ІНТЕРВ’Ю
Переобрання президента Алієва: Азербайджанський політолог *Бахруз Самадов з Баку про репресії проти опозиції, відхід від Заходу та нове наближення до Москви.
7 лютого президент Азербайджану Ільхам Алієв переміг на позачергових виборах глави держави, про які він оголосив рівно два місяці тому. Що мотивувало нинішнього президента до цього поспішного кроку?
Що мотивувало Ільхама Алієва насправді, складно сказати. Мені здається примітним, що президент призначив позачергові вибори одразу після візиту в Баку помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймса О’Браєна. Зустріч відбулася на тлі наростаючого невдоволення Заходу щодо Азербайджану у зв’язку з останньою операцією в Нагірному Карабасі. Критика зростає, можливі економічні санкції – Алієв оцінив ризики і вирішив не чекати кінця року, а провести вибори якомога швидше, поки його легітимність і популярність на висоті.
Ільхам Алієв уже 20 років при владі: як змінилася країна за час його правління?
В економічному плані Азербайджан розвивається, переважно завдяки нафті та газу. Коли нафтодолари почали надходити в країну у великій кількості, вигляд країни змінився, Баку став схожий, як багато хто каже, на cheap Dubai, консюмеризм став переважати в суспільстві. Відбувся поворот у бік деполітизації, одночасно зростав банальний націоналізм. З’явилося більше можливостей, товарів, імпорту, хоча я не можу сказати, що люди стали жити краще.
Що стосується демократії та прав людини, то за 20 років в Азербайджані все стало набагато гірше, і зараз ситуація катастрофічна. Арешти за Алієва стали нормою політичного життя країни, кількість політв’язнів весь час тримається вище сотні. Опозиційні партії були повністю демотивовані й розгромлені, багато журналістів та активістів виїхали з країни, особливо після розгрому громадянського суспільства у 2013-2014 роках, коли заарештували провідних представників громадянського суспільства, зокрема активістів із молодіжних організацій. У цьому плані все стало дуже погано.
Як ви охарактеризуєте цю передвиборчу кампанію?
Це театралізація. Усі розуміють, що опоненти жодним чином не претендують на владу
Не було нічого, що можна було б назвати передвиборчою кампанією. Я зараз перебуваю в Баку і не помітив жодної кампанії взагалі. Були окремі зустрічі з кандидатами, але ми бачили, як людей туди заганяли, вони навіть не знали, з ким зустріч. Наприклад, на зустрічі з одним із кандидатів, Разі Нуруллаєвим, журналісти запитували людей, навіщо вони прийшли на збори, вони не могли відповісти. Це театралізація. Усі розуміють, що опоненти жодним чином не претендують на владу, вони не порушують питань, які могли б підірвати легітимність Алієва, не критикують його особисто. Дебати, які показують по телебаченню, – це посміховисько.
Які настрої переважають у суспільстві?
Люди визнають цю владу як щось таке, що неможливо змінити, а опозиція не має ані ресурсів, ані можливостей надати якусь альтернативу. Вона просто бойкотує вибори, відмовляється брати участь у будь-якому виді змагання. Гадаю, що це неправильно, але конкуренти Алієва розуміють рівень його популярності. Відчувається пасивне прийняття влади, вона сприймається як само собою зрозуміле.
Що ви скажете про саме голосування і його результати?
Здебільшого люди були апатичні до виборів, але не можна сказати, що явка була низькою, – вище 60 відсотків. Було зафіксовано дуже багато порушень, «каруселей», коли одні й ті самі люди голосують на різних дільницях, а також агресії щодо незалежних спостерігачів. Ніхто не сумнівався, що Алієв переможе і без цих підтасовок, але потрібно було показати рекордну явку. За попередніми даними ЦВК, чинний президент набрав понад 92 відсотки голосів.
Коли є ризик економічних санкцій, влада прибирає всі перешкоди
Останнім часом посилився тиск на опозиційних політиків і журналістів. З чим це пов’язано?
Так, зараз дуже багато заарештованих журналістів і політиків. Я думаю, це пов’язано з наростаючою напругою у відносинах із Заходом. Були заарештовані люди, які співпрацюють із західними «донорами», які дійсно могли б створити перешкоди для влади. А коли є ризик економічних санкцій, влада прибирає всі перешкоди.
Заходу потрібна демократія в Азербайджані, але, схоже, в Алієва інші плани. Як розвиватимуться відносини з Європою та США?
Гадаю, Алієв дедалі більше відходитиме від Заходу. Після критики з боку ПАРЄ, зіткнувшись із ризиком виключення, Азербайджан покинув цей орган. У майбутньому Азербайджан може вийти з Ради Європи, повторивши долю Росії після вторгнення в Україну. Найімовірніше, Баку заморозить епоху «збалансованої зовнішньої політики». Є, насамперед, Туреччина, Ізраїль і Велика Британія як союзники, буде й тісніша співпраця з путінською Росією. Нещодавню заяву Алієва про «нові напрямки національної ідеології» слід розглядати в цьому контексті. Це веде Азербайджан на більш похмурий шлях.
Які перспективи підписання мирного договору з Вірменією? Чи буде подальший наступ?
Мирний договір може бути підписаний, тільки якщо Вірменія погодиться на всі умови Азербайджану. Про ризик війни мені зараз складно сказати. В азербайджанських медіа дискурс такий: Франція, озброюючи Вірменію, готує певні провокації. Цей дискурс досить агресивний, він турбує людей, але погрози, що не сьогодні-завтра ми почнемо наступ, не лунають. Я думаю, що Азербайджан хоче тримати Єреван під натиском, щоб Вірменія, наприклад, внесла зміни до конституції про те, що не заявлятиме про територіальні претензії. Ну і питання Зангезурського коридору залишається актуальним, звичайно.
У листопаді Азербайджан прийме черговий кліматичний саміт ООН. Як триває підготовка?
З кліматом в Азербайджані ситуація ніколи не була хорошою, економіка країни повністю залежить від нафти і газу. Зараз робляться деякі кроки з видобутку чистої енергії, але це більше схоже на піар-діяльність напередодні конференції. Що стосується організаційних моментів, знаю, що в західних медіа лунала критика з приводу гендерного дисбалансу в складі організаційного комітету.
*Бахруз Самадов (Bahruz Samadov) – політолог, докторант Карлового університету.
Інтерв’ю провела Ольга Васильцова
Джерело: IPG–Journal, ЄС
