Існує спосіб одночасно боротися зі зміною клімату та інвестувати в програми, які розширюють права і можливості жінок: оподаткування надбагатих
“Ми втратили все”, – каже Ана, зустрічаючись з безнадійним поглядом своєї сестри Рози. Обом жінкам понад 70 років і вони живуть у Вальпараїсо, Чилі, регіоні, спустошеному найсмертоноснішими в історії лісовими пожежами в лютому минулого року. Щонайменше 133 людини загинули, багато з них досі вважаються зниклими безвісти.
Ці сестри працюють хатньою робітницею і втратили будинок, який успадкували від батьків. За лічені хвилини зусилля двох поколінь зникли, поглинуті полум’ям. Як і багато жінок, які не мають доступу до офіційної фінансової системи, вони також втратили свої заощадження, які зберігали в готівці.
Зміна клімату та гендер
Рекордна спека, посухи, повені та спустошливі лісові пожежі непропорційно впливають на жінок, таких як Роза та Анна, по всьому світу. Минулого року ми бачили новини про катастрофічні пожежі в США, Греції, Непалі, Колумбії та Іспанії, і це лише деякі з них. Також повідомлялося про сильні пожежі у Венесуелі, Еквадорі та Колумбії. У Бразилії вигоріли величезні площі тропічних лісів. В Африці, від Екваторіальної Гвінеї до прибережних міст Південної Африки, лісові пожежі призвели до евакуації багатьох районів.
У лютому лісові пожежі в Австралії вбили худобу, знищили майно і змусили 2 000 людей покинути міста поблизу Мельбурна. Це було нагадуванням про пожежі “Чорного літа” 2019/2020 років, які спустошили територію розміром з Туреччину, в результаті чого загинуло 33 людини і три мільярди тварин.
Кожен аспект катастрофи позначений гендерними відмінностями.
Поглиблення кліматичної кризи, погіршення стану довкілля та екстремальні погодні явища – у поєднанні з поганим плануванням і неадекватними заходами з адаптації – тривожно збільшують кількість катастроф та їхніх жертв. Їхній нерівномірний вплив значною мірою позначається на гендерних аспектах.
Через структурну дискримінацію та традиційні ролі жінки зазнають непропорційно більшого впливу, стикаючись з особливими, взаємопов’язаними ризиками. Від перешкод на шляху евакуації, пов’язаних із домашньою роботою та доглядом, до обмеженого потенціалу для відновлення – кожен аспект катастрофи позначений гендерними відмінностями. Нерівний доступ жінок до економічних ресурсів, менші повноваження щодо прийняття рішень у своїх сім’ях та громадах, а також менший досвід участі в політичному житті часто призводять до обмеженого доступу до допомоги та підтримки для відновлення їхнього життя після катастрофи.
Щоб підвищити стійкість жінок перед лицем зростаючої кількості катастроф, спричинених зміною клімату, необхідно інвестувати в зусилля, спрямовані на подолання ґендерного розриву. На жаль, як попереджає Організація Об’єднаних Націй, існує тривожний розрив у фінансуванні для досягнення цілей гендерної рівності. Цей розрив вражає: для виконання зобов’язань, взятих на себе країнами в рамках Порядку денного в галузі розвитку до 2030 року, щорічно необхідно 360 млрд доларів США.
Оподаткування надбагатих
У той час, коли багато країн Глобального Півдня борються з порожніми казначействами, фінансування, необхідне для подолання структурної нерівності, вимагає посилення міжнародної співпраці. Сьогодні лише 4 відсотки всієї двосторонньої допомоги виділяється на забезпечення гендерної рівності як основної мети. Однак це не єдина альтернатива.
Як член Незалежної комісії з реформування міжнародної системи корпоративного оподаткування (ICRICT), ми стверджуємо, що всі країни, особливо ті, що розвиваються, можуть збільшити свій фіскальний простір, оподатковуючи тих, хто має найбільше багатства: корпорації та супермільйонерів.
Ключовою пропозицією є встановлення глобального 2-відсоткового мінімального податку на багатство надбагатих. Мій колега з ICRICT, відомий економіст Габріель Цукман, представив цю програму міністрам фінансів G20, які зібралися в лютому в Сан-Паулу, Бразилія. Цей захід, натхненний світовим мінімальним податком на корпорації, застосовуватиметься до менш ніж 3 000 фізичних осіб і дозволить зібрати близько 250 млрд доларів щорічно.
На тлі безлічі криз, війн, високих темпів інфляції та великих боргів інвестиції в гендерну рівність перестали бути пріоритетом для багатьох урядів.
Оподаткування надбагатих, які наразі майже не платять податків, може мати величезне значення. Якби був доданий глобальний мінімальний податок для транснаціональних корпорацій, можна було б отримати додаткові $500 млрд, необхідні для боротьби зі зміною клімату та інвестування в програми, спрямовані на подолання ґендерного розриву та розширення прав і можливостей жінок.
Як і тисячі жінок, що живуть у постраждалих від стихійного лиха районах, пожежі залишили Анну і Розу без матеріальних цінностей. Для літніх жінок, які не мають достатньої пенсії чи соціального захисту, їхній дім був єдиним, що врятувало їх від бідності. Незважаючи на це, їм пощастило більше, ніж іншим, хто не пережив трагедії, опинившись у пастці поганого стану будівель і вузьких вулиць, або тим, хто в інших країнах регіону також втратив свій урожай і всі засоби до існування.
На тлі безлічі криз, воєн, високих темпів інфляції та великих боргів, інвестиції в гендерну рівність перестали бути пріоритетом для багатьох урядів. Тому, відзначаючи Міжнародний жіночий день у березні цього року, ми повинні пам’ятати, що соціальний прогрес не може бути досягнутий без гендерної рівності. Визнання жінок ключовими гравцями в стратегіях розвитку – це шлях до більш справедливого, інклюзивного та сталого суспільства. Змусити надбагатих, багато з яких скористалися кризою, заплатити по рахунках – це інструмент в межах досяжності наших урядів, який може мати величезний вплив на соціальну справедливість.
Автор: Магдалена Сепульведа є членом Незалежної комісії з реформи міжнародного корпоративного оподаткування (ICRICT) та виконавчим директором Глобальної ініціативи з економічних, соціальних та культурних прав. Раніше вона була спеціальним доповідачем ООН з питань крайньої бідності та прав людини.
Джерело: IPS-Journal, ЄС
