Держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом у січні заявляв, що “Україна стане членом НАТО”. Але щодо термінів, посолка США при НАТО Джуліан Сміт 13 лютого заявила, що не очікує отримання Україною запрошення на членство у НАТО на саміті альянсу у Вашингтоні цього липня.
Посол Великої Британії в НАТО Девід Кворрі цього місяця озвучив схожу заяву: Україні не варто очікувати значного прогресу щодо її заявки на членство в НАТО на саміті альянсу у Вашингтоні, цитує дипломата Politico.
Водночас за словами Кворрі, Велика Британія “абсолютно переконана, що правомірне місце України – в НАТО”.
Голос Америки продовжує збирати коментарі експертів та дипломатів з приводу перспектив українського членства в альянсі.
Байден: «Є інші вимоги, яким потрібно відповідати»
У відповідь на запит Голосу Америки Білий дім підтвердив, що Джуліан Сміт говорить від імені адміністрації Джо Байдена.
Там нагадали позицію президента США, озвучену раніше: “Зараз передчасно говорити про те, щоб закликати до голосування, оскільки є інші вимоги, яким потрібно відповідати, включаючи демократизацію”.
Байден також зазначив ще напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, що він відмовився від вимог президента Росії Володимира Путіна перед війною про зобов’язання не приймати Україну, “оскільки альянс дотримується політики відкритих дверей”.
Сказати “ми у війні” недостатньо
Очікуючи на рішення щодо євроатлантичного членства, Україна повинна відповідати критеріям, наголосила Евелін Фаркас, директорка Інституту Маккейна у коментарі журналістці Голосу Америки Юлії Ярмоленко.
“Недостатньо сказати, що ми боремося у війні, – каже Фаркас. – Україна повинна працювати над подоланням корупції. Ви знаєте, є ціла низка речей, які вам потрібно зробити у невоєнній царині, щоб продемонструвати, що ви – демократична країна, що ви продовжуєте вдосконалювати свою демократію”.
Йдеться і про антикорупційне право, і про розширення прав громадянського суспільства. Але й військову сферу слід реформувати одночасно, наголошує Фаркас:
“Спосіб організації військових має стати сумісним не лише щодо зброї, яку ми бачимо на полі бою в Україні, але й з погляду того, як працює НАТО, як комунікує, як здійснює командування та контроль. Є ще багато роботи”.
Включення України в НАТО «як частину угоди з Росією»
Щодо перспектив вашингтонського саміту для України, експертка зауважила:
“Я не налаштована оптимістично, що на цьому саміті, до якого лише кілька місяців, Україні буде запропоновано членство. Але, можливо, буде поступ вперед щодо дорожньої карти на шляху членства”.
Водночас Фаркас озвучує ще один варіант для членства України НАТО – відповідну домовленість з Росією:
“Єдиним варіантом могло б бути завершення війни, що передбачало б включення України в НАТО як частину угоди з Росією. Я маю на увазі, безумовно, якщо Росія буде готова домовитись, то ми могли б прискорити включення України до НАТО як частину такої міжнародної угоди”.
“Для стабільної та безпечної Європи Україна повинна бути закріплена в НАТО”
Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні в інтерв’ю журналісту Голосу Америки Остапу Яришу пояснює причини перешкод, що стоять перед Україною на шляху до НАТО:
“Я вважаю, що складність із запрошенням і тим, чому США, Німеччина та інші члени альянсу неохоче йдуть цим шляхом, у тому, що наразі країни НАТО не готові воювати з Росією від імені України. А якщо ви приєднаєте Україну, ви повинні бути до цього готові”.
На думку Пайфера, з боку НАТО було б розумно знайти рішення, щоб уникнути розбіжностей, які виникли безпосередньо перед самітом НАТО у Вільнюсі в 2023 році:
“Пропозиція, яку я намагався висунути – на Вашингтонському саміті в липні НАТО слід розпочати переговори про вступ з Україною з перспективою раннього запрошення до членства. Це дало б чіткий сигнал Україні, що ви на шляху до членства в НАТО. Це був би позитивним сигналом для України, але це також хорошим сигналом для Росії про те, що НАТО віддане безпеці України”.
Водночас дипломат додає про еволюцію власних поглядів на цю тему упродовж останнього року:
“Будь-який план – навіть той, у якому країни G7 погоджуються озброювати Україну, але залишають її наодинці – завжди буде залишати Україну ласим шматком для подальшої російської агресії”.
Тому, каже він, для стабільної та безпечної Європи Україна повинна бути закріплена в НАТО. І відповідний компроміс може бути знайдено:
“Початок переговорів про вступ фактично поставив би НАТО на паралельну колію з Європейським Союзом, який у грудні розпочав переговори про вступ з Україною. Тож мені здається, що США Німеччина та інші країни, які мають сумніви – а з іншого боку ті країни, які хочуть кроків уперед, можуть знайти компроміс”, – вважає Пайфер.
Питання Україна-НАТО може “зірвати історичний саміт альянсу”
Джон Дені, професор Інституту стратегічних досліджень Військового коледжу армії США і науковий співробітник Атлантичної ради вважає, що питання членства України в НАТО може “зірвати історичний саміт НАТО” (у Вашингтоні цьогоріч святкуватимуть 75-річчя альянсу). А також “підірвати західну єдність”.
У своїй колонці для Politico експерт пояснює: США та Німеччина мають деякі заперечення, натомість країни Центральної і Східної Європи будуть наполягати на запрошенні України до НАТО.
Це й може призвести до ризику щодо питань єдності альянсу, каже експерт.
На його думку, також настав час скасувати Установчий договір між Росією та НАТО від 1997 року, котрий містить запевнення країн НАТО про те, що вони не будуть розміщувати ядерну зброю на території нових членів. Росія знехтувала положеннями договору, розпочавши війну, нагадує Джон Дені.
Як повідомляв Голос Америки, експерти й раніше закликали до цього – зокрема і перед самітом НАТО, що відбувся в Мадриді 2022 року.
Думки всередині НАТО щодо членства України: “50 відтінків сірого”
Серед найактивніших прихильників термінового запрошення України до НАТО залишається колишній очільник альянсу Андерс Фог Расмуссен, нагадує видання Foreign Policy.
“Дуже часто я чую аргумент, що ми не можемо запросити Україну до НАТО, поки триває війна, – сказав він – Вважаю, що це надзвичайно небезпечний аргумент, оскільки він де-факто надає Путіну право вето”.
Інші прихильники якнайшвидшого вступу України до НАТО наводять аргумент про те, що це коштуватиме альянсу дешевше у довгостроковій перспективі, ніж нинішня західна стратегія передачі зброї та боєприпасів в Україну.
“Затримки з переходом до членства дорого коштують не тільки Україні, але й самому альянсу”, — сказав Крістіян Прікк, посол Естонії у Вашингтоні.
Foreign Policy пише, що на зустрічі в Державному департаменті на початку цього року американські дипломати закликали європейських парламентарів не намагатися винести членство України в НАТО на порядок денний літнього саміту.
Але європейські законодавці, які прибули з кількох країн, включаючи Велику Британію, Чехію та Литву, пише FP, відмовилися, стверджуючи, що найкращий спосіб для Сполучених Штатів продемонструвати лідерство щодо України — це очолити рух щодо її членства у НАТО.
Але навіть, якщо б Україна отримала офіційне запрошення до НАТО, то все ще тривали б дебати, коли і як вона змогла б фактично приєднатися, якщо б частина її території все ще була окупована Росією, пише FP.
Видання також нагадує, як приклад, що Німеччина свого часу вступила до НАТО ще у той час, коли все ще була розділена під час холодної війни і Східна Німеччина служила буфером Радянського Союзу проти НАТО по той бік залізної завіси.
“Однак ця аналогія не підходить з однієї очевидної причини: на відміну від сьогоднішньої України та Росії, Західна та Східна Німеччина не перебували в розпалі повномасштабної війни”, – додає водночас видання.
“Змусити всі 31, а незабаром і 32 країни-члени погодитися прийняти Україну, ймовірно, буде дуже складно і може зайняти роки. Цього тижня словацький популіст і проросійський прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накладе вето на вступ України до НАТО, оскільки прийняття України до НАТО означало б “ніщо інше, як підставу для Третьої світової війни”, – пише видання.
Також часопис цитує Каміля Гранда, колишнього високопосадовця НАТО, який зараз працює в Європейській раді з міжнародних відносин, який так прокоментував ситуацію в НАТО стосовно поглядів щодо членства України:
“Тепер у вас є 50 відтінків сірого серед союзників”.
Чому НАТО потребує України
Відсутність рішучості щодо членства України в НАТО “посилає всі неправильні сигнали про власну впевненість Заходу в здатності України перемогти.
А це змушує політиків більш стримано схвалювати великі пакети військової допомоги, наголошують у статті для Foreign Affairs “Чому НАТО потребує України” Аліна Полякова, президентка Центру аналізу європейської політики та Джеймс Голдгайер, експерт Центру міжнародної безпеки та співпраці Стенфордського університету.
“Саміт НАТО 2024 року також є можливістю для [президента США Джо] Байдена зафіксувати успіхи своєї політики щодо України перед президентськими виборами”, – кажуть експерти. Ці успіхи, застерігають вони, можуть бути перекреслені потенційним другим президентством Дональда Трампа, якщо НАТО не перейде до інституціоналізації своїх зобов’язань щодо безпеки України.
Щодо готовності, Україна вже має найбоєздатнішу армію в Європі з перевіреною в боях силою, яка стане активом, а не пасивом для Альянсу”, наголошують автори статті.
А без рішучих конкретних дій з боку НАТО щодо членства України ситуація з війною “швидше за все продовжуватиме погіршуватися на користь Москви, із глибокими негативними наслідками для Європи та Сполучених Штатів”, припускають експерти.
