Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний говорить, що Україна повинна адаптуватися до скорочення військової допомоги від своїх ключових союзників і ще більше зосередитися на технологіях, якщо вона хоче перемогти у війні з росією.
У своїй статті для CNN, опублікованій на тлі вихору чуток навколо його майбутнього, Залужний також торкнувся проблеми масової мобілізації, яка є джерелом напруженості у відносинах між ним і президентом Володимиром Зеленським.
У статті генерала не згадуються його стосунки з президентом, а також повідомлення про те, що Зеленський готовий оголосити про відставку [Залужного] після чотирьох років на посаді, що, за словами джерела, може статися найближчими днями.
Замість цього військовий командувач намагається розвинути аргументи, викладені в есеї, опублікованому три місяці тому, а також вперше прокоментувати низку політичних невдач всередині країни і за кордоном.
У тому першому есеї, опублікованому в журналі The Economist, Залужний підкреслив важливість БПЛП і засобів радіоелектронної боротьби як пріоритетних для України, перш ніж зробити висновок: «Нові інноваційні підходи можуть перетворити цю позиційну війну на маневрову».
Характеристика Залужного ситуації як позиційної війни, яка визначається виснаженням і відсутністю руху на полі бою, означала визнання того, що український контрнаступ, розпочатий з великими фанфарами на початку 2023 року, фактично закінчився.
На початку року були великі очікування, що Україна зможе перейти в наступ і просуватися вперед, ведучи маневрову війну, щоб повернути значні території, захоплені росією в 2022 році.
Але глибокі російські мінні поля і потужний артилерійський вогонь, а також швидке поширення FPV-дронів по всій лінії фронту, що значно ускладнює приховані атаки, виявилися важкими для подолання.
На півдні, де зосереджувалися основні зусилля, українські війська просунулися приблизно на 20 кілометрів; була надія, що їм вдасться дійти до узбережжя, яке знаходиться на відстані близько 70 кілометрів.
Коли Залужний в окремому інтерв’ю назвав ситуацію «патовою», в офісі Зеленського відреагували, заявивши, що такі розмови лише допомагають росії.
У своїй статті для CNN Залужний, здається, не змінює свого погляду на стан війни. Однак він чітко вважає, що українське військове керівництво повинно враховувати низку розчарувань і відволікаючих чинників, які не стосуються поля бою.
Опосередковано він посилається на те, що Сполучені Штати не змогли погодити новий пакет військової допомоги Україні, а також на те, що події на Близькому Сході з жовтня привернули увагу міжнародної спільноти в інших регіонах.
Крім того, «слабкість режиму міжнародних санкцій означає, що росія … все ще може розгортати свій військово-промисловий комплекс, ведучи проти нас війну на виснаження».
Він не говорить про це так багато, але стаття, здається, свідчить про зростаюче відчуття того, що, зрештою, доля України в її власних руках.
Ставлення до самодопомоги, звісно, не є новим для України.
Наприклад, вона надала пріоритет власній індустрії безпілотників, досягнувши успіхів як у програмі морських безпілотників, що вражають російські військово-морські цілі в Чорному морі, так і в програмі безпілотників дальнього радіуса дії, що пролітають сотні кілометрів і вражають об’єкти в найбільших російських містах і навколо них.
Але внутрішні проблеми, безумовно, викликають занепокоєння, як, наприклад, коли Залужний посилається на очевидне небажання своїх політичних господарів у Києві повністю підтримати його заклик до більшої мобілізації до півмільйона призовників, що є визнанням переважної чисельності російських військ.
«Ми повинні визнати значну перевагу, яку має [росія] в мобілізації людських ресурсів, і те, як це співвідноситься з нездатністю державних інституцій в Україні покращити рівень укомплектованості наших збройних сил без застосування непопулярних заходів», – пише він.
Він визнає, що в суспільстві, яке, можливо, не бажає наражати на небезпеку велику кількість молодих чоловіків і жінок, дистанційно керовані безпілотники є більш прийнятним видом бойових операцій.
Технології, пише він, «мають безсумнівну перевагу над традиціями». Але їх значення йдуть набагато далі, каже він, висловлюючи своє переконання, що безпілотні літальні апарати разом з іншими високотехнологічними можливостями революціонізували не лише бойові операції, але й загальний підхід до стратегії.
Лише відмова від «застарілого, стереотипного мислення» може допомогти сучасним арміям досягти перемоги у війні, пише Залужний.
Ендрю Кері
