Відлуння єдності

Безпека в Європі залежить від США. Другий термін президентства Байдена міг би закріпити прогрес, досягнутий раніше.

У США стартували передвибори, так звані праймеріз. Щонайпізніше до 5 березня стане зрозуміло, хто з представників республіканців братиме участь у виборчих перегонах за посаду наступного господаря Білого дому. Вельми непогані шанси має Дональд Трамп. Його вдалий старт у Айові та Нью-Гемпширі не став несподіванкою. Рон Десантіс уже зійшов з дистанції, а Ніккі Гейлі доведеться наздогнати Трампа в наступних турах у Південній Кароліні, щоб не втратити шанси. Варто пам’ятати, що для європейців результат цієї боротьби матиме вагомі наслідки. Якщо президентом США вдруге стане Дональд Трамп, ЄС має бути готовим до того, що його ігноруватимуть або, навіть гірше, саботуватимуть. Настав час критично оцінити ситуацію.

Після нападу Росії на Україну стало цілком зрозуміло, що безпека в Європі залежить від США. Як підкреслюється в тексті нової оборонної стратегії ЄС «Стратегічний компас», НАТО – це організація, яка створена для оборони території Європи. Щоб прибрати недоліки й наблизитися до мети – створення ефективнішої європейської опори трансатлантичного альянсу – на рівні ЄС було зроблено важливі інтеграційні кроки на шляху до спільної оборонної політики. Першим кроком була програма «Постійне структурне співробітництво» (PESCO), що з’явилася 2017 року. Наступними стали «Координований щорічний огляд оборони» (CARD) та «План розвитку сил і засобів» (CDP), покликані допомогти країнам-членам координувати свої дії й ефективно співпрацювати.

Щоб залатати дірки, які існують в європейській оборонній сфері, Комісія зосереджує свою увагу на європейській оборонній промисловості

Для фінансування оборонного сектору ЄС створив Європейський оборонний фонд і Європейський фонд миру. Перший існує для просування спільних проєктів, другий – для фінансування військової підтримки третім країнам, із допомогою якого країни-члени отримали змогу виділити негайну допомогу Україні. Щоб залатати дірки, які існують в європейській оборонній сфері, Комісія зосереджує увагу на європейській оборонній промисловості, що отримає підтримку Європейського акту про зміцнення оборонної промисловості, Спільного акту про закупівлі та Європейської оборонної інвестиційної стратегії (очікується наприкінці лютого).

Різні варіації політики Співтовариства використовуються для гармонізації дій держав-членів і зміцнення європейського оборонного сектору. Роль Комісії зросла у сфері, яка зазвичай є зоною відповідальності окремих країн, себто інтеграційні кроки готуються без фундаментальних змін в угодах. Це означає, що зараз виконуються завдання, що були узгоджені Європейською радою ще 2012 року, проте на початках в центрі уваги інтеграційних зусиль стояли інші виклики. Необхідна політична воля та зовнішній тиск матеріалізувалися лише з анексією Криму й розпадом європейської безпекової архітектури.

Держави-партнери добре ладнають між собою

Як часто буває в ЄС, цей процес є тривалим і рухається зі швидкістю равлика. Занадто повільно, надто враховуючи ситуацію в Україні, що залежить від військової підтримки. До березня обіцяють надати мільйон артилерійських снарядів, але перспектива ця дуже далека. Трьох способів, із допомогою яких ЄС прагнув досягти мети – використання запасів, спільні закупівлі та збільшення виробничих потужностей – виявилося недостатньо. Це визнали ще в листопаді.

Водночас підтримка України в США стала жертвою передвиборчої кампанії. Президент Джозеф Байден змушений боротися з республіканцями за новий пакет допомоги. Для цього він має бути готовим піти на компроміс із табором, який підтримує Дональда Трампа і який не бажає витрачати на потреби Києва жодної копійчини.

Навіть не беручи до уваги війну в Україні, ЄС зарекомендував себе як ключовий партнер для США, і не лише завдяки Байдену, який є переконаним прихильником трансатлантичної ідеї. Два саміти ЄС – США, перші подібні в історії, що відбулися у 2021 та 2023 роках, є свідченням цього. Ми вже бачили, що все може піти шкереберть, але обидві сторони не втомлюються підкреслювати, наскільки добре вони ладнають. Спектр тем, які обговорюються на самітах, підкреслює широку основу спільних інтересів. Окрім питань зовнішньої та безпекової політики, обговорювалися також економіка, диджиталізація, технології та сталий розвиток.

Вкрай важливо обмінюватися думками про спільні інтереси, цінності й цілі

США запросили взяти участь у проєкті з військової мобільності PESCO. Партнери також домовилися про угоду співпраці між Європейським оборонним агентством і Міністерством оборони США. Така домовленість означає, що прагнення до стратегічної автономії з європейського боку більше не потрібно розглядати як протиріччя тісному трансатлантичному партнерству.

Однак той факт, що сторони добре ладнають, не варто сприймати як належне. Це стало очевидним, коли ЄС заскочила зненацька категоричність американського Конгресу в ухваленні закону про зниження інфляції, що мало негативні наслідки для європейської економіки. Результати другого саміту, зрештою, не виправдали очікувань. Переговорники не змогли домовитися про Глобальну угоду зі сталого виробництва сталі й алюмінію (GSA) наприкінці минулого року і просто розширили систему квот. Питання полягає в наступному: чи вдасться знайти компроміс, якщо Дональд Трамп стане президентом удруге?

Вкрай важливо обмінюватися думками про спільні інтереси, цінності й цілі. Цілком очевидно, що ЄС має чіткіше усвідомлювати, як може відігравати конструктивну роль у трансатлантичному партнерстві – і для європейців, і для партнерів із США. Крім внеску в безпеку в Європі, існує також потенціал для встановлення стандартів, наприклад, за допомогою Загального регламенту про захист даних або Закону про цифрові послуги / Закону про цифровий ринок. Партнери також зацікавлені у функціонуванні багатобічних відносин. ЄС може сприяти цьому через свої дипломатичні зв’язки з міжнародними партнерами.

Потенційні ризики

Реагуючи на чітку координацію дій між ЄС і США у відповідь на промову німецького бундесканцлера Олафа Шольца Zeitenwende («Злам часів»), Байден вигукнув: «Захід повернувся!». Ця оцінка, мабуть, не дуже корисна з огляду на багатобічні відносини й міжнародну співпрацю, на які обидві сторони посилаються у спільній заяві саміту 2023 року. Остання, проте, не менш важлива річ. Європейці шукають міжнародних партнерів у глобальній дипломатичній ініціативі через напад Росії на Україну. Однак інтерпретація краху європейського безпекового порядку зустріла нерозуміння в інших регіонах. Різна реакція ЄС на війну в Газі у відповідь на атаки ХАМАСу ще більше підірвала міжнародний авторитет.

У світі, де панують тенденції до багатополярності, ЄС має спробувати знайти для себе позицію, де буде розглядатися як незалежний від США гравець. Багатобічні відносини та міжнародне партнерство повинні ґрунтуватися на спільності інтересів, які можуть бути реалізовані в рамках гнучкого партнерства. У цьому зв’язку ЄС потребує здатності й бажання формулювати цілі та визначати засоби для їхнього досягнення. За нинішніх умов це не спрацює у відриві від партнерства зі США.

Якщо Дональд Трамп удруге очолить Білий дім, невирішені розбіжності, можливо, посиляться

Відносини у трансатлантичному співтоваристві визначають безпеку в Європі та її роль у глобальній політиці. Другий термін президентства Джозефа Байдена міг би допомогти закріпити прогрес, якого було досягнуто раніше. У випадку, якщо Дональд Трамп удруге очолить Білий дім, невирішені розбіжності, можливо, посиляться. Але чи призведе посилення тиску на ЄС до подальших кроків у керунку інтеграції, частково для того, щоб краще сформулювати та реалізувати самостійно визначені цілі й інтереси? Чи стануть суперечки та розбіжності всередині ЄС більш очевидними, і європейці дозволять зіграти один проти одного?

Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, вже майстерно розігрує карти власних інтересів. Зрештою, вибори до Європарламенту покажуть, чи вдасться націоналістичним і антиєвропейським відцентровим силам роз’єднати ЄС як суб’єкта зовнішньої та безпекової політики. Яким може бути найгірший сценарій? Ми ризикуємо отримати популістів по обидва боки Атлантики, й вони стануть на заваді спільній трансатлантичній та європейській безпеці.

Автор: Сідоні Ветціг (Sidonie Wetzig) – співробітниця з питань політики у брюсельському офісі Фонду ім. Фрідріха Еберта; опікується питаннями закордонних справ, безпеки й оборони.

Переклад з англійської Ірини Савюк

Джерело: IPSJournal, ЄС

МК

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх