На зеленій місії

«Зелений план процвітання» лейбористів поєднує економічне зростання та захист клімату. Однак для його реалізації необхідний прогресивний наратив.

2024 рік стане роком супервиборів для демократії: виборці у 76 країнах світу підуть на вибори. Однак він збігається з тривожним зростанням правого популізму, який все частіше звинувачує політику зміни клімату в економічних негараздах виборців. Незважаючи на очевидний потенціал зелених ініціатив для підвищення доходів, продуктивності та економічного зростання, прогресивні ліві намагаються сформулювати переконливий контр-наратив. Якщо хибна дихотомія між економічним процвітанням та екологічною стійкістю збережеться, “зеленому” переходу бракуватиме політичної підтримки, необхідної для успіху.

Згадаймо дебати у Великій Британії щодо “Плану зеленого процвітання” лейбористів вартістю 28 мільярдів фунтів стерлінгів (35,5 мільярдів доларів США), який вони представили як ключовий інструмент для “перетворення Великої Британії на наддержаву чистої енергії”. Замість того, щоб зосереджуватися на витрачених сумах, дискусія повинна зосередитися на тому, що потрібно для досягнення заявленої мети. Не варто сподіватися, що проблема буде вирішена за допомогою достатньої кількості грошей. Йдеться про розробку стратегії мобілізації масових приватних і державних інвестицій для досягнення спільної мети.

Щоб зробити відновлювану енергетику рушієм своїх промислових, фінансових та інноваційних стратегій, Лейбористська партія потребує нового наративу. Вона повинна показати, що цілеспрямований уряд, який працює з бізнесом над інвестиціями та інноваціями для досягнення результатів, призведе до створення нових навичок, робочих місць, зростання продуктивності та підвищення заробітної плати.

Лейбористська партія може підтримати свою позицію наступними шістьма аргументами. По-перше, не потрібно шукати компроміс між пом’якшенням наслідків зміни клімату та економічним зростанням. Великобританія має величезну зелену промисловість і ринки капіталу, які вона може використовувати для цілеспрямованих інвестицій у державний сектор. До 2050 року вартість “зеленої” промисловості у світі перевищить десять трильйонів доларів, а у Великій Британії вона зростає в чотири рази швидше, ніж решта економіки.

Цифрова економіка, яка допомагає секторам стати “зеленими”, залучатиме глобальні інвестиції.

Коли державні інвестиції керуються чіткою місією, вони можуть створювати нові ринки, залучати приватні інвестиції та підвищувати довгострокову конкурентоспроможність. Сектор “зеленої” сталі в Німеччині є гарним прикладом цього. Своїм зростанням він завдячує програмі зелених кредитів Німецького державного банку (KfW), яка допомогла створити цілий новий ринок сталі з низьким рівнем викидів.

По-друге, кліматичне фінансування – це інвестиції, а не витрати. Політика, орієнтована на місію, може генерувати інвестиції приватного сектору, збільшуючи виробничі потужності компаній і стимулюючи міжгалузеву економічну активність, що матиме позитивні побічні ефекти зараз і в майбутньому. Місія “Аполлон” і висадка НАСА на Місяць вимагали досліджень і розробок не лише в галузі космічних технологій, а й у сфері продуктів харчування, матеріалів, електроніки та програмного забезпечення. Камери мобільних телефонів, ковдри з фольги, дитяче харчування та програмне забезпечення – це лише кілька з сотень інновацій, якими ми користуємося і сьогодні.

Стратегії боротьби зі зміною клімату можуть відтворити цю модель за допомогою інвестицій в інфраструктуру, транспорт, сільське господарство, енергетику та цифрові інновації. Країни, які мають перевагу в енергоефективному виробництві сталі та цементу, а також у чистому видобутку ключових корисних копалин, стануть більш конкурентоспроможними в міру того, як “зелені” стандарти набудуть чинності. А цифрова економіка, яка допомагає секторам стати “зеленими”, залучатиме глобальні інвестиції. Аналогічно, шкільне харчування, яке забезпечить доступ до здорових, смачних і екологічно чистих обідів для всіх дітей, вимагатиме державних закупівель, орієнтованих на результат, і співпраці з місцевим зеленим бізнесом по всьому ланцюжку постачання продуктів харчування.

По-третє, місії потребують терплячого, довгострокового і толерантного до ризиків фінансування, яке може залучити інші форми фінансування і стимулювати трансформаційні зміни на різних стадіях інноваційного та бізнес-циклу. При правильній структурі державні фінанси можуть формувати і навіть створювати ринки, надаючи позики, гранти, гарантії, боргові та акціонерні інструменти компаніям, які бажають інвестувати у вирішення конкретних проблем. Такий підхід часто зображують як форму “зменшення ризиків”, але цей термін не відображає суті справи. Скоріше, він вимагає прийняття ризику і, відповідно, механізмів розподілу як ризиків, так і винагород.

Компанії, які отримують державну підтримку, повинні взяти на себе зобов’язання реінвестувати прибуток у “зелені” інновації та покращення умов праці та заробітної плати.

У випадку з відновлюваною енергетикою національні банки розвитку в усьому світі часто інвестують у портфелі технологій з високим рівнем ризику, працюючи над їх масштабною комерціалізацією. Беручи на себе провідну роль у капіталомістких проектах на ранніх стадіях, з високим рівнем ризику, державний сектор може виступати в ролі ключового ризик-менеджера або “інвестора першої черги”, який бажає прокласти новий шлях, а не рефінансувальника в останню чергу, і, таким чином, відігравати вирішальну роль у створенні та формуванні нових “зелених” ринків.

По-четверте, важливими є можливості державного сектору. Амбітна національна місія у сфері відновлюваної енергетики вимагає впевнених, компетентних і добре оснащених національних, регіональних і місцевих органів влади, які працюють разом, щоб використовувати такі інструменти, як закупівлі та інвестиції, орієнтовані на кінцевий результат. Для ефективної реалізації кліматичного плану вартістю 28 мільярдів фунтів стерлінгів Великобританія потребує відповідних навичок як у зеленій промисловості, так і в організаціях державного сектору. Проте багато урядів, зокрема й у Великій Британії, надмірно покладаються на великі консалтингові компанії, які використовують бізнес-моделі, що призводить до атрофії потенціалу держави. Зважаючи на те, що Лейбористська партія вчетверо збільшила використання послуг консультантів, очевидно, що настав час переосмислити це питання.

По-п’яте, зелений справедливий перехід вимагає нового суспільного договору, що означає переосмислення типового партнерства між урядом і бізнесом. У той час як норми прибутку в світі високі, норми інвестицій не такі високі через зростання капіталізму у фінансах і бізнесі. У Сполучених Штатах і Великій Британії лише 20 відсотків коштів надходить у виробничу економіку. Решта перетікає в більш спекулятивний фінансовий, страховий та майновий сектори.

На додаток до перерозподілу (наприклад, прогресивний податок на багатство), необхідно вживати предистрибутивних заходів, тобто запобігати нерівності до того, як вона виникне, якщо суспільна мета має бути в центрі економіки. Наприклад, Лейбористська партія повинна включити в “План зеленого процвітання” умови для забезпечення доступу споживачів до товарів і послуг або для розподілу вигод від державної підтримки з більш широким колом зацікавлених сторін, включаючи робітників. Компанії, які отримують державну підтримку, повинні взяти на себе зобов’язання реінвестувати прибуток у “зелені” інновації та покращення умов праці і заробітної плати. І як показує нещодавня перемога Об’єднаних працівників автомобільної промисловості в США, профспілки відіграють вирішальну роль у забезпеченні того, щоб озеленення економіки призводило до підвищення кваліфікації працівників і щоб зростання продуктивності праці супроводжувалося відповідним підвищенням заробітної плати.

Бездіяльність є більш дорогим варіантом як для клімату, так і для суспільства.

Нарешті, план у розмірі 28 млрд фунтів стерлінгів слід розглядати як інвестицію у фінансове майбутнє країни. Хоча державні інвестиції можуть збільшити дефіцит у короткостроковій перспективі, економічне зростання, яке зробить виробничі потужності у виробничому секторі та секторі послуг більш екологічними, в кінцевому підсумку призведе до зменшення співвідношення боргу до ВВП. Заходи жорсткої економії останніх 15 років послабили не лише соціальну структуру, а й економіку та її потенціал зростання (так само, як і Brexit, який зменшив ринок збуту для британської промисловості). Створюючи динамічний центр для зелених інвестицій та інновацій у всій економіці, включаючи державні послуги, такі як стійка мобільність, уряд, який керується місією, може поліпшити фінансове становище країни в довгостроковій перспективі. Бездіяльність є більш дорогим варіантом як для клімату, так і для суспільства.

Джерела фінансування включають британські “зелені гілти” – державні облігації, спеціально призначені для зелених ініціатив, а також запропоновані реформи застарілих правил бухгалтерського обліку в державному секторі Великобританії. Наразі кредити, надані державними інвестиційними банками, враховуються як частина загального державного боргу, тоді як прибутки, які вони приносять уряду, не визнаються. Ця особливість призводить до штучного завищення показників державного боргу. Гармонізувавши свої правила з міжнародними стандартами, Великобританія могла б ефективніше використовувати державні банки, такі як Британський інфраструктурний банк.

З огляду на численні вибори цього року, прогресивний зелений наратив є надзвичайно важливим. Щоб переконати виборців, він повинен показати, як нові державні та приватні інвестиції, спрямовані на соціально та екологічно корисні результати, можуть створити мультиплікатор зростання в масштабах всієї економіки, який буде корисним для людей і планети.

Автор: Професор Мар’яна Маццукатовикладає науково-технічну політику в Університеті Сассекса у Великій Британії. Вона консультує Європейську комісію з питань економічного зростання та є членом правління британського екологічного аналітичного центру Green Alliance.

Джерело: IPGJournal, ЄС

МК

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх