Україна стоїть на порозі кризи ментального здоров’я серед дітей, заявив керівник комунікацій ЮНІСЕФ Деміан Ренс.
Він каже, що на дитячу психіку руйнівним чином впливає повномасштабна війна, обмеження доступу до шкільної освіти та непевна безпекова ситуація.
“Україна опинилася на порозі кризи ментального здоров’я дітей у момент коли здійснюють атаки на школи, атаки на освіту, які ми спостерігаємо протягом двох років”, – говорить Деміан Ренс, в інтервʼю Українській службі Голосу Америки.
Війна руйнує дитинство українських дітей
У ЮНІСЕФ зазначають, що протягом двох років повномасштабної війни українські діти у прифронтових містах сумарно провели у бомбосховищах, підземеллі та підвалах від 3000 до 5000 годин – це еквівалент 4-7 місяців.
Ренс підкреслює, що це завдає значної шкоди психіці дітей, які ще не розвинули процеси мислення та не знають, як опрацювати всі емоції й керувати ними.
ЮНІСЕФ 23-го лютого опублікував дослідження, відповідно до якого, три чверті дітей та молодих людей віком від 14 до 34 років мають потребу в емоційній та психологічній підтримці.
Починаючи з лютого 2022 року в Запорозькій та Харківській областях повітряна тривога лунала 3500 разів, це число ще більше у Донецькій області – 6200. Все це, підкреслюють в ЮНІСЕФ, спричинило руйнівний вплив на ментальне здоров’я українських дітей, а також на їхній доступ до освіти.
Керівник комунікацій ЮНІСЕФ наголошує що значна частина українських дітей була вимушена залишити свої домівки.
“Більше третини дітей в Україні були змушені покидати свій дім принаймні один раз. Інколи – навіть частіше. Коли дітям доводиться залишати свої домівки – це впливає на них, вони переживають стрес і травми, це руйнує їхнє дитинство, руйнує їх життєвий світ, те, як вони розуміють світ навколо”, – говорить Деміан Ренс.
У звіті ЮНІСЕФ наголошують, що одні з найважчих місяців для українських дітей – взимку, коли тисячам дітей доводиться переховуватись у холодному підземеллі без опалення, а подекуди – без доступу до води та електроенергії.
“Діти пережили два роки насилля, ізоляції, розлуки з сім’ями, втрати близьких, переміщення та перерви в навчанні та охороні здоров’я. Їм потрібно, щоб цей кошмар закінчився”, – говорить виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.
Вона підкреслює, що обстріли, які тривають, залишають мало можливостей для українських дітей оговтатись від страждань і травм, пов’язаних з атаками: “Кожна сирена та вибух приносять ще більше тривоги. Освіта є опорою для надій та можливостей у житті дітей, але вона постійно порушується, або взагалі є недосяжною для мільйонів дітей в Україні”.
Потреба в емоційній та психологічній підтримці
Відповідно до даних опитування, яке наводить ЮНІСЕФ, половина підлітків у віці від 13-15 років мають проблеми зі сном, один з п’яти мають нав’язливі думки та спогади. Все це типові прояви посттравматичного стресового розладу. Три чверті дітей і молодих людей віком від 14 до 34 років говорять про потребу в емоційній або психологічній підтримці, водночас по допомогу звернулося менше третини.
“Зараз дітям бракує нормального дитинства, потрібна можливість знову бути дітьми, і це може бути все: від допомоги їм пережити їхні емоції та травми, від доступу до психологічної допомоги чи психотерапії, де це необхідно”, – говорить Деміан Ренс у розмові з Голосом Америки.
У 2023 році 2,5 мільйона дітей та їхніх опікунів отримали психологічну та психосоціальну підтримку від ЮНІСЕФ.
Як приклади підтримки дітей, Ренс наводить програми ЮНІСЕФ із каністерапії – емоційної підтримки за участю собак, а також точки “Спільно” – дружній для дітей простір.
Такі точки, де надають різноманітні безплатні послуги з розвитку та дозвілля малечі, а також підтримки їхніх опікунів ЮНІСЕФ відкрив у понад 20 українських містах. “Це дозволяє дітям знову бути дітьми на кілька годин, трохи розвантажитись, зняти напругу від війни, яка їх оточує”, – наголошує Деміан Ренс.
У ЮНІСЕФ повідомляють, що батьки наголошують на підвищеному рівні тривожності, страху, фобій та смутку в їхніх дітей, а також на зниженні активності в школі, чутливість до гучних звуків і проблеми зі сном.
Вплив війни на освіту українських дітей
Через повномасштабну війну близько 40% українських дітей не мають доступ до безперервної освіти, бо відсутні відповідні умови. За даними ЮНІСЕФ, половина дітей шкільного віку не має доступу до освіти, а масштаб прогалин у навчанні у 2022 році у порівнянні з 2018 роком дорівнює двом рокам втрат у читанні та одному року в математиці.
У ЮНІСЕФ наголошують: онлайн-навчання є заміною для особистого навчання, але не є його еквівалентом і це може вплинути на погіршення рівня освіти в майбутньому.
Деміан Ренс наводить статистику, відповідно до якої 1,3 мільйона дітей отримали освітню допомогу від організації, починаючи від отримання пристроїв, які б уможливили доступ до онлайн-навчання до перебудови підвалів на бомбосховища в школах, щоб там можна було розташувати велику кількість учнів.
Відповідно до нещодавнього звіту правозахисної організації Human Rights Watch (HRW), через повномасштабну війну Росії тисячі українських шкіл і дитсадків були зруйновані, а мільйони молодих людей позбавлені доступу до освіти.
У звіті, який фокусується на Київській, Харківській, Чернігівській і Миколаївській областях України, вказано, що школи та дитячі садки зазнавали авіаударів, обстрілів і навіть атак касетними бомбами – типом боєприпасів, заборонених у 112 країнах через його руйнівний вплив на цивільне населення.
Крім того, у звіті HRW йдеться про те, що російські війська регулярно грабували українські навчальні заклади, які потрапляли під їхній контроль, – акт, який вважається воєнним злочином.
“Українські діти заплатили високу ціну в цій війні, тому що атаки на освіту – це атаки на їхнє майбутнє”, – говорить директор відділу Європи і Центральної Азії HRW Г’ю Вільямсон. Він закликає міжнародну спільноту має засудити пошкодження і руйнування шкіл в Україні й пограбування російськими військами.
У звіті HRW йдеться про те, що окупаційні російські війська позбавили окупованих навчальних закладів майже всього – комп’ютерів, телевізорів, інтерактивних дошок і навіть систем харчування, систематично знищуючи все, що не було розграбоване, і залишаючи на стінах ненависницькі написи щодо українців.
У звіті міститься заклик до міжнародних донорів і гуманітарних організацій підтримати зусилля українського уряду щодо якнайшвидшого відновлення шкіл.
Олексій Коваленко
