У новому аналізі український політолог Ігор Цаленко, голова Центру аналітики та стратегії (в Україні), вказує на те, як Росія з початку війни використовує Вірменію для обходу санкцій, запроваджених США та Європейським Союзом.
18 лютого прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час зустрічі з вірменською діаспорою в німецькому Мюнхені заявив, що Єреван не є союзником Москви, коли йдеться про Україну. Він наголосив, що шкодує, що не може вплинути на конфлікт між Росією та Україною. Глава уряду Вірменії, яка після 2022 року стала четвертим за величиною експортером напівпровідників та інших товарів подвійного призначення для військових потреб РФ, у своїй промові назвав українську націю “дружньою”.
Офіційний Єреван, який активно створює враження ретаргетингу на Захід, став одним із головних логістичних центрів Кремля для обходу санкцій, запроваджених у дворічній війні Росії з Україною.
У 2022 році ВВП Вірменії з населенням 3 мільйони зріс на безпрецедентні 14,2%. Британська газета The Telegraph писала з цього приводу: «найабсурднішим є економічне зростання Вірменії, яке робить її кандидатом на третє місце з найбільш швидкозростаючими економіками світу».
27 листопада 2023 року заступник міністра фінансів Вірменії Ваган Ширунян визнав, що за період понад 9 місяців у 2023 році експорт товарів з Вірменії до Росії зріс на 85%, з яких 80% становив реекспорт. Наголошуючи на експоненціальному зростанні зовнішньоторговельного обороту Вірменії на 69% з початку війни в Україні, американський аналітичний центр Jamestown Foundation також застеріг від реекспорту продукції, що перебуває під санкціями, з Вірменії до Росії. А директор Управління координації санкцій Держдепартаменту США Джим О’Браєн прямо заявив, що Вашингтон класифікує Вірменію як країну, яка допомагає Росії обходити санкції.
У 2024 році дискусія щодо проблеми тривала, але це жодним чином не заважає Вірменії постачати товари, які перебувають під санкціями, своєму воюючому сусідові. Робін Брукс, директор Інституту міжнародних фінансів і колишній стратег Goldman Sachs, 17 лютого оприлюднив оновлені цифри: «Експорт Вірменії до Росії зріс на 430% порівняно з періодом до вторгнення, що, по суті, є реекспортом продукції ЄС та Китаю до Росії».
Протягом двох років проблему вірменського реекспорту спостерігають не лише політики, аналітичні центри та провідні економісти, а й міжнародні ЗМІ.
У березні 2022 року, через місяць після вторгнення Росії в Україну, канадський аналітичний сайт Geopolitical Monitor повідомив, що «Вірменія є країною, яка найкраще підходить для того, щоб допомогти Росії ухилитися від санкцій».
Ситуація не покращилася навіть після року посилення західних санкцій проти Кремля. У березні 2023 року український сайт «Уніан» повідомляв, що «Вірменія стає економічною опорою для росіян, закриваючи проблеми для Москви з постачанням товарів і зброї – під санкціями – на російський ринок».
Як повідомляє болгарське видання Fakti, «авторитарний режим Путіна обходить санкції та ембарго, запроваджені ЄС, США та Великою Британією через сусідні країни, зокрема Вірменію».
У травні 2023 року газета The Washington Post прогнозувала, що «Захід може посилити тиск на Вірменію, з якої різко зросла реекспорт до Росії низки критично важливих товарів, включаючи електроніку».
Однак до кінця року, пояснює швейцарське видання L’Agefi, «Вірменія бере безпосередню участь у реекспорті продукції, що підпадає під санкції до Росії».
Використання Москвою Єревана як союзника для обходу санкцій було помічено і на Близькому Сході. У грудні 2023 року ізраїльська телевізійна мережа l24 заявила, що “Вірменія є важливим хабом для постачання товарів до Росії, для обходу західних санкцій, а також військово-технічною базою постачання російських військ”.
Вірменія настільки важлива для Росії як транзитний вузол, тому що Путін більше не може покладатися майже на когось, крім Вірменії, у реекспорті товарів, що потрапили під санкції.
У травні 2023 року французьке видання Forbes назвало Вірменію «основним каналом обходу санкцій», оскільки «посилюються обмеження на постачання через Туреччину та Центральну Азію».
Влітку 2022 року Анкара пообіцяла США не допустити обходу санкцій проти Росії на турецькій землі. Згодом турецькі фінустанови почали масово припиняти співпрацю зі своїми російськими колегами. А в лютому 2024 року навіть російське видання “Ведомости” помітило, що турецькі банки почали закривати рахунки російських підприємств з 2022 року, “але зараз цей процес активізувався”.
З початку війни в Україні країни Центральної Азії також неодноразово отримували попередження від США та ЄС про необхідність дотримання санкцій проти Росії.
Компанії, які, попри обмеження, продовжували вести бізнес з Москвою, потрапили до санкційного списку США. Щоб перевірити дотримання режиму санкцій проти РФ, спецпредставник ЄС Девід О’Салліван у 2023 році здійснив три візити до Центральної Азії. Під час останнього візиту, який відбувся у листопаді, він подякував країнам регіону за допомогу у скороченні реекспорту товарів до Росії. Місяцем раніше, у жовтні 2023 року, міністри закордонних справ Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану на зустрічі з представниками ЄС у Люксембурзі пообіцяли допомогти у боротьбі зі спробами Росії обійти запроваджені санкції.
Попри висвітлення у ЗМІ у всьому світі реекспорту підсанкційних товарів з Вірменії до Росії, міжнародна спільнота не вжило жодних заходів, а Вірменія не зазнала жодних наслідків.
Хорватський сайт Net у травні 2023 року підкреслював, що США та ЄС, які постачали Україні багатомільйонну зброю для війни проти Росії, з незрозумілих причин заплющували очі на тісну співпрацю Єревана та Кремля. У французькому виданні Forbes майже повторюють повідомлення: «Якщо західна спільнота справді хоче швидкої перемоги України, вона має якнайшвидше позбавити Москву цього логістичного центру».
У зв’язку з цим американський фонд Джеймстауна заявив, що щодо логістичного центру Путіна у Вірменії “не розпочато всебічного розслідування”.
У квітні 2023 року британська газета The Telegraph закликала Захід «жорстко поводитися з деякими колишніми радянськими військами».Сателіти». За його словами, “Вірменія не має виправдання, коли дозволяє собі діяти як транзитний пункт як третя країна” (для Росії).
Замість введення обмежень на вірмено-російське співробітництво, що суперечить інтересам Вашингтона і Брюсселя, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) 17 лютого оголосило про виділення 15 млн євро вірмено-російській агенції розвитку в Єревані.
У своїй заяві USAID заявило, що кошти призначені для “зменшення економічної залежності Вірменії від Росії”.
Редакційна стаття
Джерело: Protothema.grМК
