Естонія готується до потенційної війни та відчуває засилля російської пропаганди – голова Конгресу українців Естонії

Про “потенційну можливість” російського вторгнення в Естонії говорили раніше, а зараз відверто говорять про підготовку до війни, яка ймовірно загрожує країні за кілька років – так голова Конгресу українців Естонії Віра Коник в інтерв’ю Голосу Америки прокоментувала ситуацію у країні, що лежить на кордоні з Росією.

“Естонія почала готуватися до можливої війни з Росією як тільки здобула свою незалежність, – каже Віра Коник. – Тому що абсолютно точно знає, що таке Росія і що таке російська окупація”.

Ще живе покоління, яке пам’ятає депортації, початок радянської окупації та першу Естонську республіку, каже Коник.

24-го лютого Естонія святкує свій День незалежності, здобутої у важкому протистоянні з російським імперіалізмом у 1918-му році, нагадує Коник.

Торік, у день першої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України, у Талліні перебували генсек НАТО Єнс Столтенберг і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

А естонські військовослужбовціодягли на урочистий парад синьо-жовті стрічки.

Естонців ніколи й не покидала тривога за те, що російські посягання на їхню незалежність можуть повторитися, оскільки вони живуть просто поряд з великим агресивним сусідом, каже Віра Коник.

Лідерка української громади переповідає, що звичними розмовами серед старшого покоління естонців є розповіді про “закопану на городі зброю” на такий випадок.

У країні також налагоджена система самооборони – Союз оборони Кайтселійт – це добровольчі воєнізовані формування, члени якої зараз активно обмінюються досвідом з українцями.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас раніше заявила, що НАТО має від 3 до 5 років на підготовку до загрози з боку Росії.

“Наша розвідка оцінює це в 3-5 років, і це дуже залежить від того, як ми впораємося з нашою єдністю і збережемо свою позицію щодо України”, – сказала Каллас в інтерв’ю газеті The Times.

Як повідомляв Голос Америки, у лісах та на приватних угіддях Естонії вже встановлено “зуби дракона” та бетонні блоки.

19-го січня міністри оборони Естонії, Латвії та Литви схвалили концепцію будівництва протимобільних оборонних споруд на кордонах з Росією та Білоруссю та підписали відповідну угоду “для захисту від воєнних загроз”.

Латвія ввела обов’язкову строкову службу для чоловіків від 18 до 27 років, щоб стримати потенційне вторгнення Росії, заявив міністр закордонних справ країни Крішьяніс Каріньш.

За словами генерала Мартіна Герема, командувача Сил оборони Естонії, це продовження зусиль, які країни Балтії роблять разом, “щоб показати Росії, що ми серйозно ставимося до цього”.

Паралельні світи: чверть країни – російськомовна

Утім, суспільство Естонії чітко поділене на тих, хто усвідомлює реалії російської загрози та на тих, хто перебуває під впливом пропаганди Росії, стверджує Віра Коник.

За її спостереженнями, цей поділ позначено і мовними відмінностями – приблизно чверть населення країни – російськомовне. І мало хто з цієї групи добре володіє естонською. З цієї причини, вони переважно перебувають у сфері впливу російських медіа. За оцінками місцевих експертів, лише близько 10% російськомовного населення країни критично оцінює інформацію з Росії.

“Це два паралельні світи – естонці і так зване російськомовне населення Естонії, – каже Віра Коник. – Ті, хто розмовляють російською, дуже часто відверто налаштовані на Росію, це видно за коментарями у соцмережах та в окремих проявах у публічному просторі країни”.

Після першого вторгнення Росії до України, вже наступного року, у 2015-му, естонці зробили висновок, до чого може призвести відсутність роботи з російськомовним населенням, його перебування фактично поза інформаційним простором країни, та відкрили для них телеканал – їхньою мовою, проте з адекватною інформацією, каже Коник.

У країні є також безкоштовні курси базового рівня естонської мови. А курс адаптації для новоприбулих зобов’язує набути хоча б елементарні знання з історії та культури естонців.

Поліція штрафує за наліпки на авто “Я росіянин”

Торік в Естонії набули масового поширення наліпки на авто з надписом російською мовою “Я русский” [“Я – росіянин”, – ред.]. Але поліція на офіційному рівні оголосила заборону таких наліпок, розповідає Віра Коник.

Восени полісмени Талліна оштрафували на 500 євро 25-річного власника таких наліпок “за розпалювання ворожнечі”. Правоохоронці країни називають їх пропагандистськими символами підтримки російської агресії, пише естонський мовник ERR.

За повторне правопорушення загрожує кримінальна відповідальність.

“У ситуації, коли Росія веде повномасштабну війну проти незалежної України, така наклейка є виявом підтримки держави-агресора”, – сказав тоді полісмен Райго Прантс. – Поліція нікому не забороняє вказувати свою національність, але мета цих наклейок – провокація”.

З прикладів проросійської пропаганди Віра Коник назвала контраверсійну виставу “Я русский”, яку нещодавно демонстрували у Талліні.

Режисерка вистави Юлія Ауг свого часу переїхала до Естонії з Росії. Вона побудувала виставу на основі інтерв’ю з російськомовними мешканцями Естонії – про те, як вони себе почувають у цій країні, чи співвідносять себе з Росією тощо. Актори ж озвучували зібраний матеріал на сцені естонською мовою.

“Коли я дивилася цю виставу у Талліні, то, власне кажучи, у мене було таке враження, що побувала на шоу Соловйова: всі кремлівські наративи було озвучено, такого їх концентрату я ніколи раніше не чула в Естонії”, – ділиться Віра Коник.

За її словами, зі сцени лунали звинувачення, ніби “Естонія обманула місцевих росіян”, “відбирає їхню пам’ять” (у вигляді знесення пам’ятників “воїнам-визволителям”), чи про “упереджене ставлення з боку естонців”:

“Оці посили мусувалися і раніше, впродовж десятиріч, але на тлі безпощадної геноцидної війни проти України і загрози світовій безпеці їх особливо огидно чуди”, – додає Коник.

Один з героїв п’єси “ніяк не може розібратися, хто говорить правду про війну в Україні” та взагалі озвучує заїжджені тези пропаганди на кшталт “8 років бомбили Донбас” і “українці хотіли скинути ядерну бомбу”.

“Узагалі, російська агресія у виставі представлена як щось незначне на тлі “проблем” місцевих росіян, – каже Віра Коник.

Внесок Естонії у перемогу України у війні – 0,25% ВВП країни, – Кая Каллас

Віра Коник наголошує, що і члени естонського Кайтселійту активно допомагають українцям, і вся країна зосереджена на підтримці українців ще з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення, каже Коник, Естонія прийняла найбільше у світі українців у співвідношенні до кількості власного населення.

Фінансова допомога Україні затверджена у рамках державного бюджету країни, цього року йдеться про 14 мільйонів євро на додаток до ухваленого раніше пакету військової допомоги, що становить 0,25% ВВП Естонії, інформує ERR.

Серед конкретних секторів співпраці – реформа освіти, розвиток системи охорони здоров’я та цифрові, технологічні та кіберсфери, а також будівництво.

“Внесок Естонії у перемогу України у війні становитиме 0,25 відсотка ВВП протягом наступних чотирьох років. Якщо кожен внесе 0,25% – це те, що потрібно Україні, щоб виграти цю війну”, – сказала прем’єр-міністерка Кая Каллас.

З 2022 року Естонія надала Україні військову допомогу на суму майже 500 млн євро та забезпечила навчання понад 1300 українських військовослужбовців.

Ганна Твердохліб

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх