На другу річницю повномасштабного вторгнення Росії до України Захід може просунутись в передачі Україні заморожених активів російського центробанку.
Російський центробанк перед війною зберігав майже 300 мільярдів доларів на Заході. Після початку війни союзники України заморозили ці кошти й тепер розглядають можливість передати їх Україні. Лідери країн “Групи семи” (G7) в грудні засвідчили спільну позицію щодо того, що російські активи, які знаходяться в юрисдикції їхніх країн, залишатимуться знерухомленими, поки Росія не компенсує Україні за завдану шкоду. А тим часом вони вивчатимуть правові шляхи, як допомогти Україні отримати компенсацію від Росії.
В США наголошують: передача Україні російських активів – складний правовий процес і міжнародна спільнота має знайти оптимальний механізм для цього.
Журналістка Української служби Голосу Америки Оксана Бедратенко поговорила з одним із найвідоміших експертів у США в цій сфері, колишнім заступником держсекретаря США та експрезидентом Світового банку Бобом Зелликом.
Зеллик активно просуває ідею використання російських активів на користь Україні і переконаний, що передача Україні російських коштів лише сприятиме тому, щоб США та Європа виділили додаткові пакети допомоги. А законопроєкт американського Конгресу, що відкриває шлях для передачі таких активів, спонукатиме президента Джо Байдена діяти активніше і тиснути на європейців, вважає він.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Комітет з закордонних справ Сенату схвалив законопроєкт, який дозволяє президенту Байдену конфіскувати ці активи. Наскільки важливий цей крок?
Боб Зеллик: Зробімо крок назад і поглянемо на цей законопроєкт в контексті. Вам та вашій аудиторії в Україні відомо, що йде жахлива та жорстока війна. Це війна на виснаження, а у війнах на виснаження економіка так само важлива, як і військова підтримка, бо народ України має вижити. Україні насправді треба три-чотири мільярди доларів на місяць, і це на додаток до військових постачань, щоб виплати продовжувались і, так би мовити, було світло.
Ідея цього законопроєкту в тому, що у Росії залишилось близько 300 мільярдів доларів, розкиданих на міжнародних рахунках у світі й більшість цих коштів – заморожено.
Тому Леррі Саммерс з Гарварду, я та Філ Зеліков з Інституції Гувера вже понад рік намагаємося переконати, що Сполучені Штати та Європа і інші країни “Групи семи” мають знайти шлях, як передати ці кошти на ескроу-рахунок для України.
Ви використали слово “конфіскувати”, але я наголошую на передачі, це інша правова концепція, ніж конфіскувати. США не забиратимуть кошти для себе. Це буде передача коштів, яку можна провести у співпраці зі Світовим банком та іншими.
Ви запитали про крок Сенату. Він підбадьорює. Щиро кажучи, президент Байден вже має, на моє переконання, повноваження згідно з внутрішнім законодавством, так званим законом IEPA, щоби зробити цю передачу. Але це голосування показує широту підтримки в Сенаті США такого кроку. Подібний законопроєкт пройшов комітет Палати представників минулого року з голосами 40 до 2. Це показує підтримку в Конгресі для такої ідеї передачі.
Європа повільно рухається щодо російських активів, прагнучи спочатку затвердити новий пакет допомоги
Канада підтримує, Британія дуже підтримує. Девід Кемерон, новий міністр закордонних справ Великої Британії, також говорив про це. Думаю, Японія підтримує. Виклики в основному йдуть з Європи. Значна частина цих резервів – в Бельгії на рахунку Євроклір.
Як ви, можливо, знаєте, європейці зараз зосереджуються на тому, щоб подолати опозицію Орбана з Угорщини до пакета нового фінансування. Це їхній пріоритет і це добре. Вони намагаються його просунути, а також працюють над санкціями. Вони повільно підходять до питання резервів російського центробанку. Їхній підхід – використати бельгійське законодавство, щоб зібрати податки з цих активів.
Це складне правове питання, і я сподіваюсь, що кроки США та G7 підштовхнуть Європу передати ці кошти, бо тут йдеться не лише про гроші. Треба показати Путіну і українському народові, що Росія не протримається довше, ніж Україна. 300 мільярдів доларів забезпечать допомогу Україні надовго і це покаже, що Путін та Москва не протримаються довше ніж Україна та Захід.
О.Б.: На вашу думку, чи складно досягнути консенсусу в “Групі семи” з питання російських активів? Чи можна очікувати на прогрес на другу річницю російської повномасштабної війни в лютому?
Б.З.: Я сподіваюсь, що заяви будуть. Як я сказав, гадаю, Європа знайде шлях, щоб отримати доступ до грошей через систему оподаткування.
Чесно кажучи, їхня позиція трохи дивна. Як ви знаєте, вони заморозили активи в рамках міжнародного законодавства. Їм треба використати ту саму концепцію контрзаходів, за яку ми виступаємо, щоб заморозити активи. Тому, якщо вони заморозили активи, моє питання – чому не передати їх?
Є гарні відповіді критикам передачі активів
Гадаю, Європу непокоять різні фактори.
Чи це зашкодить євро, через страх зберігати резерви в євро. Я написав статтю в Financial Times, і вважаю, що надав ефективні контраргументи. Я показав, що ці активи були заморожені два роки і це не зашкодило долару чи євро як резервним валютам.
Питання в тому, де зберігати резерви, якщо не в доларах чи євро? Буде певний перетік до золота, але, чесно кажучи, китайський ремнінбі не дуже популярний – в ньому зберігається може відсоток чи два усіх міжнародних резервів. Тому це не дуже ймовірно.
Є третій страх, що це може зашкодити системі торгівлі. Але Китай та інші заробляють долари та євро через профіцит торговельного балансу і вони мають це десь зберігати, тож не відмовляться від долара та євро, бо це зашкодить валюті, в якій вони торгують.
Є гарні відповіді на всі їхні запитання, однак, відверто кажучи, банкіри центробанків і взагалі банкіри, особливо європейські, – дещо обережні. Їх непокоїть вплив на євро. Я вважаю, що вони занадто вагаються.
Є питання міжнародного права і цей принцип контрзаходів підтримали юристи світового класу в Британії, Бельгії, Японії, Сполучених Штатах та Австралії. І ми допомогли організувати, щоб такі юристи певним чином заспокоїли Берлін та Париж та інших, які дещо вагаються.
Передача російських активів не схожа на репарації часів Першої світової війни
Як ви знаєте, європейські країни по-різному ставляться до Росії. Дехто з них каже, що це буде як репарації після Першої Світової. Я вважаю, ця аналогія не тримається купи, бо Німеччина після війни здалась і прийняла мирну угоду. Це була крихка демократія. Це взагалі не про путінську Москву.
Прямо кажучи, Київ більш підходить на роль крихкої демократії, що бореться за виживання. Тобто на все це є відповідь, але це в’язне в європейській політиці, яка дещо повільна.
Отже, відповідаючи на ваше питання, важливо, що це [питання пролунало] від Голосу Америки, – вважаю, що уряд США має більше тиснути.
Адміністрація Байдена нарешті тисне на європейців. Але я та інші ідентифікували це питання ще рік тому і працювали з Комітетом сенату з міжнародних відносин, тому вчора ви й побачили цей законопроєкт.
Тому сподіваюсь, що дія Сенату та Палаті представників, а згодом і дія від Конгресу загалом, підштовхне адміністрацію, щоб ті тиснули на європейців з цього питання. Це просувається повільніше ніж хотілось би, але це гарний крок і гарний сигнал для людей в Києві.
О.Б.: Ви сказали, що президенту Байдену навіть не потрібні додаткові повноваження, щоб отримати російські активи й передати їх Україні. Як ви думаєте, чи передасть Байден активи навіть без кроків Конгресу?
Б.З.: Він має повноваження в рамках закону IEPA, тобто закону 1970-х років про надзвичайні міжнародні економічні повноваження. Однак, частково проблема в тому, що вагалась міністерка фінансів США Дженет Єллен. Зараз вона змінила свою позицію і сприймає це.
Зараз адміністрація Байдена намагається втримати разом коаліцію. Це допомогло надати Україні значну підтримку, і це добре, але гадаю, вони завжди діяли із запізненням, коли йдеться як про артилерію чи зброю, або зараз про передачу російських резервів.
Повертаючись до вашого питання. Я радий, що Конгрес робить цей крок, бо я сподіваюсь, що за цим будуть дії.
Якщо російські кошти підуть Україні, це допоможе США та Європі, це допоможе забезпечити й інші види підтримки
Є ще один аргумент, Оксано, який ми чуємо інколи з Європи. Там бояться, що якщо ми використаємо російські резерви, це якимось чином зашкодить підтримці іншого фінансування, наприклад законопроєкту в Європі щодо військової підтримки, чи тому законопроєкту, що застряг в Конгресі.
Я вважаю навпаки. Я говорив з конгресменами, і знаєте, їм дещо трохи важко казати: нам треба підтримати Україну, але ігнорувати 300 мільярдів доларів російських активів.
То чому ні? Використайте російські кошти. Я називаю це елегантним правосуддям і поряд з цим, оскільки ви використовуєте російські кошти, щоб допомогти Україні економічно, надавайте і військову підтримку.
Також, звертаючись до народу України: ваші страждання жахливі, і, ви знаєте, цей невеликий крок, з яким я та інші намагаються допомогти. Але, сподіваюсь, люди знають, що про них не забули. Їм хочуть допомогти, і їхня хоробрість – це те, що надихає всіх у світі. Тому ми їм дякуємо.
Оксана Бедратенко
