«Чому Байден досі не реалізував цей план – незрозуміло»
У той час, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже майже два роки, республіканці в Конгресі США, які допомагають РФ, продовжують затримувати фінансування для України, українським артилерійським батареям бракує боєприпасів. Сьогодні вони випускають лише дві тисячі снарядів на день. У той же час, росіяни – разом зі снарядами з Північної Кореї та Ірану – випускають до 10 тисяч снарядів на день.
«Враховуючи культовий вплив екс-президента Дональда Трампа на Республіканську партію і давню близькість Трампа до авторитарного російського лідера Владіміра Путіна, здається, що Байдену не варто сподіватися на значне або будь-яке нове фінансування для України зараз, коли республіканці мають незначну більшість у Палаті представників Конгресу США», – пише Forbes.
Видання зазначає, що існує «бюрократично складний», але абсолютно легальний спосіб для адміністрації президента США Джо Байдена відправити в Україну те, чого українські бригади потребують найбільше – мільйони артилерійських снарядів. На думку Forbes спротив Трампа й республіканців «не означає, що Байден безсилий допомогти Україні».
«Недооцінений закон США дає президенту повноваження продавати зі знижкою або навіть дарувати будь-яке наявне озброєння, яке американські військові визнають надлишковим для своїх потреб», – зазначає Forbes.
За їхніми даними, американське законодавство обмежує щорічну передачу так званих «надлишкових оборонних товарів» (EDA) загальною вартістю 500 мільйонів доларів на рік.
«Але цей же закон не диктує, яку вартість президент може визначити для конкретної зброї. Теоретично він може оцінити товар у нуль доларів», – пояснює видання.
Байден дуже рідко використовував цей закон щодо України, а там, де використовував, йшлося про частину складної «кільцевої угоди» – коли уряд США віддає надлишкову зброю третім країнам – Еквадору та Греції, наприклад, – а потім заохочує ці країни прямо чи опосередковано віддати Україні частину своїх надлишкових озброєнь.
«Немає жодної юридичної причини, чому Байден не міг би усунути посередника і використати свої повноваження EDA безпосередньо для підтримки України. І немає жодних практичних причин, чому ця допомога не могла б включати артилерійські боєприпаси», – зазначає Forbes.
На які боєприпаси натякає Forbes
Більшість артилерійських боєприпасів на складах явно не є надлишковими. Армія і морська піхота потребують усіх сучасних снарядів, які вони можуть отримати, готуючись до війни.
«Але є важливий виняток. На зберіганні в Сполучених Штатах потенційно є чотири мільйони 155-міліметрових касетних боєприпасів. Снаряди M483A1 і M864 DPICM розкидають відповідно 88 або 72 суббоєприпаси розміром з гранату, кожен з яких може вбити або покалічити солдата. Всі ці боєприпаси є очевидними кандидатами на позначку «надлишкові». Армія США багато років тому визначила, що ці DPICM – вироблені у великих кількостях між 1970-ми і 1990-ми роками – ненадійні і небезпечні, оскільки будь-який конкретний боєприпас має 14%-ву ймовірність виявитися несправним», – пояснює Forbes, чому саме ці снаряди можуть опинитися в Україні, зазначаючи, що згідно зі звітом 2004 року йдеться про 4,6 мільйона 155-міліметрових снарядів.
Адміністрація Байдена вже відправила в Україну невідому кількість DPICM – до того, як кошти на військову допомогу вичерпалися й республіканці заблокували виділення додаткових грошей.
«Всі чотири мільйони снарядів, що залишилися, мають бути доступними. Їх вистачить на роки інтенсивних бойових дій. У законі EDA є застереження. Вся зброя має бути віддана «як є, де є». Іншими словами, уряд США юридично не може оплачувати доставку. Але інше застереження полягає в тому, що будь-яка зброя в Німеччині не підпадає під це правило. Байден міг би доставити ці DPICM до Німеччини на борту кількох морських суден, а потім оголосити їх надлишковими, перш ніж армія США залишить їх там, де українські збройні сили без проблем зможуть їх забрати», – змальовує Forbes схему постачання боєприпасів й зазначаючи, «чому Байден досі не реалізував цей план – незрозуміло».
