Україна прагне повернути війну додому в Росію в 2024 році за допомогою нової кампанії дальніх ударів безпілотників по нафтогазовій галузі Путіна, пише Микола Бєлєсков.
На тлі загострення дефіциту боєприпасів і зростання занепокоєння щодо майбутнього західної військової допомоги українська армія в останні місяці переважно перейшла до активної оборони. Проте, оскільки повномасштабне російське вторгнення в Україну наближається до дворічного рубежу, говорити про патову ситуацію поки що передчасно.
Поки тривають важкі бої в різних гарячих точках уздовж лінії фронту на півдні і сході України, українське командування розпочало 2024 рік зі спроб повернути війну додому, в Росію, за допомогою нової кампанії повітряних ударів по російській нафтогазовій промисловості. Націлившись на економічно важливий енергетичний сектор Путіна, Україна сподівається послабити російську військову машину і створити низку дилем для Кремля.
Нещодавні дальні удари українських безпілотників по об’єктах енергетичного сектору в глибині Росії не є абсолютно безпрецедентними. Дійсно, протягом 2023 року Україні вдалося здійснити низку успішних ударів по російських військових об’єктах.
Але на відміну від цих попередніх атак, головною особливістю останньої української кампанії ударів з безпілотників є акцент на російських об’єктах з переробки, зберігання та експорту нафти і газу. З початку 2024 року Україна розбомбила низку об’єктів, розташованих за сотні кілометрів від кордону, з цілями від Волгограда на півдні до Санкт-Петербурга і Балтійського моря на півночі.
Ці українські атаки завдають удару по самому серцю економічного двигуна, який живить військову машину Путіна. Експорт нафти і газу залишається основним джерелом російського ВВП і поки що виявився напрочуд стійким до західних санкцій, причому з’являються нові клієнти, які компенсують втрату європейських споживачів. Як зауважили багато коментаторів у Києві, Україна вирішила запровадити свої власні неформальні і набагато більш прямі санкції проти російського енергетичного сектору.
Українське командування вважає, що їхня нова кампанія дальніх ударів з безпілотників може зрештою завдати серйозної шкоди російській економіці, що перетвориться на важіль впливу на Кремль. Наразі, однак, масштаби ударів з безпілотників залишаються обмеженими.
Однією з ключових перешкод є розмір українських систем доставки. Хоча Україна постійно модернізує свій парк безпілотників, наявні в країні БПЛА дальнього радіуса дії не здатні нести боєголовки вагою понад 50 кілограмів. Це означає, що більшість пошкоджень, завданих російським енергетичним об’єктам, відносно легко локалізувати і нейтралізувати. Україна також стикається зі значними проблемами при проходженні повз традиційні російські системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби.
Попри ці обмеження, вже є ознаки того, що українська кампанія дальніх авіаударів має вплив. У повідомленні агентства Bloomberg від 5 лютого зазначається, що тижневі обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за майже два місяці після того, як два великих нафтопереробних заводи були змушені зупинити роботу після ударів українських безпілотників.
Українські військові планувальники сподіваються, що дальні удари безпілотників змусять їхніх російських колег прийняти деякі складні рішення. Наразі переважна більшість засобів протиповітряної оборони Росії зосереджена вздовж лінії фронту. Ці системи відіграють вирішальну роль у забезпеченні захисту від українських ВПС і все більш смертоносних українських безпілотників. У міру того, як Україна посилює атаки на енергетичний сектор Росії, кремлівським очільникам доведеться обирати, чи тримати обмежені системи ППО своєї країни поблизу поля бою в Україні, чи перерозподілити їх для захисту нафтогазових об’єктів всередині самої Росії.
Обидва сценарії потенційно можуть призвести до серйозних ризиків. Якщо Росія не зможе захистити критично важливу нафтогазову інфраструктуру, завжди існує небезпека того, що велика кількість українських атак може завдати серйозної шкоди російській економіці і поставити під загрозу здатність Кремля вести війну. Водночас, спроби посилити оборону російських енергетичних об’єктів зроблять путінську армію в Україні вразливою і незахищеною.
Москва стикається з додатковими дилемами через величезні розміри Росії, що робить надзвичайно складним забезпечення всеосяжного покриття протиповітряної оборони. Російські чиновники нещодавно заявили, що країні не вистачає систем протиповітряної оборони, щоб повністю захистити такі великі міста, як Санкт-Петербург, від зростаючої загрози з боку українських безпілотників дальнього радіуса дії.
Ситуація ще більше ускладнюється залежністю російської енергетичної галузі від західних технологій. Хоча Україна наразі не може завдати серйозної шкоди через відносно скромні можливості повітряних ударів, санкційні обмеження, ймовірно, ускладнять для Росії заміну будь-якого західного обладнання, пошкодженого або знищеного українськими безпілотниками.
Наразі нова кампанія України з використання безпілотників далекого радіусу дії є надто обмеженою за своїми масштабами, щоб зірвати російські військові зусилля і серйозно підірвати російську економіку. Однак ці атаки, безумовно, здатні завдати економічного болю, а також посилити тиск на російське командування, щоб воно зменшило захист своєї армії в Україні від протиповітряної оборони. Це та сама дилема, з якою українське військове керівництво стикалося протягом більшої частини останніх двох років у відповідь на власні повітряні удари Росії далеко за лінією фронту по цивільних об’єктах, в тому числі по об’єктах життєво важливої інфраструктури.
Атакуючи російський енергетичний сектор, українське командування намагається відкрити новий фронт у війні і перекроїти поле бою в самій Україні. Нещодавній шквал повітряних ударів по нафтогазовій промисловості Путіна підкреслює прагнення України повернути війну додому, в Росію, навіть попри прийняття стратегії активної оборони вздовж лінії фронту на сході і півдні України.
