Вихід Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру з Економічної спільноти західноафриканських держав послаблює Європу. Бенефіціаром є Росія.
Одночасний вихід Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру з Економічної спільноти західноафриканських держав (ЕКОВАС) 28 січня 2024 року ще більше поглибить багатовимірну кризу в Сахельському регіоні. Всі три держави – Буркіна-Фасо тоді називалася “Верхня Вольта” – були серед 15 держав-засновниць спільноти в 1975 році і мали видатний політичний досвід. Вони стали частиною економічного простору, який гарантував не лише вільний потік товарів, але й вільне пересування громадян у регіоні. Однак провал Алжирського мирного процесу в Малі та військові перевороти в Бамако, Уагадугу і, зовсім недавно, в Ніамеї докорінно змінили ставлення до ЕКОВАС. Ці три держави були тимчасово виключені з економічної спільноти через неконституційну зміну влади і на них були накладені жорсткі економічні санкції, які значно обмежили вільне пересування людей, товарів і регіональні фінансові операції.
Широкі верстви населення та організації громадянського суспільства з хорошими зв’язками неодноразово критикували режим санкцій регіональної організації, оскільки в трьох державах переважало враження, що санкції були спрямовані насамперед проти населення, а не проти політичних еліт чи нових військових правителів. Тому одночасне зняття санкцій не є несподіванкою, а є результатом поєднання факторів, які формувалися протягом певного часу: політичне розчарування як серед населення, так і серед урядів, економічні проблеми та сильне почуття суверенітету, особливо щодо зовнішнього впливу на внутрішні державні справи.
Військові, зокрема, були розчаровані формально демократичними урядами та їхніми подекуди корумпованими відносинами з французькими елітами, і представляли себе як засіб проти цих зловживань. Підтримка населення була особливо очевидною в усіх трьох країнах після переворотів, коли демонстранти здійснювали жорстокі напади на об’єкти колишньої колоніальної держави Франції, яку звинувачували у надмірному впливі на колись обрані уряди.
Військові уряди, які захопили владу, користуються певною довірою серед молоді.
Військові уряди, які захопили владу, не обов’язково сприймаються молодими людьми, зокрема, як поширювана несправедливість, але наразі вони користуються певною довірою, що ґрунтується на широкому розчаруванні в політиці. Багато людей, особливо молодь, стверджують, що колись демократично обрані уряди нічого не зробили для вирішення проблеми відсутності перспектив, яка характеризується високим рівнем безробіття серед молоді та поширеною незахищеністю за межами столиць. Це не можна недооцінювати, оскільки за останні 15 років Сахель зазнав вражаючого демографічного розвитку: У регіоні проживає понад 230 мільйонів молодих людей віком до 24 років, що становить 60 відсотків від загальної кількості населення. Погіршення безпекових умов, швидка зміна кліматичних умов і постійна динаміка конфліктів, очолюваних відомими джихадистськими угрупованнями, постійно ставлять перед молодими людьми в регіоні нові виклики.
У серпні 2022 року, коли президент Базум ще перебував при владі в Нігері, по всій країні було закрито 890 шкіл, у тому числі 855 початкових шкіл, згідно з доповіддю дитячої благодійної організації ЮНІСЕФ. На той час 72 000 учнів не мали доступу до початкової освіти через напружену ситуацію з безпекою. Подібну ситуацію можна було спостерігати і в сусідніх країнах – Малі та Буркіна-Фасо. У всіх трьох країнах монополія держави на застосування сили зосереджена виключно в столицях, в результаті чого джихадистські терористичні групи і ополченці змогли закріпитися в провінціях за межами столиці.
Сахель – один з найбідніших регіонів світу.
Жорсткі санкції та брязкання шаблями ЕКОВАС проти заколотників у Ніамеї у 2023 році були досить контрпродуктивними, а також посилили невдоволення регіональною організацією серед частини громадянського суспільства і ще більше зблизили три держави – настільки, що вони навіть обговорювали спільний оборонний пакт проти потенційного вторгнення військ Економічного співтовариства західноафриканських держав. З точки зору реальної політики, питання полягає в тому, як регіональна організація, тобто глави держав і урядів, що залишилися, будуть ставитися до виходу трьох держав, що не мають виходу до моря. ЕКОВАС офіційно оголосила, що вихід займе один рік. Це залишає мало часу для того, щоб уряди трьох країн, що виходять зі складу організації, змогли переглянути умови перетину кордонів, регіональної торгівлі та транскордонних фінансових операцій, особливо з сусідніми державами.
Сахель – один з найбідніших регіонів світу. Він одночасно стикається з проблемами крайньої бідності, наслідками зміни клімату, частими продовольчими кризами, швидким зростанням населення, нестабільним управлінням, корупцією, невирішеною внутрішньою напруженістю, нелегальною торгівлею та терористичними загрозами безпеці. Вихід Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру з ЕКОВАС підкреслює нагальну потребу в міжнародному втручанні та підтримці для вирішення складних викликів, що стоять перед Сахельським регіоном. Вкрай важливо, щоб міжнародна спільнота працювала разом і підтримувало відповідні країни у вирішенні їхніх проблем з метою сприяння довгостроковій стабільності і розвитку в регіоні. Це легше сказати, ніж зробити, особливо в умовах, коли вплив Росії в субрегіоні наразі затьмарює все навколо.
Росія позиціонує себе як альтернативну модель розвитку Європейському Союзу.
Усі три військові уряди відвернулися від колишньої колоніальної держави Франції і поставили під сумнів багатосторонню або регіональну участь у своїх країнах, а у випадку з МИНУСМА в Малі – повністю її припинили. Відносини з Москвою, з іншого боку, активізувалися на різних рівнях, як у Малі з розгортанням російської групи найманців “Вагнера” в центрі країни, так і в Буркіна-Фасо з деклараціями про наміри щодо енергетичного партнерства з російською державною компанією “Росатом”, яка має підтримати будівництво атомної електростанції. Обидві країни також зближуються на дипломатичному рівні: наприкінці 2023 року в Уагадугу вперше за 30 років відкриється посольство Росії. Уряд Нігерії також здійснив візит високого рівня до Москви в січні 2024 року, щоб обговорити можливості далекосяжної співпраці. ЄС призупинив свою військову тренувальну місію після військового перевороту і захоплення президента Базума. Очевидно, що Росія реалізує тут стратегію, яка полягає в тому, щоб представити себе як альтернативну Європейському Союзу модель розвитку, водночас забезпечуючи собі ексклюзивні права на розробку мінеральних ресурсів у цих країнах.
Тож чи повинні ЄС і Німеччина зараз відвернутися, особливо тепер, коли Нігер більше не вживає заходів проти контрабандистів у регіоні Агадез? Прагматизм є, на жаль, незадовільною відповіддю: в середньостроковій перспективі необхідно буде співпрацювати з військовими урядами в регіоні в різних секторах, щоб приборкати нестабільну ситуацію з продовольством і безпекою на порозі Європи, забезпечити перспективи розвитку на місцях і створити стимули для політичного переходу, попри вихід ЕКОВАС. Німеччина відіграє тут особливу роль – з її головуванням в ініціативі регіонального розвитку Сахельського альянсу та після виходу Франції з регіону.
Автор: Філіп М. Гольдберг – очолює Центр передового досвіду Фонду ім. Фрідріха Еберта з питань миру та безпеки в країнах Африки на південь від Сахари, що базується в Дакарі. Раніше він очолював офіс FES в Малі та був консультантом з питань Західної Африки в Берліні..
Джерело:IPG–Journal, ЄС
