До весни Україна зіткнеться з потенційно катастрофічним браком боєприпасів і протиповітряної оборони. Про це з посиланням на американських посадовців пише видання ABC News. Поки Конгрес продовжує дискутувати про додаткове фінансування України, чи є у Пентагона запасний план допомоги партнерам? Про це журналістка Голосу Америки Карла Бабб поспілкувалася з заступницею прессекретаря Пентагону Сабріною Сінгх.
Карла Бабб, Голос Америки (К.Б.): Нещодавно міністр закордонних справ України сказав, що Україна не втратила б Авдіївку, якби в України була зброя і вони вчасно отримали артилерійські боєприпаси. Чи ви погоджуєтесь з його оцінкою?
Сабріна Сінгх, заступниця прессекретаря Пентагону (С.С.): Я згодна. Авдіївка – це був стратегічний відступ. Та це був відступ спричинений бездіяльністю Конгресу. Є прямий зв’язок. Україна зараз потребує артилерії, боєприпасів і засобів ППО.
На жаль, з 27 грудня ми не можемо надсилати допомогу з президентського пакета. І тому у них бракує запасів. Через бездіяльність Конгресу їм таки довелося здійснити той стратегічний відхід з Авдіївки, щоб змінити позиції та прорахувати, де вони збираються продовжувати зміцнювати свою оборону на сході та на півдні України.
К.Б.: Зараз США виробляють близько 28 000 снарядів на 155 міліметрів в місяць. Сполучені Штати їх не використовують. Вони потрібні Україні. Чому б не надіслати їх в Україну, сподіваючись, що додатковий документ буде схвалений?
С.С.: Їх дійсно виготовляють щомісяця. Але знову ж таки, додатковий пакет допомоги стосується поповнення наших власних запасів. Тому цей пакет є ключем до того, щоб Україна отримала артилерію, боєприпаси для ППО, які їй потрібні. Але ми не можемо відправляти з наших запасів речі, яких насправді немає в наявності.
Як тільки ми отримаємо ці 155-міліметрові снаряди, ми зможемо їх надіслати. Та ми зараз їх не маємо. Тому, нам потрібно, щоб Конгрес ухвалив це додаткове фінансування, про що ми б’ємо на сполох з початку жовтня. І я маю зазначити, що ми також працюємо за тимчасовим бюджетом. Ми досі не маємо бюджету на 2024 рік. Тому для нас дуже важливо схвалити не тільки наші бюджетні витрати, які зараз затримані, але й додаткове фінансування для України.
К.Б.: Вже майже березень. У Пентагоні висловлювали впевненість, що додаткове фінансування буде схвалено. Але схоже, що ви не хочете надсилати нічого в Україну, бо це ризик. Тобто тепер ви не настільки впевнені, що допомога буде ухвалена, чи не так?
С.С.: Думаю, що ми все ще маємо надію. Є підтримка і в Палаті представників, і в Сенаті. Я думаю, в обох партіях чимало хто розуміє, що цілі Путіна сягають далеко за межі України. Тож зараз ми, інвестуючи в Україну, насправді інвестуємо у наші власні безпекові інтереси.
Якщо Путін атакує союзника по НАТО, ми будемо зобов’язані, відповідно до п’ятої статті, втрутитися та захистити цю країну. І це призвело б до ширшої регіональної війни, яку, я думаю, ніхто не хотів би бачити. Тому члени Конгресу та сенатори, я думаю, це розуміють.
Так, є невелика група, яка дуже гучно присутня в Палаті представників, яка виступає проти надсилання фінансування в Україну. Але ми продовжимо як публічно, так і приватно, спонукати Конгрес схвалити додаткове фінансування.
К.Б.: Давайте тоді поговоримо про труднощі для Пентагону на тлі несхваленої допомоги. Хто зараз оплачує навчання українців? Чи Пентагон таки все ще платить за навчання, хоча грошей на це немає?
С.С.: Є виділені гроші, як от з програми Ініціатива сприяння безпеці України, це наша довгострокова безпекова допомога Україні. Але так, зараз момент, коли армії доведеться ухвалити кілька жорстких рішень щодо того, звідки вони братимуть гроші. Можливо, з інших програм. Тож зараз важкий час не лише для України, але й для армії США.
Ми не можемо просто відвернутися від тих українських військових, які прибувають чи то в Європу, чи в Сполучені Штати на навчання і відправити їх назад на війну. Нашій армії, нашим службам доведеться почати говорити та ухвалювати деякі жорсткі рішення, які вплинуть на всі збройні сили.
К.Б.: Тому Армія США, наскільки я розумію з заяв чиновників, буквально збирає з різних рахунків для навчання українців у Німеччині, тому що президент вважає це важливою місією, правильно?
С.С.: Так, це важлива місія. Знову ж таки, є комбінування різних частин фінансування, що допомагає підтримувати це навчання. Але якщо ми продовжимо працювати без належного фінансування, наша армія понесе ще більше витрат.
К.Б.: У сфері, де США мали б укріплювати збройні сили, збільшувати навчання, зараз потенційно може закінчитись фінансування за кілька місяців. Про що це говорить нашим союзникам?
С.С.: Думаю наші союзники зараз дивляться на нас і запитують себе, чи будуть Сполучені Штати віддані нам? Чи збираються Сполучені Штати бути поруч не лише як союзник і партнер, а й продовжувати підтримувати Україну.
Президент дуже чітко сказав, що так, ми з вами. Але щоб ми могли захистити вас, нам потрібно більше грошей. Нам також потрібна підтримка Конгресу. І це те, що робить нас великими, оскільки демократія – це воля народу.
К.Б.: Чи справедливо сказати, що несхвалення бюджету для Пентагону та неприйняття додаткової допомоги може зробити нас вразливими в Європі?
С.С.: Абсолютно. Так, ми точно вразливі. Ми не можемо модернізуватись, ми не можемо змінювати програми. Це немов битися, коли одна рука у тебе зв’язана за спиною. Це ставить нас у невигідне становище.
К.Б.: Ще одна критика з боку українців стосується ATACMS. Були певні ефекти та результати, яких Україна досягла з першою партією ATACMS, які США надіслали Україні. Отже, чи надіслали Сполучені Штати Україні ще якісь ATACMS після першої партії? А якщо ні, то чому?
С.С.: У нас немає зброї на складах, яка просто припадає пилом. Ці речі, якщо ми зможемо поповнити наші склади, ми зможемо надіслати в Україну за кілька днів. Але ми повинні пам’ятати про нашу власну боєготовність, військову готовність США. Це те, що дуже важливо для президента і міністра оборони. Отже, доки ми не отримаємо це фінансування, ми не можемо просто почати надсилати речі з наших складів і залишити їх повністю порожніми без поповнення.
Щодо ракет великої дальності, ми бачили, що інші країни теж надають їм таку зброю. Вони неймовірно добре використовують її на полі бою. Я не знімаю питання цієї зброї з порядку денного. Але я зараз не можу проанонсувати, що ми можемо надіслати її в майбутньому.
