У наступному терміні ЄС може просувати еко-соціальне майбутнє, в якому цінується участь у догляді та забезпечується доступ до нього як до універсальної базової послуги.
У червні відбудуться європейські вибори. Вибори та маніфести є важливою можливістю для просування мови та ідей, які здатні формувати наше життя та наші суспільства, а також для інституційної уяви. А соціал-демократичні цінності можуть вплинути на те, як Європейський Союз може підтримувати різноманітні сім’ї, цінувати турботу та просувати гендерну рівність.
Тим часом у Міжнародний жіночий день в Ірландії відбудуться два надзвичайно актуальні референдуми: про визнання та підтримку різноманітних сімей і про цінність турботи в житті жінок і чоловіків. Ключовим з них є внесення змін до статті 41.2 Конституції Ірландії – відповідно до рекомендацій зборів громадян у 2021 році та Комітету з питань гендерної рівності парламенту (Oireachtas) минулого року – щоб замінити сексистський текст 1937 року, який визначає життя та домашні обов’язки жінки як її основну роль, на гендерно-нейтральну оцінку та підтримку турботи.
Уряд врахував рекомендації, але не зміг запропонувати поправки, які б надали практичну цінність опікунській роботі. Тому багато прогресивних людей не схильні підтримувати такі слабкі та символічні формулювання, але референдуми, тим не менш, пропонують потужні можливості для фундаментального утвердження гендерно нейтрального догляду.
Європа, яка цінує турботу
Гендерно зумовлені покарання за догляд, що випливають з історичної та сучасної нерівності, призводять до того, що багато жінок по всій Європі відчувають пов’язані з цим бідність, стрес і нереалізований потенціал. Відповідальність за догляд не лише нерівномірно розподілена: 92% жінок в ЄС здійснюють постійний догляд, а 81% – щоденний, тоді як серед чоловіків цей показник становить лише 68% і 48% відповідно, що обмежує їхнє життя до одновимірності. Догляд також лежить в основі перехресної дискримінації, оскільки низькооплачувану роботу з догляду виконують представники меншин.
Суспільства, орієнтовані на турботу, є більш рівними і є оплотом проти ерозії демократії та соціальної згуртованості. Однак Європа переживає кризу турботи, старіння та екологічну кризу. Ми всі підірвані нездатністю суспільства підтримати нас у турботі та піклуванні один про одного і про наш колективний світ. Нам усім потрібна гнучкість, щоб бути працівниками і піклувальниками – за словами Ненсі Фрейзер, нам усім потрібно бути “універсальними піклувальниками”. Вибори – це можливість поговорити про Європу, яка цінує турботу, полегшуючи людям життя, яке вони цінують, а також сприяючи сталому еко-соціальному майбутньому.
Існуючі пропозиції від Європейського парламенту, Європейського жіночого лобі та інших організацій підводять нас до того, що можна було б назвати “Угодою про догляд для Європи”. Стратегія Європейської Комісії з гендерної рівності (2020-2025) спрямована на подолання гендерних стереотипів, які підкреслюють нерівність, закладену в національних податкових системах та системах соціальних виплат, що призводить до несправедливого розподілу послуг з догляду. А Директива ЄС про баланс між роботою та особистим життям встановлює мінімальні стандарти для держав-членів щодо подолання нерівності у сфері догляду та праці.
Ці пропозиції відкривають можливості для забезпечення справедливого та інклюзивного догляду для всіх. Однак, для того, щоб вони стали реальністю, потрібна творча політика.
Погляд у майбутнє
Пандемія дозволила нам зазирнути в динаміку масштабних екологічних і соціальних змін, які визначатимуть наше майбутнє. Ми побачили, наскільки ґендерно забарвленим є догляд, наскільки взаємозалежними є наші життя і як наше майбутнє вимагає довгострокової стійкості з екологічної та соціальної точок зору. Ми краще зрозуміли, чому базові послуги “повинні бути винесені за межі ринкових законів”. Відтоді з’явилися різні креативні та інноваційні ідеї, зокрема заклики до нового еко-соціального договору, який би краще збалансував наші економіки, суспільства та довкілля і дозволив би нам краще дбати про себе, один про одного та нашу планету. Це те, що означає “наважитися піклуватися” в найширшому розумінні цього слова.
Червневі вибори дають можливість зосередити дебати на європейському еко-соціальному договорі про догляд. Послуги та підтримка доходу – це дві нитки, що пронизують усі ідеї соціальних контрактів. Метою має стати переорієнтація соціального забезпечення по всій Європі на моделі участі, які цінують важливу роботу і підтримують, а не маргіналізують діяльність, що має репродуктивну цінність. Допомога по безробіттю повинна взаємодіяти з послугами, щоб дати людям можливість жити, працювати і піклуватися по-іншому.
Таким чином, ЄС може стати лідером у підтримці людей, які доглядають за хворими, за двома напрямками: універсальні базові послуги (УБП) та дохід від участі (ДУ). Обидва шляхи пропонують способи підтримки та оцінки праці з догляду і можуть бути пов’язані під час виборів з цілою низкою політик: державним доглядом за дітьми та універсальними базовими послугами, більш оплачуваною сімейною відпусткою (декретною/батьківською відпусткою та відпусткою для догляду за дитиною), універсальними пенсіями, а для людей з обмеженими можливостями – гарантованим доступом до персональної допомоги та підтримки для ведення самостійного життя.
Реконфігурація соціальної держави
UBS може стати основним каналом для реконфігурації держави загального добробуту. Анна Кут та Ендрю Персі стверджують, що вони можуть трансформувати спосіб надання послуг. УСБ забезпечує рівний доступ, розподіляє ресурси, встановлює і забезпечує дотримання стандартів якості та координує надання послуг у різних сферах, щоб сприяти справжньому добробуту, в тому числі соціальній участі та турботі. Концепція БПД містить керівні принципи та науково обґрунтоване обґрунтування колективного надання послуг, що ґрунтується на праві на доступ до послуг, участі громадян, місцевому контролі та різноманітних моделях власності.
Це дає набагато кращі результати, ніж ринкові транзакції, з точки зору справедливості, ефективності, солідарності та сталості. Послуги з догляду, що охоплюють весь спектр життєдіяльності, є інструментом для побудови СВБ як центрального компонента еко-соціального контракту з догляду.
Прямі види допомоги, які вже існують, такі як допомога на дітей, допомога одиноким батькам та опікунам, мають бути розширені. Але і в соціальній допомозі потрібна уява, і ІП доповнила б УБД. По суті, ПІ – це “взаємний” базовий дохід, і феміністичні принципи взаємозалежності та етики турботи можуть дати набагато ширше розуміння взаємності – виплати всім громадянам на універсальній основі, щоб цінувати їхню соціальну участь і внесок, який вони роблять через турботу, екологічну, громадську чи демократичну роботу (серед іншого), у соціально значущі результати.
Вперше ідея ПІ була висунута Тоні Аткінсоном в середині 1990-х років як альтернатива виплатам, що базуються на перевірці доходів, умовних виплатах на кшталт “допомоги на роботу”. ПІ може допомогти людям витрачати час на суспільно корисну діяльність, що має відтворювальну цінність, таку як догляд за хворими та збереження довкілля. Вона врівноважує дефіцит часу і поважає особисту автономію жити тим життям, яке кожна людина цінує, уможливлюючи практичне зміщення акцентів між роботою та підтримкою доходу і відкриваючи час для догляду за собою як для чоловіків, так і для жінок.
На відміну від універсального базового доходу, ПІ не є нейтральним щодо розподілу допомоги. Він визнає важливість налаштування добробуту на репродуктивну активність – підхід, який узгоджується з деякими існуючими європейськими програмами соціальної допомоги, і був би логічним продовженням соціальної політики ЄС.
Також можна було б розробити спеціальний дохід на догляд (ДД). Цей термін вже використовується в низці спільних проектів, пропозицій і стратегій для опису способів підтримки послуг з догляду та догляду. Існують різні формулювання ДД, що включають оплачувану і неоплачувану роботу з надання послуг з догляду, або як варіант універсального базового доходу чи ПІ. Якими б не були нюанси, вони дають “гачки” для того, щоб поставити пропозицію щодо КІ в центр європейського еко-соціального контракту на догляд, оживляючи політику та інституційну уяву в серці соціальної Європи.
Це частина серії статей про прогресивний “маніфест” для виборів до Європейського парламенту.
Автори:
Мері Мерфі – професорка соціології в Університеті Мейнута (Дублін). Вона була співредакторкою книги “Аналіз політики в Ірландії” (Policy Press, 2021). Колишня членкиня Ірландської комісії з прав людини та рівності, а нині – членкиня Державної ради Ірландії;
Полін Каллен – доцентка кафедри соціології Мейнутського університету. Вона була науковою експерткою з питань подання громадськості до Громадянської асамблеї з питань гендерної рівності в Ірландії та співредакторкою книги “Виробляючи знання, відтворюємо гендер” (Університетський коледж Дубліна, 2020 р.).
Джерело: Social Europe, ЄС
