Попри те, що жінки непропорційно страждають від зміни клімату, коли мова заходить про кліматичні дії, про них думають в останню чергу.
Погляньте на будь-яку Конференцію Сторін (КС) з питань зміни клімату – можливо, найважливішу платформу для глобальних кліматичних переговорів. Чого ви не побачите? Жінок.
На початку цього місяця Азербайджан, що головує на КС29, яка має відбутися в листопаді, оголосив 28 членів організаційного комітету. Серед них не було жодної жінки. Через кілька днів, після обурення неурядових організацій та спостерігачів, головуюча країна дала задній хід і призначила 12 жінок. Але це було лише латанням глибоко вкоріненої і небезпечної проблеми.
Чоловічий клуб
Конференції Сторін довгий час були чоловічим клубом: жінки складають лише п’ять з 28 президентів і мізерні 35-37 відсотків делегатів – зростання лише на 4-6 відсоткових пунктів у порівнянні з 2008 роком. Минулого року на КС-28 в Дубаї частка жінок серед світових лідерів зросла до 11%, а президент КС д-р Султан Аль-Джабер призначив досвідчених жінок-урядовців на всі три інші вищі керівні посади.
На COP28 був навіть “День гендерної рівності”, під час якого було представлено Партнерство з питань гендерно-орієнтованого справедливого переходу та кліматичних дій. Ця ініціатива, яку підтримали понад 60 сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, включає низку зобов’язань, які підписанти мають намір виконати протягом трьох років, що передують Конференції ООН з питань зміни клімату 31.
Однак, за таких темпів, гендерний паритет у делегаціях на КС – а отже, можливості для жінок рівноправно брати участь у формуванні кліматичної політики та стратегії – займе ще близько 40 років. Цього часу у нас просто немає.
За оцінками, до 2050 року зміна клімату призведе до того, що ще 158 мільйонів жінок і дівчат опиняться за межею бідності, а 236 мільйонів жінок – за межею голоду – серед тих, кому вдасться пережити стихійні лиха, що руйнують такі країни, як Пакистан, де ймовірність загибелі жінок у 14 разів вища, ніж чоловіків.
За даними ООН, жінки та дівчата становлять чотири з п’яти переміщених осіб внаслідок зміни клімату. Це також пов’язано з гендерно зумовленим насильством: спекотна погода призвела до збільшення на 6,3 відсотка кількості випадків насильства з боку інтимних партнерів в Індії, Непалі та Пакистані.
Смертельні наслідки
Хоч би якими протверезілими не були статистичні дані, вони все одно не відображають трагізму життєвого досвіду жінок у всьому світі. Особливо це стосується південних країн, де наслідки зміни клімату відчуваються найбільш інтенсивно, а відсутність жінок за столом переговорів має смертельні наслідки.
Після повені в Пакистані у 2022 році сотні тисяч жінок опинилися вагітними в зонах затоплення, не маючи доступу до охорони здоров’я чи санітарії, а гендерно-орієнтована допомога була практично відсутня. Це спричинило зростання материнської смертності, яка майже вдвічі перевищила середній показник по країні, особливо в сільській місцевості Сінду і Белуджистану. Саме місцеві пакистанські жінки забезпечили доставку засобів менструальної гігієни цим жінкам, які в іншому випадку були б змушені користуватися листям і брудним ганчір’ям, що різко підвищувало ризик зараження крові, гепатиту і часто болісної смерті.
Саме відсутність жінок на форумах, де приймаються рішення, є причиною небезпечних “білих плям” у формуванні політики, які дозволяють розгортатися цим трагедіям. В той час як Конференції Сторін приходять і йдуть, чоловіки продовжують говорити про економіку і технології, в той час як “фемінізовані” аспекти адаптації до зміни клімату – засоби до існування, освіту, охорону здоров’я – ігноруються. Це робить жінок і майбутнє покоління багатьох країн глобального півдня небезпечно вразливими.
Ми заслуговуємо на більше, ніж на словах. Лідери КС та уряди країн світу не можуть дозволити собі ігнорувати ґендерно-чутливу кліматичну політику перед обличчям неспростовних доказів надзвичайної вразливості половини населення планети.
Гендерний баланс
І рішення існують. У рамках моєї роботи з “Вірою за нашу планету”, міжконфесійною неурядовою організацією з питань клімату, яку очолює голова Всесвітньої мусульманської ліги шейх доктор Мохаммед Аль-Ісса, який стверджує, що жінки мають відігравати вирішальну роль у боротьбі зі зміною клімату на глобальному півдні, ми розробили план моделі інклюзивної діяльності. Вона буде спрямована на громади, де релігія відіграє ключову роль у громадських організаціях – такі громади, як ті, що постраждали під час повені в Пакистані, – і стосуватиметься питань представництва, фінансування та розбудови потенціалу.
Настав час, щоб ООН переглянула свою політику щодо КС, вимагаючи гендерного балансу 50 на 50, а також представництва сексуальних і гендерних меншин у делегаціях країн. Багато хто виступав за створення інституту співголовування, що складатиметься з чоловіка та жінки. Хоча квоти часто критикують як “штучну” інклюзивність, вони є важливим інструментом для забезпечення представництва під час розробки довгострокових рішень.
Збільшення кількості жінок за столом переговорів, що за своєю суттю є критично важливим, також корисно для кліматичних переговорів і формування політики. Дослідження 2019 року показало, що чим більше жінок у парламенті, тим більша ймовірність ратифікації міжнародних кліматичних договорів та прийняття більш суворого кліматичного законодавства.
Кліматичне фінансування
На КС28 ми побачили ініціативи з фінансування кліматичних програм, зокрема довгоочікуваний фонд відшкодування збитків, який завдяки стартовим внескам, зокрема 225 млн євро від Європейського Союзу та 100 млн доларів від Об’єднаних Арабських Еміратів, революціонізує доступ до фінансування для постраждалого від кліматичних змін півдня світу. Але фінансування для жінок було обмеженим і безперспективним: звіт Oxfam за 2020 рік показав, що лише 1,5% офіційної допомоги з розвитку, пов’язаної зі зміною клімату, мало на меті забезпечення гендерної рівності, і лише 0,2% надходило до очолюваних жінками та жіночими організаціями.
Проте фінансування стійкості жінок має вплив на всю громаду. Жінки з більшою ймовірністю інвестують свої навички та доходи у своїх дітей, з більшою ймовірністю реагують на добробут і проблеми громади та з більшою ймовірністю володіють глибокими знаннями про використання ресурсів – фактори, що є критично важливими для сталої адаптації до зміни клімату.
Для того, щоб КС стала справді ґендерно інклюзивною, ми повинні інвестувати у формування лідерства, яке буде справді репрезентативним. На додаток до розбудови потенціалу та лідерських тренінгів для жінок, усі делегати цього та інших форумів повинні пройти гендерно-чутливе навчання, щоб зрозуміти, як саме зміна клімату впливає на жінок.
Це не лише навчить їх усвідомлювати необхідність участі жінок у кліматичному лідерстві, але й прокладе шлях до покращення формування політики. Будь-яка надія на планету – і на ґендерну, расову та міжпоколінну кліматичну справедливість – вимагає від чоловіків на чолі КС29 розглядати жінок як щось більше, ніж другорядне або, що ще гірше, як символ.
Гендерна нерівність навряд чи є чимось новим. А зміна клімату демонструє, наскільки смертельно небезпечним може виявитися подальше виключення жінок.
Автор: Зарін Захід Куреші, фахівець з розвитку в Пакистані, є виконавчим директором ініціативи з розширення прав і можливостей молоді ZVMG Rangoonwala Trust. Вона була директоркою організації “Діти Адама” в Пакистані та національною менеджеркою Ініціативи з подолання бідності. Після повені 2022 року очолювала зусилля з надання допомоги в Белуджистані.
Джерело: Social Europe, ЄС
