Китай доклав найбільше зусиль, щоб підірвати санкції Заходу проти Росії.
Після вторгнення Владіміра Путіна в Україну два роки тому понад три десятки країн на чолі із Заходом запровадили економічні санкції проти Росії. Вони були безпрецедентними за своїм масштабом, охоплюючи енергетичні та інші товари, фінанси, технології, подорожі, судноплавство тощо. Їхньою метою було підвищити вартість продовження війни для Росії. Після введення цих безпрецедентних санкцій проти Росії центр ваги світової економіки неухильно зміщується на схід, повідомляє The Economist.
На Азію припадає дві п’ятих світового ВВП, туди перемістилася значна частина торгівлі, яку раніше Росія вела із Заходом. І це попри те, що три з шести азійських країн, які приєдналися до санкцій — Японія, Австралія і Південна Корея — входять до п’ятірки найбільших економік регіону. Америці слід мати це на увазі, якщо вона коли-небудь замислиться про введення аналогічних санкцій проти Китаю.
Звісно, сам Китай під керівництвом приятеля Путіна Сі Цзіньпіна зробив більше за всіх, щоб підірвати санкції Заходу. У 2022 році обсяг торгівлі між Росією і Китаєм зріс на 29%, а минулого року, ймовірно, ще більше. Китай і Гонконг стали головними постачальниками мікросхем для Росії, що зірвало спроби Заходу позбавити Росію інтегральних схем, необхідних для військового виробництва. Китай також швидко став головним постачальником автомобілів і смартфонів у Росію.
Однак, китайська підтримка — далеко не єдиний фактор. Нещодавно з’ясувалось, як російські військові підприємства отримують складні верстати з Тайваню. Посередники в Туреччині та інших країнах постачають те, що потрібно Росії. У Центральній Азії Казахстан і Киргизстан є ключовими каналами “паралельного імпорту”, їхня торгівля з РФ переживає бум.
Інший важливий приклад — нафта. Напередодні лютого 2022 року на Європу припадало 3/5 російського експорту, потім цей показник різко знизився. Водночас експорт російської нафти в Азію зріс більш ніж наполовину, а найбільшим покупцем є Індія.
Роль Сингапуру досить дивна. Він став єдиним членом АСЕАН, який запровадив санкції проти Росії, проте на нафту вони не поширюються. Сінгапур — гігант нафтопереробки та нафтоторгівлі, а також найжвавіший бункерний порт у світі. За рік до травня 2023 року його імпорт російської нафти зріс майже вдвічі. Попит на зберігання також зріс, це означає, що російські нафтопродукти змішуються і продаються як неросійська нафта з хорошою націнкою.
Торгівля РФ з Азією демонструє, що навіть якби Захід захотів зупинити експорт російської нафти, він не зміг би цього зробити. Цінове обмеження неефективне ще й тому, що “тіньовий флот”, який становить приблизно 10% усіх танкерів, його ігнорує. Сьогодні Росія заробляє на експорті нафти більше, ніж до лютого 2022 року.
Навіть якщо Захід успішно використовує вторинні санкції для примусу азійських країн, довгостроковий ризик полягає в тому, що економічна війна підірве як верховенство фінансової системи, заснованої на доларі, так і вплив Америки в Азії, вважає дослідник санкцій у Корнельському університеті Ніколас Малдер.
І якщо Америка має стільки проблем з тим, щоб змусити азійців підтримати режим санкцій проти (для них) відносно неважливої країни, такої як Росія, можна уявити, наскільки більше проблем у неї буде з сусідами Китаю, якщо вона коли-небудь спробує запровадити подібний режим проти військового і економічного гіганта регіону.
