Рекордне число країн-членів НАТО мають намір цього року виконати взяті на себе зобов’язання витрачати на оборонні потреби не менше 2% від розмірів своєї економіки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що минулого року лише 11 країн із 31 виконали свої фінансові зобов’язання.
Після анексії Росією Криму і розв’язаної нею війни на сході України 2014 року країни-учасниці Північноатлантичного договору домовилися довести свої оборонні бюджети до рівня щонайменше 2% від ВВП. Однак аж до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року лише крихітна частка країн-членів альянсу досягла заявленої мети.
Зокрема, Німеччина лише цього року, вперше з початку 1990-х, має намір витратити на оборону понад 2% ВВП, що становить близько 71,8 млрд євро через регулярні та спеціальні бюджетні асигнування.
Однак загальна сума її витрат на оборону засекречена. Представник міноборони країни заявив, що витрати на оборону різко зросли після російського вторгнення в Україну.
При цьому довгі роки Німеччина була однією з країн НАТО з найнижчими військовими витратами. Головним чином, це було зумовлено вкрай обережним ставленням влади країни до будь-яких витрат на озброєння та армію, враховуючи її роль у Другій світовій війні, а також винятково миролюбною політикою Берліна щодо Кремля.
Як наслідок, вона довгий час була об’єктом критики з боку Дональда Трампа під час його перебування президентом США, а також деяких інших американських лідерів, які вказували, що Вашингтон бере на себе непропорційно велику частину фінансового тягаря щодо захисту Європи, в той час як та надто милостиво поводиться щодо Володимира Путіна, накачуючи його економіку сотнями мільярдів доларів на купівлю російських нафти і газу.
Однак ставлення Берліна до військових витрат різко змінилося після початку розв’язаної Росією війни, яку канцлер Олаф Шольц назвав поворотним моментом.
Якщо так піде і далі, то Німеччина може обігнати за цим показником Британію і Францію, які витрачають на оборону більше за інші країни Європи.
Показово, що про це прийдешнє збільшення витрат було оголошено незабаром після галасливого виступу Дональда Трампа в Південній Кароліні. Звертаючись до своїх прихильників на мітингу, він, зокрема, розповів, як, будучи президентом, пригрозив якомусь європейському лідеру, що якщо його країна відмовиться виконувати свої зобов’язання щодо внеску в загальну колективну оборону, то він не стане захищати її в разі російської агресії.
За словами Трампа, його різка відповідь неназваному європейському лідеру справила бажаний ефект. “Вони стали вкладати мільярди [у свою оборону]. Тому що за рахунками потрібно завжди платити”, – доволі резюмував він.
Однак міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що новий підхід Берліна до військових витрат не пов’язаний із висловлюваннями колишнього американського президента. “Було б дуже добре, – сказав він, – перестати дивитися на можливого кандидата в президенти від Республіканської партії як кролики на удава і почати виконувати свої домашні завдання”.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його країна матиме “найвищий оборонний бюджет” у Європі і що Німеччина збереже цільовий показник у 2% ВВП “на найближчі десятиліття… заради безпеки і надійності”.
“Зобов’язання НАТО щодо взаємного захисту не мають обмежень: усі за одного, один за всіх. Будь-який перегляд гарантій колективної оборони безвідповідальний і небезпечний. Ніхто не має права гратися з безпекою Європи. Ми будемо зміцнювати НАТО для безпеки Європи”, – написав він у своєму акаунті в соцмережі Х.
Естонія, яка і так є безперечним лідером за розмірами військової допомоги Україні відносно розмірів своєї економіки, заявила, що її оборонний бюджет цього року перевищить 3% її економічного виробництва, а також, що 0,25% ВВП буде надано як військову допомогу Україні.
Глава естонської розвідки Каупо Розін попередив у вівторок, що в разі, якщо країни-союзниці не вживуть енергійних заходів зі зміцнення свого оборонного потенціалу як важеля стримування військових апетитів Кремля, то в найближче десятиліття Європа може опинитися в стані прямого збройного конфлікту.
Виступаючи перед журналістами в середу 14 лютого, генсек Альянсу НАТО Столтенберг сказав, що відчутне зростання кількості країн, готових виділити цьогоріч 2% свого ВВП на оборону, стало “ще одним рекордом і шестиразовим збільшенням порівняно з 2014 роком, коли тільки три країни-союзника досягли цієї мети”.
Він також зазначив, що загалом країни Європи та Канада додатково витратять на оборону 600 млрд доларів. При цьому він визнав, що, незважаючи на очевидний прогрес, деякі з членів альянсу (на ділі це 13 країн із 31) ще не досягли поставленої мети і їм “належить пройти ще довгий шлях”.
Відповідаючи на запитання Бі-бі-сі про висловлювання ймовірного кандидата на пост президента США від Республіканської партії, Столтенберг сказав, що будь-які припущення про те, що НАТО не збирається захищати всіх своїх членів, “підривають безпеку кожного з нас”.
“Ми не повинні давати Москві жодного шансу сумніватися в нашій готовності та рішучості захищати всіх союзників”, – запевнив він.
На запитання, чи усвідомлюють США важливість НАТО для самих американців, він додав: “Сполучені Штати ніколи не вели воєн поодинці”.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року сильно вплинуло на оборонні витрати Заходу ще торік, коли цільового показника у 2% досягли 11 країн.
За даними НАТО, 2023 року США і країни, що межують із Росією, як-от Польща і країни Балтії, витратили найбільшу частку своїх національних доходів на оборону порівняно з більш віддаленими від її кордонів членами альянсу.
