США повинні розуміти серйозність ситуації: без активних дій буде вкрай важко зупинити Іран від перетворення на світового лідера з продажу озброєнь, пише Денні Цитринович
Останні повідомлення про продаж іранських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Mohajer-6 Суданським збройним силам (SAF) для використання в громадянській війні в Судані, яка триває вже рік, не повинні дивувати тих, хто стежить за продажами іранської зброї.
Останніми роками, а особливо за останній рік, Іран нарощує темпи продажу і передачі БПЛА в різні куточки світу, в тому числі до Ефіопії, Болівії, Венесуели і Фронту “Полісаріо” в Західній Сахарі. Іран знаходиться на шляху до того, щоб стати провідним світовим експортером озброєнь, особливо з огляду на те, що інші країни зацікавлені в придбанні цих технологій.
Економічна вигода, яку отримує Іран у зв’язку з цим, очевидна. За оцінками, вартість популярної системи “Шахед-136” становить від 20 000 до 40 000 доларів за одну одиницю. Цей факт, разом з повідомленнями про те, що Іран продав понад дві тисячі безпілотників лише Росії, дає зрозуміти, що Тегеран заробляє на цих операціях мільйони доларів. Однак Іран отримує більше, ніж фінансову вигоду від цієї динаміки, оскільки вона також поглиблює політичні позиції Ісламської Республіки в цих країнах, створюючи залежність від першої та її продукції.
У цьому контексті Іран має значні переваги порівняно з такими країнами, як Велика Британія, Ізраїль чи США, які експортують подібні можливості по всьому світу. Іранські безпілотники та інші військові засоби, такі як ракети малої дальності Fateh-110, дешевші, ніж у західних конкурентів. Крім того, Іран не має жодних політичних чи юридичних обмежень, які б заважали йому продавати цю зброю по всьому світу; очевидно, він не боїться, що ця продукція потрапить до рук небезпечних іноземних сторін.
Найголовніше, що іранська продукція перевірена на полі бою, чи то застосуванням її Росією у війні проти України, чи то використанням її під егідою Ірану терористичними організаціями, такими як ліванська “Хезболла”, єменські хусити або шиїтські ополченці в Іраку. Про потенціал цієї зброї в руках останньої категорії акторів свідчить напад 28 січня на базу на північному сході Йорданії, в результаті якого загинули троє військовослужбовців, а також початок кампанії “Залізні мечі”, коли 7 жовтня 2023 року Ізраїль зазнав жорстокого нападу терористичного угруповання ХАМАС.
Ця ситуація дозволила Ірану різко збільшити свої продажі до багатьох країн світу, особливо до тих, яким Захід має труднощі з передачею зброї, наприклад, до країн, залучених у військові конфлікти або громадянські війни.
Іншим важливим фактором у цьому рівнянні є позиція Росії, яка колись була провідним експортером зброї, але після вторгнення в Україну зіткнулася з труднощами у збереженні своїх позицій як великої держави. Війна, що виникла в результаті, поглинула величезні російські ресурси і спровокувала низку санкцій, створивши вакуум у світі продажу зброї та військової техніки в період глобальної нестабільності.
В результаті Іран став більш домінуючим і привабливим в очах країн, які раніше залежали від поставок військової техніки з Росії. Крім того, нинішня ситуація може призвести до створення спільного підприємства між Іраном і Росією, яке може збільшити взаємні продажі звичайних озброєнь завдяки високим виробничим можливостям обох країн.
Нещодавні дії Ірану в цьому напрямку є чітким попередженням про те, що станеться, якщо він збільшить свій експорт озброєнь. На додаток до інших проблем, які створює ця тенденція, слід пам’ятати, що надання стратегічних можливостей тим, хто має проблемні механізми/процеси прийняття рішень, може призвести до зловживання цими можливостями, що може суттєво дестабілізувати різні регіони світу.
Нещодавні події в Баб-ель-Мандабській протоці є прикладом цих тривожних подій; те, що хусити можуть загрожувати морським шляхам у Червоному морі і за його межами, пояснюється тим, що вони отримали від Ірану стратегічні засоби, включаючи безпілотники і крилаті ракети берегової оборони (КРКБ). Якщо Іран збільшить поширення цих можливостей, це, ймовірно, призведе до повторення ситуації в Червоному морі в інших місцях по всьому світу.
Вже з цієї причини уряд США повинен розуміти серйозність такого розвитку подій. Ігнорування цієї тенденції може призвести до незворотної ситуації, яка може зробити Іран провідним експортером зброї у світі.
Існує кілька заходів, які адміністрація Джо Байдена повинна вжити, щоб не допустити цього. По-перше, вона повинна значно посилити тиск на іранську індустрію безпілотників, наклавши більше санкцій на відповідні організації, тим самим перешкоджаючи компаніям відправляти компоненти подвійного призначення, які можуть бути використані в іранській індустрії безпілотників тощо. Такий захід значно ускладнить і зробить набагато дорожчим виробництво цих безпілотників.
Накладення економічних і політичних санкцій на будь-яку країну, яка купує військовий потенціал у Ірану або веде з ним спільні військові підприємства, як, наприклад, Таджикистан, вимагатиме значних компромісів, які могли б стати стримуючим фактором.
Водночас адміністрація Байдена має подумати над тим, як полегшити і прискорити власні можливості продажу, щоб заблокувати проникнення іранської зброї до різних країн. Як показує приклад Судану, держави, які потребують допомоги, звертатимуться до Ірану навіть за наявності дипломатичного розриву (наприклад, Судан розлютив Іран, вирішивши приєднатися до процесу нормалізації відносин з Ізраїлем). У зв’язку з цим Сполучені Штати можуть розглянути можливість продажу версії звичайних озброєнь з нижчим ступенем засекреченості, включаючи менш чутливі технології, з розумінням того, що продаж зброї різним країнам зміцнює їхню стабільність і збільшує їхню залежність від Сполучених Штатів.
Як згадувалося раніше, уявна ефективність іранських безпілотників підкріплюється їх використанням на різних бойових аренах по всьому світу. Нещодавня трагічна подія в Йорданії, де Катаїб Хезболла застосував іранський безпілотник Shahed, ще більше підкреслює необхідність посилення уваги до іранської індустрії БПЛА і їх розповсюдження на Близькому Сході, особливо серед маріонеток, щоб запобігти тому, щоб ця зброя стала привабливою для країн і організацій, які використовуватимуть її для завдання шкоди інтересам США в усьому світі.
Адміністрація Байдена повинна розробити план, спрямований на підрив такого сприйняття. Наприклад, Пентагон заявив, що ракети, випущені з Ірану в бік Сирії 15 січня, були неточними. Якщо довіра до іранських безпілотників буде підірвана, це змусить країни поставити під сумнів вигоду від закупівель у Тегерана.
Найгірше, що може зробити адміністрація Байдена, – це ігнорувати тривожний розвиток подій з передачею зброї Іраном, зосередившись на інших негативних рисах його діяльності, будь то ядерна програма або регіональні маріонетки. США повинні розуміти серйозність ситуації: без активних дій буде вкрай важко зупинити Тегеран від перетворення на світового лідера з продажу зброї, не кажучи вже про всі негативні наслідки для міжнародної стабільності, які супроводжуватимуть таку реальність.
