Україна розпочала 2024 рік, відкривши новий фронт у війні проти путінської Росії серією дальніх ударів з безпілотників по життєво важливій, але вразливій енергетичній галузі Росії, пише Пітер Дікінсон.
Українські безпілотники завдали удару по великому нафтопереробному заводу на півдні Росії рано вранці 25 січня, спричинивши пожежу, яка висвітлила появу нового фронту у війні, розв’язаній Владіміром Путіним майже два роки тому. Цей інцидент став останнім у серії нещодавніх атак на російську енергетичну інфраструктуру, оскільки Україна намагається перенести війну на територію Росії, націлившись на життєво важливу, але вразливу нафтогазову галузь країни.
З початку 2024 року Україна здійснила низку ударів з безпілотників по енергетичних об’єктах по всій Росії. Серед них – перші успішні атаки на об’єкти поблизу Санкт-Петербурга, майже за тисячу кілометрів від українського кордону. Представники російської енергетичної компанії “Новатек” підтвердили 20 січня, що вони були змушені тимчасово призупинити деякі операції на величезному експортному терміналі палива в Усть-Лузі на березі Фінської затоки через пожежу, спричинену українськими безпілотниками.
Ця розгорнута кампанія з використанням безпілотників має на меті перешкодити триваючому російському вторгненню в Україну, а також завдати болючого економічного удару по режиму Путіна. Використовуючи безпілотники дальнього радіуса дії для нанесення ударів по енергетичних об’єктах по всій Росії, Україна прагне зруйнувати логістичні мережі, що постачають путінські сили вторгнення, і зменшити мобільність російської армії в Україні.
Багато хто в Києві вважає, що потенціал спричинення економічного хаосу є ще більшим. Російська економіка значною мірою залежить від енергетичного сектору, що робить її очевидною і привабливою мішенню для українських військових планувальників. Досі російська нафтогазова промисловість виявилася напрочуд стійкою до західних санкцій, а клієнти з країн Глобального Півдня прийшли на зміну європейським клієнтам, які виходять з ринку. Українці сподіваються, що їхній набагато більш прямий підхід тепер матиме успіх там, де санкції не спрацювали, і завдасть Кремлю непоправної шкоди.
Нещодавні спроби Києва розширити атаки на енергетичні об’єкти всередині Росії частково є відображенням несприятливих реалій на полі бою. Провал широко розрекламованого українського контрнаступу в другій половині 2023 року змусив командування країни визнати, що війна зайшла в глухий кут. Тим часом майбутнє міжнародної військової допомоги Україні опинилося під питанням на тлі зростаючих політичних перешкод, внаслідок чого війська на передовій дедалі більше втрачають озброєння і змушені нормувати обмежені боєприпаси. Не маючи іншого вибору, окрім стратегії активної оборони, дальні удари безпілотників по стратегічних об’єктах на території Росії дають Україні можливість вийти з глухого кута і підірвати військову машину Путіна.
Цей вид асиметричної війни грає на сильних сторонах України, експлуатуючи слабкі сторони Росії. Довгий час занедбана українська оборонна промисловість не встигала за безпрецедентними вимогами повномасштабного вторгнення Росії, але країні вдалося розвинути вражаючі можливості з виробництва вітчизняних безпілотників. Урядові ініціативи, такі як хаб BRAVE1, допомагають підтримувати зусилля приватного сектору і використовувати величезний потенціал динамічного технологічного сектору України.
Такий акцент на оборонних технологіях дозволяє Україні не відставати від свого набагато заможнішого супротивника у війні, яку багато хто вважає першою у світі війною безпілотників. Інновації є щоденною рисою змагання між російськими та українськими воїнами-безпілотниками, і обидві сторони намагаються протистояти новітнім розробкам противника, одночасно впроваджуючи свої власні модернізації. Для України ключовим фактором є дальність польоту. Нещодавні атаки безпілотників демонструють, що Київ тепер має можливість вражати цілі по всій європейській частині Росії, де розташована переважна більшість енергетичних активів країни.
Атаки українських безпілотників на енергетичну інфраструктуру Росії створюють серйозний головний біль для Кремля. Величезна територія Росії і величезний розмір енергетичної галузі країни роблять практично неможливим забезпечення всіх можливих цілей адекватною протиповітряною обороною. Проблема ускладнюється ще й тим, що основна частина російських систем ППО вже розгорнута в окупованому Криму та на лінії фронту в Україні. Якщо нинішня кампанія бомбардувань України продовжить набирати обертів, російському військовому керівництву доведеться вирішувати, чи зменшити захист армії в Україні, чи залишити критично важливу інфраструктуру в тилу вразливою до потенційних атак.
Важливо, що використання безпілотників вітчизняного виробництва дозволяє Україні звести до мінімуму будь-які потенційні протести з боку міжнародних партнерів країни, які послідовно намагаються завадити Києву використовувати західну зброю на території Росії через побоювання ескалації конфлікту. Хоча українські лідери залишаються чутливими до цих побоювань, вони вже давно висловлюють розчарування тим, що багато хто вважає надмірною обережністю західних союзників України. Виступаючи на нещодавньому Всесвітньому економічному форумі в Давосі, президент Зеленський поскаржився, що акцент Заходу на уникненні ескалації за будь-яку ціну призвів до незліченних втрачених можливостей і водночас заохотив Кремль. “Кожне “не провокуйте ескалацію”, адресоване нам, звучало для Путіна як “ви переможете”, – прокоментував він.
Рішення України націлитися на російську енергетичну інфраструктуру є одним з найсміливіших кроків за весь час війни. Протягом майже двох років бойові дії в основному обмежувалися територією самої України. Зараз ситуація, схоже, змінюється. Поки що удари українських безпілотників занадто малі за масштабом, щоб завдати серйозної шкоди російським військовим зусиллям. Тим не менш, нещодавній шквал атак на території Росії перетинає важливу червону лінію і знаменує собою нову фазу конфлікту. Нафтогазова промисловість вже давно підживлює відродження Росії на міжнародній арені; тепер українці сподіваються, що вона стане ахіллесовою п’ятою Путіна.