Міністр закордонних справ Сполученого Королівства лорд Кемерон заявив, що Іран відповість за дії підтримуваних ним угруповань.
Він сказав це після того, як Велика Британія і США завдали третьої серії спільних ударів по підтримуваних Іраном хуситах у Ємені.
В інтерв’ю британській Sunday Times лорд Кемерон підкреслив, що, попри заяви Тегерана про те, що його маріонеткові угруповання певною мірою є незалежними, іранська влада не може заперечувати відповідальність за їхні дії.
“Ви їх створили, ви їх підтримували, ви їх фінансували, ви постачали їм зброю, і зрештою ви будете нести відповідальність за те, що вони роблять”, – сказав Кемерон.
Іран засудив суботні удари по Ємену, заявивши, що вони суперечать заявленим намірам Вашингтона і Лондона уникнути більш широкого конфлікту на Близькому Сході.
Хусіти обіцяють відповісти
Хусіти, тим часом, пообіцяли відповісти на удари США та Великобританії, які вразили минулої ночі десятки цілей у Ємені.
Представник хуситів заявив у соцмережі X, що цей третій раунд спільних ударів Великобританії та США не похитне їхньої відданості «моральній, релігійній та гуманітарній позиції» щодо палестинців.
У суботу американські та британські війська завдали ударів з метою самооборони по шести ракетних установках хуситів, підготовлених до запуску протикорабельних крилатих ракет кораблями в Червоному морі.
Удари були завдані по 36 цілях у 13 різних місцях у Ємені.
За даними хуситів, за кілька годин було завдано 48 ударів по столиці Сані та іншим населеним пунктам країни. Про жертв поки не повідомляється.
У відповідь хусити почали випускати у бік Ізраїлю дрони та ракети, більшість яких були перехоплені.
У заяві, опублікованій Центральним командуванням США (Centcom), наголошується, що ракети становлять безпосередню загрозу кораблям ВМС США та торговим судам у регіоні.
У заяві Centcom сказано також, що спільну операцію в суботу було розпочато за вказівкою урядів США та Великобританії за підтримки Австралії, Бахрейну, Канади, Данії, Нідерландів та Нової Зеландії.
«Ці високоточні удари покликані підірвати та послабити потенціал, який використовують хусити, щоб загрожувати світовій торгівлі та життям мирних моряків, і є відповіддю на серію незаконних, небезпечних та дестабілізуючих дій хуситів», — йдеться далі в заяві.
США і Великобританія почали серію ударів по об’єктах хуситів минулого місяця через напади на кораблі в Червоному морі.
З того часу удари США здійснюються регулярно. У четвер сили США збили безпілотник хусітів в Аденській затоці, а також безпілотний катер та дві протикорабельні балістичні ракети.
Як зазначають кореспонденти Бі-бі-сі, фундаментально ситуація у регіоні, схоже, не змінилася. Вашингтон відреагував, завдавши удару у відповідь після вбивства американських військовослужбовців, але, як і раніше, дає зрозуміти, що не хоче подальшої ескалації.
Схожий настрій і в Тегерані — звідти лунають гнівні слова, але не більше. Іран навіть не відповів погрозами, лише звинуватив США у ускладненні стратегічної ситуації у регіоні.
Бенджамін Радд, старший науковий співробітник Центру міжнародних відносин Каліфорнійського університету, в інтерв’ю Бі-бі-сі сказав, що якщо Іран вирішить «припинити фінансування, навчання та постачання розвідданих, матеріально-технічної підтримки та зброї хуситам, то ці атаки припиняться просто і легко. ».
Поки ж, як зазначають спостерігачі, американські удари по позиціях хуситів не досягають своєї головної мети — судноплавні компанії здебільшого, як і раніше, не ризикують відправляти вантажні судна через Червоне море.
Хусити атакують торгові судна у Червоному морі з листопада. Щорічно через Червоне море проходить близько 15% світового товарообігу у сумі понад 1 трлн доларів. Багато судноплавних компаній почали уникати цей район і використовують замість нього довший маршрут навколо африканського континенту.
Ситуація загострюється
Джеремі Боуен
Міжнародний редактор Бі-бі-сі, Єрусалим
Це черговий раунд ударів по хуситах у Ємені, які атакують судна у Червоному морі.
Думаю, це ще раз дає зрозуміти, що Британія, Америка та їхні союзники не хочуть, щоб хусіти це робили.
Однак, за ці роки мені довелося багато спілкуватися з хуситами, і я впевнений, що їх це не зупинить. Навпаки, вони намагатимуться відповісти на удари новими атаками.
Але після американських ударів по проіранських цілях у Сирії та Іраку це викликало нову хвилю занепокоєння з приводу того, що ця регіональна війна стане ще гарячішою та небезпечнішою, і наскільки її можна контролювати.
Я не думаю, що хтось може контролювати швидкість, з якою це відбувається.
Не забувайте: війна – справа брудна, всяке трапляється.
Можливо, цілі та методи удару були ретельно вивірені, але він може призвести до дій у відповідь, або вразити не ту мету, або вбити більше людей, ніж очікувалося, — і напруженість знову наростає.
Я думаю (і це підтверджують багато західних чиновників, з якими я розмовляв), що багато в чому це пов’язано з війною в Газі.
Якщо в Газі вдасться припинити вогонь, то це може охолодити регіон. Але поки що війна триває — поки що палестинців продовжують вбивати, а ХАМАС продовжує утримувати ізраїльських заручників, — ситуація в регіоні нагрівається дедалі більше.
І це, звісно, має турбувати всіх.
Трамп мовчить
Імовірний суперник Байдена на майбутніх президентських виборах Дональд Трамп досі мовчить з приводу ударів США. У соцмережах він продовжував нападки на свого останнього суперника, що залишився, від Республіканської партії Ніккі Хейлі, яка працювала при ньому послом в ООН.
Як висловилося видання Politico, “Трамп, схоже, застряг між своєю схильністю виглядати жорсткіше, ніж Байден, і своїм бажанням просто піти з регіону”.
Республіканці критикують Байдена в основному за те, що заходи у відповідь США запізнюються, а також за те, що Вашингтон заздалегідь «телеграфував» свої плани Ірану.
Під час свого президентства Трамп наказав убити генерала Касема Сулеймані, який командував елітним спецпідрозділом «Аль-Кудс» у складі Корпусу вартових Ісламської революції.
Він також наказав американським військам вивести війська із північної Сирії.
Адміністрація Байдена дала зрозуміти, що планів щодо скорочення присутності США в регіоні немає, а в березні Палата представників, яку контролює республіканці, проголосувала проти законопроекту, який наказував би вивести війська з Сирії.
