Новини України та Світу, авторитетно.

Як Україна може скористатись досвідом висадки союзників у Нормандії

80 років тому сили США, Британії та Канади висадилися на берег Нормандії, щільно укріплений німецькими військами. Зараз Україна має схожу ситуацію, коли потрібно штурмувати оборонні позиції росіян, пише у своїй колонці для The Wall Street Journal колишній командувач сил НАТО в Європі, ветеран війни у В’єтнамі, генерал у відставці Веслі Кларк.

“Щоб змінити стратегію, президент України Володимир Зеленський призначив нового командувача. США мають зробити щось подібне і переглянути свою політику щодо війни, яка триває вже два роки”, – пише Кларк.

Він переконаний, що замість того, щоб підтримувати Київ “стільки, скільки потрібно”, Вашингтон має взяти на себе зобов’язання підтримувати міжнародно визнані кордони України, включно з Кримом.

Для цього, на думку генерала, потрібно забезпечити більшу і своєчасну підтримку масштабної операції з прориву оборони РФ, яка у разі успіху захистить Україну й Захід від авторитарних задумів Володимира Путіна.

Історичні паралелі

Досвід США у Другій світовій свідчить, що така кампанія можлива, вказує генерал Кларк.

Він нагадує, що у 1942 році західні союзники спробували висадитись на французькому узбережжі Ла-Маншу. 6 000 військовослужбовців за підтримки танків і піхоти розпочали висадку неподалік французького порту Дьєпп. Однак операція виявилася невдалою. Вже за сім годин половина бійців були вбиті, поранені або взяті в полон. Німці знищили понад 100 літаків, есмінець та 33 десантні кораблі союзників.

Головних цілей операції досягнуто не було. Але союзники засвоїли урок, пише колишній командувач сил НАТО в Європі.

Операцію в Нормандії у 1944 вони ретельно планували. Встановили перевагу у повітрі над північною Францією, порушили коридори пересування техніки та дезінформували німецьке командування щодо місця й часу висадки десанту.

За три тижні після першої висадки союзники захопили плацдарм, висадивши на березі понад мільйон солдатів та 150 тисяч транспортних засобів.

Війська щосили намагалися просуватися вперед.

Тільки після того, як командування союзників зібрало близько 2000 літаків для атаки німецьких військ біля французького села Сен-Ло, скинувши на семикілометрову зону прориву більш ніж 4000 тонн бомб, вони проломили оборону нацистів.

Веслі Кларк вказує, що перемога залежала від детального планування, переваги у повітрі та організованої бойової могутності у точці прориву, тоді як додаткові сили сковували німецькі резерви в інших місцях.

Що має робити Україна

Генерал розуміє, що поля битв на сході України відрізняються від тих, що були у Франції 80 років тому. Супутникова розвідка й дрони ускладнюють маскування і практично унеможливлюють ефект раптовості.

Точні удари ракет, системи ППО великої дальності та безпілотники можуть відносно легко завдавати шкоди. Радіостанції й системи наведення вразливі до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). А російські війська укріпилися й спорудили перешкоди, ще підступніші, ніж у Нормандії.

Тож, щоб витіснити супротивника, Україні, на думку генерала Кларка, доведеться організувати наступальне повітряне перехоплення. Це послабить резерви супротивника та перешкодить його підкріпленню.

Але насамперед Україні доведеться отримати перевагу в повітрі на більшій частині свого фронту, наголошує військовий. Прорив кожної зони перешкод за оптимальних умов займе кілька годин, після чого мобільним силам доведеться прорватися через оборону супротивника, захопити резерви та змусити Росію відступити.

У критичні моменти ворогу необхідно засліпити очі, заблокувати його комунікації, придушити його ППО. Цього можна досягти за допомогою засобів РЕБ, лазерів та безпілотних систем, а також артилерійським та ракетним вогнем, йдеться у статті.

Українські сили мають створити кілька точок атаки та обдурити росіян щодо місця основних ударів, пише Кларк. Вони могли б досягти переваги в повітрі переважно за допомогою безпілотників та ППО великої дальності.

Це, на думку військового, дозволило б завдавати точних ударів у тилу Росії та по маневрувальних силах супротивника.

У цьому могли б також допомогти літаки F-16, особливо після того, як українські сили придушили б російську ППО.

Усю операцію необхідно ретельно спланувати й пропрацювати, вказує генерал.

Важливо також, щоб українські сили продовжувати погіршувати російську оборонну логістику, мобільні коридори та резерви за допомогою ракет та безпілотників, зокрема на сході України та всередині самої Росії.

Україна відновлює свою військово-промислову базу, але потрібна допомога у постачанні літаків, ракет, боєприпасів та бронетехніки.

Також Києву треба створювати спеціалізоване обладнання, особливо для радіоелектронної боротьби та боротьби з безпілотниками, пише військовий.

“Нам не потрібен ще один Перл-Гарбор”

Кларк також попереджає, що тим, хто скептично ставиться до витрат і ризиків такої операції, слід згадати про рішучість союзників у звільненні Франції та перемозі над Німеччиною.

“Та операція пройшла успішно, багато в чому завдяки мужності, винахідливості й матеріальній допомозі союзників”.

Українці, на думку генерала, мають таке ж прагнення звільнити свою країну, але потребують достатніх і своєчасних ресурсів, яких більша частина Заходу ще не надала.

Він переконаний, що для України це питання національного виживання. Для Заходу – можливість убезпечити Європу та міжнародний порядок з мінімальними витратами та ризиками.

“Це останній найкращий шанс уникнути більш масштабної конфронтації з Росією, яка може вимагати загальної мобілізації та залучення НАТО до відкритої війни”.

Генерал також нагадує, що за війною в Україні уважно спостерігає Китай.

“Тож ми не повинні чекати на ще один Перл-Гарбор, щоб усвідомити дедалі більшу загрозу для нашої країни”, – резюмує він.

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: