Дозволивши залякати себе ядерними погрозами Путіна, західні лідери ризикують занурити світ у нову темну еру незахищеності та агресії, пише Пітер Дікінсон.
Росія може відповісти ядерною зброєю, якщо Захід відправить війська в Україну, попередив Володимир Путін. У своєму щорічному зверненні “Про становище країни” 29 лютого російський диктатор заявив, що будь-яка спроба введення західних військ в Україну “загрожує конфліктом із застосуванням ядерної зброї і знищенням цивілізації”.
Це була остання і найбільш відверта з серії ядерних погроз, зроблених Путіним відтоді, як він вперше віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну трохи більше двох років тому. Оголошуючи про вторгнення, Путін застеріг від будь-якого втручання Заходу, пообіцявши наслідки, “яких ви ніколи не бачили за всю свою історію”. Чотири дні потому він наказав привести ядерні сили Росії у стан підвищеної готовності.
Після поразки Росії в битві за Київ у березні 2022 року Путін намагався утримати Захід від озброєння України, обіцяючи “блискавичну” відповідь і недвозначно натякаючи, що він готовий застосувати ядерну зброю. “У нас є для цього всі інструменти, якими не може похвалитися ніхто інший”, – заявив він. “Ми не будемо цим хвалитися: Ми їх застосуємо, якщо буде потрібно, і я хочу, щоб всі це знали. Ми вже прийняли всі рішення щодо цього”.
До заяви цього тижня найгучніші ядерні погрози Путіна пролунали під час телевізійного звернення у вересні 2022 року, коли він оголосив першу з часів Другої світової війни мобілізацію в Росії. У той час як російська армія безладно відступає в Україні, Путін послався на ядерний арсенал своєї країни і пообіцяв використати “всі засоби, які є в нашому розпорядженні” для захисту Росії. “Це не блеф”, – заявив він.
Україна неодноразово називала Путіна блефом, викриваючи пустопорожні ядерні заяви російського диктатора. Всього через кілька тижнів після його промови у вересні 2022 року українські військові звільнили Херсон, єдиний обласний центр, захоплений Росією з початку вторгнення, і місто, яке сам Путін щойно назвав “вічно російським”. Замість того, щоб тягнутися до ядерної кнопки, Путін відреагував на цю ганебну поразку, наказавши своїм військам тихо відступити.
Подібним чином Росія відреагувала і на невдачі в битві за Чорне море. Кремлівські чиновники вже давно намагаються позиціонувати Крим як червону лінію для Росії, але це не завадило Україні пошкодити або потопити приблизно третину російського Чорноморського флоту. Це приниження не викликало ядерної відповіді з боку Путіна. Натомість більша частина його флоту відступила зі свого традиційного порту базування в окупованому Криму в безпечний для Росії порт.
Якщо Україна відмовилася піддатися ядерному шантажу Путіна, то цього не можна сказати про Захід. Завуальовані погрози Путіна можуть здаватися грубими і примітивними, але немає жодних сумнівів, що вони відіграли важливу роль у розпалюванні страху перед ескалацією, який переслідує західних політиків з перших днів вторгнення в Україну. Це призвело до катастрофічно повільного надання військової допомоги Україні та відвертої відмови у наданні систем озброєнь, які могли б створити передумови для української перемоги.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей страх Заходу перед ескалацією найбільшою перешкодою для військових зусиль його країни. “Ніщо не зашкодило нашій коаліції більше, ніж ця концепція”, – прокоментував він у січні 2024 року.
Якщо це не зміниться, шкода не обмежиться Україною. Якщо одного лише припущення про можливу ядерну ескалацію достатньо, щоб утримати Захід від запобігання поглинанню України Росією, Путін неминуче застосує таку ж тактику проти інших країн. Він вже відкрито зображує нинішнє вторгнення як священну місію з повернення “історично російських земель”. Оскільки більше десятка інших країн також потенційно можуть вважатися “історично російськими”, дуже легко уявити собі подальші вторгнення в найближчі роки, що супроводжуватимуться ще більшою кількістю погано завуальованих ядерних погроз Путіна.
Наслідки не обмежаться лише агресивними війнами Росії. Навпаки, колеги-автократи по всьому світу візьмуть до уваги успіх Путіна в Україні і зроблять логічні висновки для своїх власних експансіоністських планів. Якщо ядерне залякування працює на Москву, то чому б не спрацювати на Пекін чи Пхеньян?
Це може призвести до небезпечної гонки озброєнь. Якщо Росії вдасться нормалізувати ядерне залякування як інструмент зовнішньої політики, багато країн незабаром намагатимуться обзавестися власними ядерними арсеналами. Є ознаки того, що це питання вже обговорюється в деяких колах. Виступаючи в лютому 2024 року, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський попередив, що якщо не буде додаткової підтримки України з боку США, “деякі країни почнуть хеджуватися, а інші розглядатимуть можливість розробки власних програм ядерної зброї”.
Дозволивши залякати себе ядерними погрозами Путіна, західні лідери ризикують занурити весь світ у нову темну еру незахищеності та агресії. Успішне застосування Росією ядерного шантажу в Україні змінить ставлення до ядерної зброї і підірве десятиліття зусиль з нерозповсюдження. Ядерна зброя стане необхідним інструментом для будь-якої країни, яка бажає уникнути залякування з боку своїх сусідів. Потенціал ядерної війни різко зросте, як і ймовірність потрапляння ядерних боєголовок до рук недержавних акторів.
Рішення Владіміра Путіна використати ядерне залякування як частину свого вторгнення в Україну є безрозсудною авантюрою, яка відображає його тверду віру в слабкість Заходу. Якщо Захід не доведе, що він помиляється, наслідки для глобальної безпеки будуть катастрофічними.
