Нові санкції США, запроваджені щодо Росії за два роки війни проти України, спрямовані проти понад 500 осіб та організацій у Росії та всьому світі, зокрема, проти компаній, які залучені до розвитку російської енергетики. Про це мовиться в заяві Державного департаменту США, опублікованій 23 лютого.
Як зазначено на сайті Державного департаменту США, запроваджуються санкції проти юридичних і фізичних осіб, що “підтримують майбутнє енергетики, металургії та гірничодобувної промисловості Росії”.
Санкції щодо проєкту з виробництва зрідженого природного газу в Арктиці
Згідно з повідомленням Держдепу, санкції запроваджуються зокрема щодо проєкту з виробництва зрідженого природного газу Arctic LNG 2, який належить найбільшому російському виробнику зрідженого природного газу – компанії “Новатек”.
Так, санкції накладаються на “два великі суб’єкти, які беруть участь у фінансуванні та будівництві вузькоспеціалізованих танкерів для перевезення зрідженого природного газу, спроєктованих спеціально для Arctic LNG 2, оператора проєкту Arctic LNG 2, а також кількох інших організацій, залучених до Arctic LNG 2 та інших майбутніх енергетичних проєктів Росії”.
У Держдепартаменті США нагадали, що нові санкції є продовженням попередніх санкцій, накладених Вашингтоном щодо Arctic LNG 2 у листопаді 2023 року.
“Ці обмеження вже спричинили затримки в експорті проєкту та призвели до значного збільшення вартості його будівництва”, – наголосили в заяві.
Як повідомляла агенція Reuters із посиланням на власні джерела, після того, як США запровадили попередні санкції в листопаді торік, компанія “Новатек” у грудні 2023 р. сповістила низку своїх клієнтів про форс-мажорні обставини щодо майбутніх поставок за проєктом Arctic LNG 2. У “Новатеку” тоді коментувати ситуацію відмовилися.
“Проєкт зрідженого природного газу у російській Арктиці зіткнувся з проблемами через санкції США, накладені у листопаді минулого року… та подальші форс-мажори з боку акціонерів”, – йдеться в повідомленні Reuters.
За даними агенції, Arctic LNG 2 є російсько-китайським проєктом, у якому російська компанія “Новатек” володіє 60% акцій, а китайські державні нафтові компанії CNOOC Ltd і China National Petroleum Corp (CNPC) мають по 10% акцій.
“Arctic LNG-2” мав розпочати виробництво на початку 2024 року. Потужність його трьох технологічних ліній оцінена у 19,8 млн тонн зрідженого природного газу на рік і 1,6 млн тонн зрідженого газового конденсату на рік.
Крім того, Держдепартамент США запровадив санкції щодо компаній, залучених до інших майбутніх енергетичних проєктів Росії, зокрема, компанії “Глобалтек”, створеної в 2019 році “для реалізації та розвитку майбутнього Якутського газового проєкту”, а також двох компаній, причетних до розробки та експлуатації терміналу зрідженого природного газу в Усть-Лузі.
Продовження тиску на “Росатом”
Державний департамент США також оголосив вже про шостий санкційний пакет щодо дочірніх компаній російської державної корпорації з атомної енергії “Росатом”.
“Санкції спрямовані на підприємства “Росатому”, які підтримують розвиток Росії в Арктичному регіоні, майбутній розвиток бізнесу та підприємство російського ядерного збройового комплексу,” – йдеться в заяві.
Зокрема, обмеження стосуються компанії “Innohub” – дочірньої компанії, яка, як зазначили у Держдепі, “виконує функції акселератора бізнесу “Росатому” і включає інвестиційний портфель, проєктний офіс і науково-дослідний центр”.
Також санкції спрямовані проти російського державного підприємства “Науково-дослідний технологічний інститут Алєксандрова”.
Як зазначено в заяві Держдепу, це дочірнє підприємство “Росатому” “вважається ключовим підприємством ядерного збройового комплексу та займається проєктуванням, випробуваннями та підтримкою ядерних енергетичних та морських енергетичних реакторів, зокрема, для російських підводних човнів”.
Крім того, під санкції потрапила компанія “Русатом Арктика“, створена у 2023 році “для допомоги Росії в розвитку Арктичного регіону.”
Як повідомляли раніше російські державні ЗМІ, держкорпорація “Росатом” 22 грудня 2023 року створила дочірню компанію “Росатом Арктика”, щоб розвивати нові напрямки діяльності в Арктиці, а саме – вантажні перевезення Північним морським шляхом.
Президент РФ Володимир Путін ставив завдання наростити вантажообіг на цьому маршруті до 80 млн тонн у 2024 році, таким чином він планує зробити його новим транспортним коридором, змінюючи російські торгові схеми у відповідь на санкції.
Восени 2023 року російський уряд підвищив прогноз обсягу своїх вантажоперевезень Північним морським шляхом через Арктику до 2030 року на 50%.
Як заявляв у жовтні 2023 року голова військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер в інтервʼю агенції Bloomberg, Росія інвестувала значні кошти в арктичні авіабази та іншу інфраструктуру. І хоча бюджетні обмеження, пов’язані з війною в Україні, затримали поставку нових криголамів, її значні повітряні та військово-морські ресурси в Арктиці залишаються недоторканими.
“Ми не можемо бути наївними та очікувати, що ці нові маршрути будуть використовуватися виключно комерційними суднами”, – казав Бауер.
Також він зазначив, що в НАТО все більше стурбовані судноплавством Китаю на російському Північному морському шляху.
