Green Deal for Europe (Зелена угода для Європи) – проєкт реформ кліматичної політики Європейського Союзу, запропонований президентом Єврокомісії пані Ursula von der Leyen (Урсулою фон дер Ляєн).
Найважливішою пропозицією Зеленої угоди є досягнення обов’язкової мети кліматичної нейтральності до 2050 року.
Як трактувати кліматичну нейтральність? Це означає, що вся кількість вуглецю в Європі, що викидається в повітря, буде поглинатися. Тобто, в результаті впровадження цієї реформи викидів буде все менше й менше і врешті вони повністю зникнуть. Передбачається, що таких показників європейці досягнуть до середини століття – 2050 року. І економіка Європейського Союзу викидатиме стільки парникових газів, скільки зможе поглинути, як, наприклад, через ліси або технологію вловлювання викидів CO2. Поступово зміняться і короткострокові терміни скорочення кількості викидів. Так, до 2030 року передбчаєтся їх скоротити до 50 або 55 відсотків.
Структура кліматичної політики Європейського Союзу залишиться незмінною. Корекція переважно буде пов’язана з Європейською системою торгівлі викидами (EU ETS), яка охопить нові сектори – транспорт і будівництво, а також скоротяться безкоштовні дозволи на викиди для авіації. Водночас, задля захисту конкурентоспроможності економіки ЄС запропоновано увести податок на імпорт CO2, що є доволі складним завданням через технічні проблеми та міжнародну політику.
З метою реалізації проєктів для регіонів, які найбільше постраждали від негативних наслідків декарбонізації, буде створений спеціальний Фонд справедливого переходу, який має стати елементом Зеленої угоди. Досі ведеться суперечка щодо його розмірів. Європейська комісія має надію зібрати один трильйон євро на кліматичні цілі протягом десяти років. Для цього намагається мобілізувати приватний капітал і залучити Європейський інвестиційний банк.
Поза кліматичною політикою Зелена угода також містить пропозиції щодо сільського господарства, циркулярної економіки, біорізноманіття та боротьби із забрудненням. Це означає обмеження використання хімікатів і скорочення парникових викидів. Аграрії побоюються, що ці рішення позбавлять їхній бізнес рентабельності і загублять місцеве виробництво. Саме ця частина пропозицій реформування сільськогосподарської галузі ЄС («Європейського колгоспу» – як сказав один з організаторів протестів), додала масла в огонь.
Не бажають польські фермери обмежувати вживання пестицидів, вирощувати дорогу, але чисту екологічну с/х продукцію, мабуть тому, що це важко, довго і дорого. А ще й передбачені реформою постійні перевірки на якість продуктів харчування вивели їх з рівноваги. Такий стан незадоволення виробників є зрозумілим, оскільки Польща потерпає від економічної кризи, а селяни – від нестачі фінансування у с/х виробництво.
А тут ще й поява в польських супермаркетах української с/х продукції, яка є не зважаючи на шалені в’їздні мита не тільки дешевшою, а ще й смачнішою. У цьому переконується все більша кількість поляків, що змітають з полиць магазинів продукцію львівської фабрики шоколад «Світоч», кондитерські вироби київських хлібокомбінатів, зефір «Фуко» тощо.
Польські фермери не задоволені к першу чергу тим, як вони пояснювали, що надходжена продукція з України не контролюється як їхня, та не підлягає нормам ЄС. Хоча європейські контролери жорстко і особливо прискіпливо перевіряють українські товари, як і всіх інших країн Євросоюзу.
Бачимо, що вимоги аграріїв у різних країнах відрізняються, а загалом європейські фермери вже багато років обтяжені боргами, відчувають тиск з боку потужних роздрібних мереж та агрохімічних компаній, страждають від екстремальних погодних умов і зазнають збитків через дешевий іноземний імпорт, — і все це залежить від системи субсидій, яка надає перевагу великим гравцям (Politico).
Війна Росії в Україні тільки погіршила їхню ситуацію, адже стрибок цін на такі культури, як пшениця, виявився короткочасним, а агресія Росії перевернула торговельні потоки імпорту українського збіжжя з морських шляхів на сухопутні через Європу, спричинивши надлишок пропозиції.
Ціни, які фермери отримують на свою сільськогосподарську продукцію, досягли піка у 2022 році, але відтоді почали знижуватися. За даними Євростату, з третього кварталу 2022 року до того ж періоду 2023 року вони впали в середньому майже на 9 відсотків, але витрати на виробництво також знизилися (Politico).
Отже, другою, якщо не першою, головною причиною протестів є політика «Зеленої угоди», яку просуває Єврокомісія. Фермери щонайменше з десятка європейських країн зараз страйкують проти цього елементу ідеологічної програми Брюсселя.
Польські протести посилюються, а влада не може дати собі ради: виважено розібратись з проблемами, обговорити з людьми-трудівниками наболіле… Але хтось не бажає цього діалогу, активно заважає, переводячі рейки, як кажуть, з хворої голови на здорову.
Заступник міністра економіки і торгівлі Польщі Тарас Качка, характеризуючи ситуацію, що склалася на кордонах з Україною, вже заявив, що «Меклер і його банда почнуть вбивати українців, тому що вони українці»… От такий поворот трохи відкриває завісу невдоволення.
Хто такий Рафал Меклер – один з організаторів протестів перевізників? Виявилось, що пан Рафал Меклер є активістом політичної сили польських націоналістів об’єднання Конфедерації, якою керує партія Корона. Очолює партію Корона пан Гжегож Браун, відомий в Польщі з-за своєї, м’яко скажімо, неадекватної поведінки. Тік, політик забороняв відкривати кордон для українських втікачів від війни, зривав у гмінах українські прапори, організував в польській столиці марш-пікет «під гаслом «Зупинити українізацію Польщі» (?), не голосував в парламенті за засудження російської агресії проти України. Сейм погодився позбавити Гжегожа Брауна імунітету у зв’язку з порушенням правил дорожнього руху, яке він скоїв під час демонстрації. Г.Браун забрав ялинку з холу Окружного суду в Кракові і викинув у сміттєвий бак: йому не сподобались ялинкові прикраси з символікою Євросоюзу і України; перервав лекцію Яна Грабовського про Голокост в штаб-квартирі Німецького історичного інституту, знищив мікрофон і гучномовець, наказав доповідачу «забратися з Польщі». 12 грудня 2023 року за допомогою порошкового вогнегасника Г.Браун загасив ханукію, запалену на святкування Хануки в будівлі Сейму. Від отруйного диму були змушені рятувати людей. За таке Браун був покараний президією Сейму позбавленням половини зарплати на три місяці. У січні 2024 року адміністратор YouTube видалив одинадцять опублікованих відео Г.Брауна як такі, що порушують правила веб-сайту.
Російська пропаганда, уважно відстежуючі польські події, одразу використала поведінку Г.Брауна, доводячи про початок «війни» між дружніми сусідами Україною і Польщею. Телеканал «Росія 1», який відіграє важливу роль у російській пропаганді, рекламував Брауна, який давав путінському каналу інтерв’ю, і широко висвітлив його антиукраїнську діяльність. 15 лютого 2024 р. медіахолдинг Ріа-новини заявив про затяжну війну між Польщею і Україною…
Водночас, за моніторингом коментарів у мережі щодо активних дій партії Корона і зокрема її лідера, учасники обговорення вважають, що «Конфедерація сіє ненависть, а її лідер – російський слуга».
Польські події привернули увагу комісії ЄС, оскільки фермери відіграють ключову роль у сьогоденні та майбутньому, підкреслила Ursula von der Leyen. А європейський агропродовольчий сектор забезпечує безпечними, здоровими та доступними продуктами харчування 450 мільйонів людей. Фермери ЄС є основою продовольчої самозабезпеченості Європи, створюючи робочі місця та забезпечуючи стале економічне зростання в сільській місцевості. Вони роблять істотний внесок у спільну зелену трансформацію. У той же час фермери стикаються з такими проблемами, як зміна клімату та конкурентний глобальний ринок. Вони продемонстрували надзвичайну стійкість під час пандемії та перед викликами енергетичної кризи, наслідків агресивної війни Росії проти України та високої інфляції. Ми повинні співпрацювати з фермерами в ЄС, щоб гарантувати безпечне постачання продовольства в майбутньому.
Наші фермери стикаються з дедалі складнішими викликами: тому ми розпочинаємо стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства ЄС. Я переконана, що сільське господарство і захист навколишнього середовища можуть іти пліч-о-пліч. Обидва важливі. –Підкреслила Урсула фон дер Ляєн, Президент Європейської Комісії
Європейська комісія об’єднує фермерів, місцевих бакалійників, європейських роздрібних торговців, організації споживачів, екологічні групи, фінансові установи та наукові кола для обміну ідеями та розуміння потреб фермерів. З огляду на зростаючі виклики, ЄС шукає найкращі способи підтримки фермерів ЄС та адаптації сільськогосподарської політики до їхніх потреб. Щоби досягти цього, президент Урсула фон дер Ляєн запропонувала розпочати стратегічний діалог щодо майбутнього розвитку сільського господарства, як було оголошено у зверненні про стан Союзу у вересні 2023 року. 25 січня 2024 року відбулося перше засідання Стратегічного діалогу про майбутнє сільського господарства. Мета діалогу полягає у пошуку і знаходженні відповідей на питання:
- Як ми можемо забезпечити нашим фермерам та їхнім сільським громадам кращі перспективи, включно з достатнім рівнем життя?
- Як ми можемо підтримувати сільське господарство, поважаючи особливості нашої планети та її екосистеми?
- Як ми можемо краще використати величезні можливості, які надають знання та технологічні інновації?
- Як ми можемо допомогти створити яскраве та процвітаюче майбутнє для європейської продовольчої системи в конкурентному світі?
Діалог — це можливість почути і обговорити перспективи, амбіції, занепокоєння та рішення фермерів та інших ключових зацікавлених сторін з усього агропродовольчого ланцюга, щоб знайти спільне майбутнє для агропродовольчого сектору ЄС. При цьому значущою складовою діалогу у сфері сільського господарства є протистояння викликам війни у Європі, що веде росія проти незалежної України.
Людмила Д. Чекаленко, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Підготовлено із залученням матеріалів іноземних змі.
