Президент Казахстану відправив уряд країни у відставку і призначив нового прем’єра. Що послужило причиною цього і чого варто чекати він нового уряду Олжаса Бектенова?
Відставку уряду Казахстану на чолі з Аліханом Смаїловим багато казахстанських експертів якщо й очікували, то не раніше квітня-травня поточного року. І річ не стільки в критиці, на яку наражалися практично всі члени уряду за нерозторопність у виконанні доручень президента Касима-Жомарта Токаєва в рамках оголошених ним політичних та економічних реформ. Вважалося, що до відходу у відставку кабінет міністрів Аліхана Смаїлова мав хоча б організувати роботи з протидії очікуваним паводкам на півночі країни через інтенсивне танення снігу, і успішно провести особливо важливу для економіки Казахстану посівну кампанію.
За що відправили у відставку уряд
Утім, у середині минулого тижня в низці казахстанських видань з’явилися обережні припущення, що питання про відставку сформованого одразу після січневих подій 2022 року уряду Смаїлова може бути порушене одразу після 7 лютого. Саме на цей день призначено розширене засідання уряду за участю президента Токаєва, на порядку денному якого особливим пунктом виділено звіт Кабміну про підсумки соціально-економічного розвитку країни у 2023 році. За ідеєю, Аліхан Смаїлов мав пояснити причину зростання інфляції, яка вища, ніж навіть у воюючої України, а також дати роз’яснення з приводу фактичного провалу виконання доручень, даних президентом країни. Наприклад, щодо взаємодії виконавчої гілки влади з населенням, явно незадоволеним урядовими ініціативами у сфері оподаткування, збільшення тарифів на комунальні послуги, охорони здоров’я та освіти.
Але повноцінного “розбору польотів” роботи уряду тепер не вийде. У другій половині дня 5 лютого після зустрічі Аліхана Смаїлова з Касим-Жомартом Токаєвим на офіційному сайті президента Казахстану з’явився указ, який повідомляє про прийняття відставки уряду країни. Одночасно виконувачем обов’язків прем’єр-міністра було призначено етнічного українця Романа Скляра, який у кабінеті міністрів Смаїлова був його першим заступником. Практично відразу ж у казахстанських ЗМІ та популярних телеграм-каналах з’явилися імена ймовірних претендентів на посаду прем’єр-міністра. Крім Романа Скляра, було названо імена спікера нижньої палати парламенту Єрлана Кошанова, міністра закордонних справ Мурата Нуртлеу, ще одного з шести заступників прем’єр-міністра – Серіка Жумангаріна та акіма (мера) Алмати Єрболата Досаєва.
Але жоден з прогнозів не підтвердився. Під час екстреного пленарного засідання Мажилісу, що відбулося в другій половині дня 6 лютого, президент Токаєв погодився з пропозицією правлячої партії “Аманат” (раніше “Нур-Отан”) схвалити як прем’єр-міністра кандидатуру керівника своєї адміністрації Олжаса Бектенова.
При цьому Токаєв пояснив, чому відправив у відставку Аліхана Смаїлова. “Уряд має відігравати нову, важливу роль: оперативно ухвалювати рішення, робити дієві кроки. Потрібно ухвалювати сміливі тверді рішення, спрямовані на стимулювання і диверсифікацію економіки на благо нашого народу. Необхідно надати нового імпульсу діяльності уряду, громадськість цього також чекає. З цієї причини я прийняв заяву про відставку Аліхана Смаїлова”, – підкреслив Касим-Жомарт Токаєв. Підсумок голосування парламентаріїв, яке відбулося після виступу президента Казахстану, показав, що проти Бектенова нікого немає – 69 депутатів проголосували “за”, семеро утрималися.
Що чекає на нового прем’єра Олжаса Бектенова
Опозиційний політик Аміржан Косанов вважає тринадцятого за рахунком прем’єр-міністра Казахстану 43-річного Олжаса Бектенова “політичним камікадзе”, на якого впав вибір президента для виконання певних завдань. “Думаю, що за майже п’ять років свого президентства Токаєв зрозумів, що без наведення елементарного порядку в чиновницьких лавах, підвищення ефективності держапарату, викорінення “окозамилювання” та корупції на всіх рівнях влади складно говорити про новий Казахстан. Судячи з усього, саме ці завдання він поставив перед Бектеновим”, – зауважив у бесіді з DW Аміржан Косанов. Але це ще не все.
Крім цих завдань, вважає політик, Бектенов повинен буде розв’язувати питання деолігархізації та диверсифікації економіки, розвитку сільського господарства і промисловості, реального зростання малого і середнього бізнесу, створення нових виробництв і робочих місць. Відповідно Косанов припускає, що профільні заступники прем’єра отримають більше повноважень із водночас підвищеною відповідальністю, зазначаючи, що новому уряду доведеться вживати важких, непопулярних заходів. “Це, своєю чергою, викличе черговий виток протестних настроїв. І тут без підтримки з боку президента новому прем’єр-міністру ніяк не обійтися”, – підкреслив Аміржан Косанов.
Зі свого боку політолог Даніяр Ашимбаєв припускає, що на початковому етапі свого прем’єрства Олжас Бектенов відчуватиме певний дискомфорт. Пов’язано це з тим, що він із нового покоління казахстанських політиків, які застали часи СРСР лише в дитячому віці, тоді як значній частині урядових функціонерів уже за 50. Проте, вважає політолог, Бектенов має впоратися з поставленими перед ним завданнями, зокрема й на зовнішньополітичному рівні.
“Зовнішня політика Казахстану визначається і формується президентом. МЗС більше підпорядковане йому, ніж прем’єру. Водночас за економічне наповнення зовнішньої політики відповідає уряд. Це зміни законодавства, тарифна політика, міграційні питання, інтеграція, логістика. Права на самостійну гру прем’єр-міністр не має, але в низці напрямів його позиція є визначальною”, – зауважив політолог, додавши, що оскільки поряд із Бектеновим завжди будуть досвідчені радники, очікувати серйозних змін зовнішньополітичного вектора не слід. “Парадигма відносин з Україною залишиться на рівні надання гуманітарної допомоги та просілої торгівлі. На це вказує телефонна розмова Зеленського і Токаєва, що відбулася минулого тижня. У пріоритеті євразійська інтеграція в рамках економічного союзу”, – розповів DW Даніяр Ашимбаєв.
Виступаючи після свого призначення перед депутатами парламенту, новий прем’єр-міністр Казахстану Олжас Бектенов, який раніше рідко з’являвся в публічному просторі, фактично підтвердив слова співрозмовників DW. За його словами, уряд Казахстану виконуватиме доручення президента, надавши їм нового економічного імпульсу, з одночасним вжиттям оперативних і рішучих заходів. Серед пріоритетних завдань свого кабінету міністрів, склад якого майже не змінився – всі ключові фігури залишилися на своїх місцях, Бектенов назвав розвиток нафтогазового сектору і вітчизняного виробництва, сільського господарства, транспортно-логістичної мережі та енергозберігаючих технологій.
Утім, є ймовірність, що окреслені новим прем’єром завдання будуть скориговані вже 7 лютого на розширеному засіданні уряду за участю президента Токаєва. Якщо звіт Кабміну про підсумки соціально-економічного розвитку країни у 2023 році, можливо, озвучено і не буде, то завдання на 2024 рік, що розпочався, ніхто не скасовував. Тим паче, що президент Токаєв сам анонсував свій виступ одразу після завершення новорічних свят.
Анатолій Вайскопф
