Нещодавня пропозиція президента Зеленського дозволити подвійне громадянство є потенційно популярним, але непрактичним заходом у нинішніх умовах воєнного часу, пише Марк Темницький.
Президент України Володимир Зеленський відзначив нещодавнє свято Соборності країни 22 січня, подякувавши українцям усього світу за підтримку у воєнний час і закликавши внести зміни до Конституції України, які б дозволили подвійне громадянство. Зеленський підтвердив, що подасть відповідну законодавчу пропозицію до українського парламенту.
У разі ухвалення законопроєкт дозволить українцям мати більше одного громадянства. Це мало б значні наслідки як для самої України, так і для великої міжнародної української діаспори. За даними Світового Конґресу Українців, українська діаспора наразі налічує близько 20 мільйонів осіб. Більшість з них потенційно мали б право на українське громадянство. Обмеження щодо подвійного громадянства раніше стримували багатьох членів діаспори від подання заявок на отримання українських паспортів.
Пропозиція Зеленського була позитивно сприйнята багатьма представниками української діаспори. Якщо вона буде прийнята, це допоможе зміцнити зв’язки між самою Україною та світовим українством, а також надасть членам діаспори можливість мати більший вплив на розвиток України. Це значно полегшило б відвідування України та відкриття бізнесу, купівлю нерухомості чи інші інвестиції в країну, а також надало б українцям діаспори можливість голосувати на виборах або навіть самим балотуватися на посаду.
Для існуючих громадян України отримання другого паспорта потенційно відкриє безліч можливостей для подорожей, роботи та навчання. З 2017 року українці користуються безвізовим доступом до Шенгенської зони Європейського Союзу на обмежені періоди часу, а також отримали вигоду від низки заходів з послаблення прикордонних обмежень з початком повномасштабного вторгнення Росії. Тим не менш, перспектива мати паспорт ЄС, США чи іншої західної країни, безумовно, приваблює багатьох.
Хоча пропозиція Зеленського про подвійне громадянство, ймовірно, матиме значну громадську підтримку, будь-яка спроба її реалізації в умовах воєнного часу може виявитися вкрай проблематичною. Важливо, що залишається далеко не зрозумілим, що ця ініціатива означатиме для військовослужбовців.
Оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну наближається до дворічного рубежу, більшість аналітиків вважають, що конфлікт перетворився на війну на виснаження. З її набагато більшим населенням, економікою та промисловою базою, Росія має значну перевагу. Російські військові також продемонстрували разючу зневагу до великих втрат в Україні, неодноразово застосовуючи тактику так званої “людської хвилі” або “м’ясної атаки”, щоб придушити українську оборону простою чисельністю.
Україна не може дозволити собі прийняти такі високі показники втрат. Країна має набагато менший резерв чоловіків призовного віку, і вже пережила значне скорочення населення, що є прямим наслідком російського вторгнення. Нинішні обмеження воєнного стану означають, що більшість українських чоловіків, придатних до військової служби, не мають права виїжджати з країни. Однак, якщо зміни до Конституції України дозволять подавати заяву на отримання другого громадянства, у громадян України можуть з’явитися можливості використовувати новопридбані паспорти, щоб виїхати з України та уникнути призову на військову службу.
Водночас, послаблення обмежень щодо подвійного громадянства в Україні також може призвести до того, що члени української діаспори, які отримали українські паспорти, отримають право на військову службу. Будь-яка невизначеність щодо статусу нових власників паспортів стосовно призову на військову службу, ймовірно, утримає багатьох з них від подачі заяв.
Питання військової служби наразі посідає чільне місце в українському порядку денному воєнного часу на тлі дебатів про те, як найкраще поповнити виснажені лави армії. Нещодавня пропозиція українського військового керівництва призвати до армії до 500 000 цивільних осіб викликала неоднозначну реакцію в Києві, а Зеленський відмовився публічно підтримати цю пропозицію і натомість закликав до подальшої деталізації, перш ніж ухвалювати рішення.
Вважається, що розбіжності щодо правильного підходу до мобілізації сприяли зростанню напруженості у відносинах між цивільним і військовим керівництвом України. Це широко цитувалося як один із чинників, що вплинув на рішення Зеленського від 8 лютого про заміну головного генерала Валерія Залужного. Будь-які конституційні зміни щодо запровадження подвійного громадянства ще більше ускладнять і без того складну та політично чутливу ситуацію.
Пропозиція президента Зеленського закріпити право на подвійне громадянство в Конституції України відображає зростаюче усвідомлення важливої ролі, яку відіграє світова українська діаспора. Якщо вона буде реалізована, це, ймовірно, стане популярним заходом, який значно збільшить кількість власників українських паспортів і надасть мільйонам інших людей можливість бути причетними до майбутнього країни. Однак існує низка практичних причин, чому прогрес у цьому питанні залишається малоймовірним у нинішніх умовах воєнного часу.
