“Я взяв у руки свою долю”. Як працює мобілізація за оголошенням

Кадровий голод в українському війську, особливо в умовах, коли традиційна мобілізація пробуксовує, дедалі частіше тамують більш креативними способами.

Останній рік показав, що тисячі українців, які не проти служити, воліють не чекати повістку, а брати долю в свої руки – обирати посаду, місце служби та навіть командира.

Як працює рекрутинг по-новому та про які підводні камені слід пам’ятати, з’ясовувала ВВС Україна.

“Обрав найкращу вакансію”

25-річний Антон, у мирному житті програміст, а нині військовий, вирішив приєднатися до ЗСУ восени минулого року. Подався на десяток вакансій, оприлюднених в мережі, пройшов кілька співбесід, отримав кілька пропозицій, з яких обрав найкращу для себе, пов’язану зі зв’язком. І, зрештою, уклав контракт.

“Зі всіх вакансій, де мене затвердили, я обрав ту, яка максимально відповідала моїм навичкам і де була перспектива розвитку”, – розповідає він ВВС Україна.

“Я задоволений, у мене виходить ладнати з людьми, виконувати обов’язки. І, звісно, є відчуття, що я роблю свій внесок в перемогу. Це надихає”, – додає Антон.

Добровольці нової хвилі, з якими поспілкувалася ВВС Україна, не простоюють в чергах перед центрами комплектування (ТЦК), як це було на початку великого вторгнення.

Але вони готуються до вступу у військо завчасно. Проходять фізичну підготовку, читають про зброю, вивчають підрозділи та підбирають вакансії відповідно до своїх інтересів або цивільного фаху.

Зацікавлених такою мобілізацією лише за останній рік – десятки тисяч, відповідно до даних Міноборони та онлайн-платформ для пошуку роботи, які співпрацюють із ЗСУ.

Цього недостатньо, щоб перекрити заявлену президентом потребу в 500 тис. новобранців у 2024 році. Але тренд красномовний. Тож Міноборони вже демонстративно взяло нову форму рекрутингу під свою опіку.

“Я тоді чесно сказав, що мені лячно”

У цивільному житті киянин Всеволод працював в креативній агенції – вигадував рекламні ролики, слогани і назви для нових товарів. Каже, що вперше замислився над тим, щоб добровільно піти до війська влітку 2022 року, коли стало зрозуміло, що швидкої перемоги не буде, а війна затягується.

“Записався в спортзал, читав різні профільні мілітарі ком’юніті про виживання, характеристики зброї, тактику ведення бою, – перелічує він. – Щоб, якби по мене прийшов “воєнком”, хоч щось знати теоретично”.

Один з бонусів такої свідомої мобілізації для потенційних рекрутів – можливість передумати.

Зокрема, Всеволод пригадує, що в листопаді 2022 року він фактично пройшов конкурс на підходящу посаду, але в останній момент відчув, що не готовий.

“Я тоді чесно сказав, що мені лячно, хоча це була артилерійська бригада, а зараз я служу в мотопіхотній”, – сміється він.

Але з другої спроби – у вересні 2023 року – чоловік таки приєднався до лав ЗСУ.

Цього разу звернувся напряму до підрозділу, де служив його товариш і про який знав “з перших рук”. Нині обіймає посаду в пресслужбі, займається зйомкою і монтажем відео, допомагає спілкуватися з іноземними журналістами і волонтерами, оскільки володіє англійською.

“Війна нікуди не ділась, це дуже серйозно, і може настати момент, коли не знайдеться місця, щоб служити за спеціальністю, – каже він. – Я взяв у руки свою долю, в тому числі військову долю, і вдячний, що роблю те, що вмію”.

Схожим чином мобілізувалася львів’янка Соломія у травні 2023-го. Каже, що знайшла вакансію медсестри у військовому шпиталі на Work.ua, за кілька днів пройшла співбесіду і приступила до служби.

“Тепер я в лавах ЗСУ. Допомагаю нашим хлопцям стати на ноги, щоб ми всі разом вигнали ворога з нашої країни”, – каже вона.

Одна з ключових проблем при традиційній мобілізації через ТЦК – брак персонального підходу, коли людей “розкидають” по посадах та підрозділах без урахування їхнього фаху. Відтак навіть дефіцитних для армії юристів, фінансистів та лікарів можуть використовувати не за призначенням.

“За час служби в ЗСУ я особисто зустрів дитячого хірурга на посаді морально-психологічного забезпечення і фельдшера на посаді кулеметника розвідвзводу”, – розповідає ВВС Україна хірург Ярослав з Черкас. Він мобілізувався в травні 2022 року, завбачливо підібравши собі профільну спеціальність у військовому шпиталі.

Якщо вже новобранець потрапив на посаду не за профілем, згодом перевестися дуже складно. Про паперову тяганину щодо переведень у війську складають легенди, жартує Олексій (ім’я змінено).

У мирному житті він був високооплачуваним IT-спеціалістом. На третій день російського вторгнення пішов на фронт добровольцем, вступив до тероборони, де за півтора року встиг послужити на посадах стрільця, техніка, водія та навіть сапера, доки правдами і неправдами зміг перевестися на профільну посаду, пов’язану з розробкою засобів радіолокаційної боротьби.

“На це пішло кілька місяців, і це мені ще дуже пощастило”, – пригадує Олексій.

ВВС Україна також відомо про випадки, коли військовослужбовці, які мали законні підстави для звільнення, щоб перевестися на більш підходящу посаду в інший підрозділ, звільнялися і мобілізувалися заново вже на нове місце. Настільки складною та тривалою є процедура переведення.

Добровольці по-новому

Можливість мобілізуватися напряму на певну посаду з’явилася незадовго після російського вторгнення як приватна ініціатива окремих підрозділів та окремих онлайн-платформ з пошуку роботи, які взялися розміщувати військові вакансії.

За цим форматом, потенційний рекрут подається напряму на вакансію, що його цікавить.

Якщо його резюме зацікавило підрозділ, рекрут проходить співбесіду та інші ознайомлювальні чи випробувальні процедури залежно від специфіки, а тоді може доєднатися до підрозділу або продовжити пошуки, якщо передумав чи відчув, що це місце не підходить.

Власне вступити на службу можна мобілізувавшись – для цього командир виписує відношення, з яким новобранець йде до ТЦК. Можна також підписати контракт.

Після походу в ТЦК доведеться, як і всім, пройти військово-лікарську комісію та підготовку в навчальному центрі, а вже після цього починати службу.

Уже за кілька місяців стало зрозуміло, що така форма мобілізації має потенціал. Через майже два роки війни, у січні, Міноборони повідомило, що загалом за останні кілька місяців на такі онлайн-вакансії від сервісів Work.ua, Lobby X, Robota.ua та “OLX Робота” відгукнулися понад 46 тис. потенційних рекрутів.

“Кожен тиждень ми маємо рекорд за кількістю відгуків від добровольців. Кожен місяць рекорд за кількістю розміщених вакансій. Динаміка летить вгору. Це ефективно, результативно і має популярність”, – каже ВВС Україна Владислав Грезєв, засновник і СЕО платформи Lobby X, яка першою запустила новий формат рекрутингу.

За його словами, за останній рік кількість відгуків на військові вакансії лише на Lobby X зросла майже в 10 разів – з 1400 в грудні 2022 року до 10,6 тис. в грудні 2023-го. Зростає також кількість підрозділів, які шукають людей через такі платформи, та кількість вакансій, які вони розміщують.

За останні пів року кількість вакансій на Lobby X виросла зі 150 до майже 700 в січні цього року.

Грезєв уточнює, що одна вакансія не дорівнює одній посаді, якщо не йдеться про нішеві сфери, пов’язані з програмуванням, роботою пресслужби абощо. Якщо ж йдеться про бойові посади, медичні чи піхоту, за однією вакансією можуть бути десятки посад.

Найбільш популярні серед шукачів, за словами Грезєва, штабні вакансії, сфера ІТ, БПЛА, пресслужби, нішеві спеціальності, на кшталт кухарів, вибухотехніків, водолазів. Наступні за популярністю – медицина, розвідка на землі, транспорт, зв’язок і піхота.

Євгенія Кузенкова, аналітикиня та редакторка сервісу Work.ua, каже що за останні місяці на їхньому ресурсі розмістили 1500 вакансій 230 підрозділів, а загальна кількість відгуків від рекрутів – понад 25 тисяч.

“Немає жодної вакансії, яка б не отримала уваги від шукачів, щотижня ця динаміка лише зростає. І можемо говорити, що такі вакансії можуть конкурувати зі звичайними пропозиціями роботи”, – каже вона.

Не всі військові підрозділи відкриті до таких експериментів, але ті, хто пробують, загалом задоволені.

3-тя окрема штурмова бригада – один з найперших та найуспішніших прикладів самостійного набору кадрів.

Окрім вакансій на зовнішніх майданчиках, бригада має власну рекламу, активний сайт та соцмережі, а також кілька рекрутингових центрів. Охочі можуть вибрати вакансію на сайті, заповнити заявку, пройти співбесіду або отримати консультацію в рекрутинговому центрі та скласти фізичний тест.

Після цього, якщо людина не має сумнівів, вона може відразу отримати відношення на обрану посаду і починати процедуру мобілізації чи підписання контракту. Але можна все зважити. Для цього в бригаді є можливість тестового тижня та тестового тижня штурмовика.

“Людина тиждень тренується, отримує навантаження і випробовує себе. І потім за бажанням переходить в загальну групу. У нас 70% з тижня штурмовика переходять в загальну групу”, – розповідає Данило Коваль, керівник Київського центру рекрутингу 3-ї штурмової.

Загальна група – це підготовка, яку надає бригада для своїх рекрутів ще до того, як вони потраплять в навчальний центр після ТЦК. Це додаткова можливість і підготуватись до служби, і остаточно все зважити. На цьому етапі можна взяти паузу, щоб закрити справи в цивільному житті чи просто побути з родиною, або й взагалі передумати служити.

“Добровольці не закінчилися, просто людей потрібно мотивувати, – додає Коваль. – У нас був сплеск після Нового року, по кілька десятків людей приходили кожен день, причому мотивованих, зразу з речима. Також щоразу сплески після великих обстрілів”.

Систему 3-ї штурмової Коваль називає унікальною, але каже, що виникла вона “не від хорошого життя”. Мовляв, бригаду від початку не комплектували ТЦК, тож їй доводилося самій шукати людей.

Але її приклад наслідують інші. Микола, представник Загону технічних видів розвідки, каже, що донедавна в ЗСУ взагалі не було роду військ, який би займався безпілотниками, тому вони самі шукали людей та готували їх. І зараз активно роблять це через свої соцмережі.

“Ми готуємо спеціалістів під ключ, маємо свій навчальний центр, самі дрони збираємо, – розповідає він. – Робимо набори на десятиденний пробний курс, коли ми збираємо людей, перевіряємо певні навички, а тоді робимо рекомендаційний лист на ТЦК, щоб вони потрапили до нас”.

Взяли на озброєння

Про брак людей і потребу більш широкої мобілізації влада відкрито заговорила наприкінці минулого року, коли стало зрозуміло, що розрекламований наступ влітку не дав бажаних результатів і війна затягується.

Президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування начебто запросило мобілізувати додатково близько 500 тис. новобранців, щоб компенсувати втрати та забезпечити ротацію для тих, хто служить давно.

Водночас питання донабору людей в армію для влади стало одним з найбільш незручних та непопулярних.

Законопроєкт про посилення мобілізації змогли винести на розгляд парламенту лише з другої спроби. У мережі повсякчас виникають скандали довкола агресивних акцій проти мобілізації та ширяться відео, на яких співробітники ТЦК “відловлюють” людей посеред міст, щоб виконати мобілізаційний план.

Із цим трендом різко контрастують позитивні цифри адресного рекрутингу на конкретні посади.

Тож в Міноборони поспішили взяти цю практику на озброєння. Наприкінці минулого року відомство підписало меморандуми про співпрацю з ключовими платформами пошуку роботи.

Їм також дозволили проводити тренінги з рекрутингу у військових підрозділах, щоб військові могли самостійно шукати собі людей, а не чекати “поставок” від ТЦК.

“Ми вчимо військових правильно організовувати супровід людей під час мобілізації чи підписання контракту, гарантувати потрапляння на посаду до них в підрозділ, вчимо правильно переводити, щоб це не тривало вічність. Втручаємося, якщо є проблеми. Консультуємо військовозобов’язаних по всіх питаннях”, – розповідає Владислав Грезєв з Lobby X.

У лютому Міноборони пішло ще далі і запустило в тестовому режимі Центри рекрутингу окремо від системи ТЦК, де потенційні новобранці можуть отримати консультацію і підібрати для себе вакансію, а потім все зважити і приєднатись до ЗСУ.

“Армії потрібні вмотивовані люди, які свідомо роблять свій вибір служити на конкретній посаді в конкретній частині, – заявила тоді заступниця міністра оборони з питань соціального розвитку Наталія Калмикова. – Ми будемо максимально масштабувати наші активності з рекрутингу”.

Підходи змінювати треба, але набагато ефективніше робити це в системі чинних ТЦК, а не в обхід них, вважає Данило Коваль з 3-ї штурмової бригади.

Такі центри, мовляв, треба відкривати при ТЦК або розширювати штат самих ТЦК, які зараз просто не мають ресурсів одночасно займатися проведенням мобілізації, консультуванням рекрутів та підбором для них підходящих вакансій.

“Відкривати якісь окремі центри – це тільки підривати авторитет ТЦК, який і так не найкращий. В результаті, як в Космачі, представників ТЦК сприймають гірше ніж солдатів окупаційної армії”, – каже Коваль.

Підводні камені

Окреме питання – сфера добровільного рекрутингу майже не врегульована законодавчо, і багато в чому залежить від доброї волі конкретного ТЦК, каже ВВС Україна юристка громадської організації “Юридична сотня” Ольга Марко.

Відношення, тобто письмове підтвердження, що рекрута чекають на службу в певному підрозділі, збільшує шанси потрапити в цей підрозділ, але стовідсоткової гарантії не дає, пояснює вона.

“Термін “відношення” не має чіткого визначення у законодавстві. Також не врегульоване його застосування. Відповідно, немає механізму оскаржити відмову ТЦК цей документ врахувати”, – каже Марко.

Одразу кілька співрозмовників ВВС Україна визнали, що мали проблеми в ТЦК, коли приходили туди з відношенням у конкретну частину.

У більшості випадків ситуацію вдалося вирішити, але для цього часто залучали третю сторону. Наприклад, для своїх вакансій посередництво обіцяє Lobby X, а 3-тя штурмова взагалі цілеспрямовано відправляє рекрутів лише в певні “дружні” ТЦК.

Військовослужбовець Дмитро (ім’я змінене) каже, що прийшов в ТЦК з відношенням на вузькопрофільну посаду, яку довго підбирав, але йому заявили, що такої військово-облікової спеціальності не існує, тож можуть запропонувати йому лише місце солдата-гранатометника.

Ситуацію вдалося виправити лише після особистого втручання майбутнього командира рекрута.

“Так що треба мати долю скепсису, оригінал відношення з підписом і контакти командира, який цей процес координує, тому в моєму військовому квитку зараз моя посада і моя спеціальність, – каже Дмитро. – Може, якби я розгубився на початку, був би сержант-гранатометник в піхотному батальйоні”.

Найбільш гарантована схема потрапити в потрібний підрозділ – підписати контракт, каже Владислав Грезєв. Але люди часто уникають такої схеми,бо вважають, що це набагато серйозніше зобов’язання перед державою ніж мобілізація через воєнний стан.

Ще одне важливе питання – формування іміджу армії як хорошого роботодавця і загалом іміджу підрозділів, кажуть спеціалісти з рекрутингу.

Мовляв, людей лякає невідомість, тому їм важливо розуміти, де вони служитимуть, чи достатньо професійним буде колектив, чи добре їх підготують перед виконанням завдань.

“Щоб зацікавити людину, потрібно кілька разів її торкнутися – банером, рекламою, плакатом, – каже Данило Коваль. – Іноді наші добровольці ухвалюють рішення хто місяць, хто два, хто три”.

Він також радить підрозділам не шкодувати ресурсів на публічний імідж і мати ефективну службу зі зв’язків з громадськістю.

“Люди хочуть служити з найкращими, з тими, хто перемагає. Це дає їм впевненість, – пояснює він. – У нас багато бригад мають успіхи, героїчно б’ються, палять ворожі колони, знищують укріппункти, бліндажі, але люди просто про це не знають”.

Галина Корба

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх