Майбутній саміт НАТО надає Альянсу можливість визначити пріоритети нових і трансформаційних сил і засобів.
На своєму ювілейному сімдесят п’ятому саміті в липні НАТО має продемонструвати, що вона так само готова до майбутнього, як і протягом останніх десятиріч, у виконанні своєї мети – посилення стримування і забезпечення колективної оборони. Досягнення цієї мети, проте, вимагатиме від Альянсу трансформації його підходу до оборони, зосередившись на чотирьох пріоритетах: 1) впровадження нових технологій у військові сили і засоби, 2) залучення нових захисників за межами традиційної військової моделі, орієнтованої на державу, 3) посилення спроможності до проведення багатопрофільних операцій і 4) додавання нових ресурсів на підтримку цих змін.
Загроза, яку Росія становить для членів НАТО, є найголовнішою причиною необхідності цих перетворень. Продовжуючи війну проти України, Росія посилює свій військовий потенціал. За повідомленнями, цього року російські оборонні витрати зростають до 6 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП), а російська оборонна промисловість значно розширюється. Згідно з оцінками, наведеними в нещодавній статті “Нью-Йорк Таймс”, ці зусилля можуть дозволити Росії відновити свої сухопутні війська вже через три-п’ять років після завершення війни в Україні. Якщо додати до цього значні військово-повітряні, військово-морські, кібернетичні та космічні можливості, це зробить Росію грізною військовою силою у відносно близькій і середньостроковій перспективі. Більше того, у разі конфлікту з НАТО Росія, ймовірно, отримає значну підтримку з боку Китаю, Ірану та Північної Кореї. Зрештою, Москва вже покладається на економічну і технологічну підтримку, що випливає з її відносин “без обмежень” з Пекіном. Для порівняння, Тегеран і Пхеньян надали Росії боєприпаси і озброєння для використання проти України, і можна очікувати, що вони нададуть аналогічну підтримку в разі конфлікту між Росією і НАТО. Коротше кажучи, союзники по НАТО стикаються з військовим супротивником в особі Росії, найімовірніше, на довгострокову перспективу.
Проте НАТО може підтримувати стримування і ефективну оборону, застосовуючи чотири трансформаційні підходи, якими Альянс керуватиметься в майбутньому.
Прийняти технологічну революцію
По-перше, НАТО необхідно включити ключові елементи нинішньої технологічної революції, прикладом якої є безпілотні автомобілі, адитивне виробництво, низькоорбітальні супутники і штучний інтелект. Війна Росії проти України продемонструвала значний вплив таких технологій на полі бою. Наприклад, безпілотні літальні апарати широко використовувалися в Україні для збору розвідданих, як ударні сили і засоби підтримки, і навіть як вибухові снаряди замість артилерії. Безпілотні морські апарати пошкоджували або знищували як морську інфраструктуру, так і кораблі. Адитивне виробництво забезпечило виробничі можливості і логістичну підтримку артилерії, особливо її критично важливих частин. Низькоорбітальні супутники, доповнені штучним інтелектом, надають інформацію про наведення, розвіддані, спостереження, розвідку і ключові зображення, серед іншого.
НАТО необхідно включити ці ключові елементи нової технологічної революції в свою оборонну архітектуру, від розвитку сил і засобів до їх придбання і проведення операцій. Сполучені Штати роблять важливі кроки в галузі безпілотних літальних апаратів в рамках ініціативи “Реплікатор” і в космосі, покладаючись на комерційні компанії в питаннях запуску, зондування і зв’язку як на швидкий спосіб нівелювання переваг супротивника, але Альянс в цілому повинен прийняти ці нові підходи. Що стосується досліджень і розробок, то Прискорювач оборонних інновацій НАТО в Північній Атлантиці може стати важливою внутрішньоатлантичною платформою для визначення, інвестування і, зрештою, масштабування критично важливих нових технологій.
Як важливий крок у використанні технологічної революції в операціях НАТО, Альянс повинен ухвалити на Вашингтонському саміті доктринальне і стратегічне керівництво щодо придбання і застосування передових технологій. Найважливіше те, що саміт має забезпечити включення вимог щодо нових технологій до нових цілей Процесу оборонного планування НАТО (NDPP), який розпочнеться пізніше цього року. Наприклад, в рамках ППОС необхідно буде визначити цілі сил і засобів Альянсу в космосі, в тому числі в галузі розвідки, спостереження і рекогносцировки, зв’язку і протидії космічним загрозам. Такі цілі можуть також лягти в основу нового Плану дій НАТО з оборонного виробництва.
Включити підходи приватного сектору до оборони
По-друге, НАТО має розробити системний підхід до включення нових оборонних структур до своїх оперативних сил і засобів, доповнивши традиційну державну військову модель підходами приватного сектора і індивідуальними підходами.
НАТО має надати пріоритет залученню приватного сектора до критично важливої оперативної діяльності у воєнний час. Такі зусилля приватного сектора є “шостою сферою” (на додаток до п’яти сфер ведення бойових дій – повітряної, наземної, військово-морської, кібернетичної і космічної), з особливим акцентом на ключових сферах стійкості критично важливої інфраструктури і забезпеченні комунікацій у воєнний час. Країни НАТО повинні укласти контрактні угоди з висококласними постачальниками послуг з кібербезпеки для захисту критично важливих об’єктів інфраструктури, необхідних для ефективності у воєнний час, в тому числі повітряного, залізничного транспорту, портів, електромереж і трубопроводів. Аналогічні домовленості слід також укласти з компаніями зв’язку, особливо з компаніями, що експлуатують низькоорбітальні супутники. Такі домовленості повинні включати навчання і тренування, необхідні для ефективної стійкості у воєнний час, з включенням необхідних витрат до бюджетів національної оборони і безпеки.
Країни НАТО також потребують посилення власних військових кібернетичних спроможностей. Зокрема, кожна країна НАТО повинна створити потенціал для збільшення кількості персоналу з кібербезпеки, доступного у воєнний час. Це можна зробити шляхом створення національних цивільних резервних корпусів кібербезпеки і/або розширення військових резервних сил і засобів кібербезпеки. Щодо цього персоналу країни повинні зосередитись – як це зробила Велика Британія – на кіберздібностях людини і не вимагати від неї таких же фізичних можливостей, які зазвичай вимагаються від військовослужбовців. Крім того, модель операцій Кіберкомандування США “полювання на випередження”, яка забезпечує оборонні можливості для країн з меншим досвідом у сфері кібербезпеки, має бути розширена у воєнний час для забезпечення безперервної підтримки ключових об’єктів критичної інфраструктури в усьому Альянсі (а також у Сполучених Штатах). Окрім Сполучених Штатів, такі країни, як Франція, Естонія і Велика Британія, які мають досвід у сфері кібербезпеки, можуть разом зі Сполученими Штатами здійснювати таку діяльність на випередження – ініціатива, яка також може стати важливим зусиллям з розбудови потенціалу всередині Альянсу.
Сектори зв’язку і енергетики країн НАТО значною мірою залежать від підводних кабелів і трубопроводів, які є дуже вразливими до нападів. Усвідомлюючи цю проблему, НАТО вже створила Морський центр НАТО з безпеки критично важливої підводної інфраструктури. Проте ця організація по суті є лише органом обміну інформацією. НАТО має вийти за межі обміну інформацією і працювати з країнами над створенням міжнародного корпусу захисту підводної інфраструктури, який об’єднав би урядові і приватні структури на підтримку операцій, що забезпечують надійний захист, в тому числі ремонт і реконструкцію підводних кабелів і трубопроводів. На початковому етапі до цієї групи могли б увійти Сполучені Штати, Велика Британія, Франція і Норвегія – усі країни, що мають підводний морський потенціал, а також ключові приватні компанії, що займаються прокладкою кабелів і трубопроводів.
Зосередитись на багатопрофільних операціях
По-третє, НАТО необхідно переглянути свій підхід до ведення бойових дій і зосередитись на багатопрофільних операціях. Це вимагатиме поєднання високотехнологічних сил і засобів з недорогими, але водночас високоефективними технологіями. Що стосується високовартісних технологій, то члени НАТО, на додаток до США, закуповують понад п’ятсот літаків F-35, які забезпечать ключові елементи мереж зв’язку і наведення для багатопрофільних операцій на додаток до їхніх можливостей непомітності для виконання ударних місій, таких як придушення протиповітряної оборони супротивника.
У сфері низьких витрат саміт НАТО має поставити перед військовим керівництвом завдання створити багатопрофільні оперативно-тактичні групи. Ця ініціатива ґрунтуватиметься на зусиллях, які наразі докладають Сполучені Штати, в тому числі на існуючій багатопрофільній оперативній групі армії США, яка діє в Європі. Такі оперативно-тактичні групи можуть стати основою для таких сил і засобів, як недорогі багатопрофільні мережі спостереження і сенсорно-стрілецькі мережі; динамічна логістика і забезпечення, в тому числі використання штучного інтелекту для забезпечення логістичної ефективності під час конфлікту високої інтенсивності; інтегрований кібернетичний і кінетичний наступ, спрямований проти логістики супротивника і інфраструктури, що підтримує війну. Важливо, що такі спроможності можуть бути прийняті на озброєння в рамках усіх збройних сил в найближчій і середньостроковій перспективі.
Збільшити оборонні видатки і ефективність
По-четверте, НАТО потребує належних ресурсів для забезпечення трансформації своєї оборони і стримування. Важливо витрачати більше, і розподіл тягаря буде ключовою темою Вашингтонського саміту. Попри те, що в 2023 році лише одинадцять з тридцяти однієї країни-члена НАТО досягли цільового показника витрат Альянсу в 2 відсотки від ВВП, саміт має підвищити цей показник і домовитись про цільовий показник в 2,5 відсотка. Це стало б важливим політичним сигналом того, що НАТО серйозно ставиться до оборони, і забезпечило б об’єднуючу внутрішню мету для членів Альянсу. Крім того, члени Альянсу повинні розглянути способи стратегічного об’єднання ресурсів там, де це вигідно. Наприклад, комюніке НАТО має підтримати створення бюджету безпеки і оборони Європейського союзу, зосередженого на мобільності, стійкості і стійкості критично важливої інфраструктури.
Ефективно витрачати кошти так само важливо, як і витрачати більше. Щоб максимізувати результати національних витрат, НАТО має організовувати багатонаціональні консорціуми для розвитку і придбання ключових сил і засобів під егідою Агенції НАТО з підтримки і постачання. Одним із прикладів такого консорціуму можуть бути інвестиції в недорогі безпілотні літальні апарати, які вже продемонстрували свою ефективність на полі бою в Україні. Для європейських зусиль з переозброєння важливо, щоб ці інвестиції включали такі допоміжні засоби, як розвідка, спостереження і рекогносцировка, протиповітряна і протиракетна оборона і засоби радіоелектронної боротьби, а також щоб збалансувати високотехнологічні засоби, такі як літаки F-35, з дешевшими, але критично важливими засобами, такими як звичайні артилерійські снаряди.
Майбутній саміт НАТО у Вашингтоні, округ Колумбія, надає Альянсу можливість визначити пріоритети нових і трансформаційних сил і засобів. З ними НАТО зможе і надалі забезпечувати стримування і оборону населення своїх країн-членів (яке нині становить понад мільярд людей) в майбутньому, так само, як вона це робила протягом останніх сімдесяти п’яти років.
Джерело – Atlantic Council
