищити стійкість жінок перед лицем зростаючої кількості катастроф, спричинених зміною клімату, необхідно інвестувати в подолання ґендерного розриву. Організація Об’єднаних Націй попереджає про тривожний розрив у фінансуванні для досягнення цілей гендерної рівності. Він вражає: для виконання зобов’язань, взятих на себе країнами в рамках Порядку денного в галузі розвитку до 2030 року, щорічно необхідно 360 мільярдів доларів США.
У той час, коли багато країн глобального півдня борються з порожніми казначействами, фінансування, необхідне для подолання структурної нерівності, вимагає більшої міжнародної співпраці. Сьогодні лише 4% всієї двосторонньої допомоги виділяється на забезпечення гендерної рівності як основної мети. Однак це не єдина альтернатива.
Збільшення “фіскального простору”
Незалежна комісія з реформи міжнародної системи корпоративного оподаткування (ICRICT), членом якої я є, стверджує, що всі країни, особливо ті, що розвиваються, можуть збільшити свій “фіскальний простір” шляхом оподаткування тих, хто має найбільші статки: корпорацій та супермільйонерів. Ключовою пропозицією є встановлення глобального 2-відсоткового мінімального податку на багатство надбагатих. Мій колега з ICRICT, відомий економіст Габріель Цукман, представив цей план міністрам фінансів G20 в Сан-Паулу минулого місяця.
Натхненний світовим мінімальним податком на корпорації, цей захід застосовуватиметься до менш ніж 3 000 фізичних осіб і збиратиме близько 250 мільярдів доларів щорічно. Таким чином, оподаткування надбагатих, які зараз майже не платять податків, може мати величезне значення. Змусити надбагатих – багато з яких отримали вигоду від кризи – сплатити податки – це інструмент в межах досяжності наших урядів, який може мати величезний вплив на соціальну справедливість. Якби глобальний мінімальний податок для транснаціональних корпорацій був запроваджений, можна було б додатково залучити 500 мільярдів доларів, необхідних щороку для боротьби зі зміною клімату та інвестування в програми, спрямовані на подолання ґендерного розриву та розширення прав і можливостей жінок.
В умовах численних криз, воєн, високої інфляції та великих боргів інвестиції в гендерну рівність перестали бути пріоритетом для багатьох урядів. Проте без цього неможливо досягти соціального прогресу.
Визнання жінок ключовими гравцями у стратегіях розвитку – це шлях до більш справедливого, інклюзивного та сталого суспільства.
Автор: Магдалена Сепульведа – є виконавчим директором Глобальної ініціативи з економічних, соціальних і культурних прав та членом Незалежної комісії з міжнародної реформи корпоративного оподаткування. З 2008 по 2014 рік вона була доповідачем ООН з питань крайньої бідності та прав людини.
Джерело: Social Europe, ЄС
