Без української перемоги немає європейської безпеки

У міру того, як російське вторгнення в Україну наближається до дворічного рубежу, західні лідери все частіше визнають, що без перемоги України не може бути європейської безпеки, пише Павло Жовніренко.

На тлі зростаючого занепокоєння щодо майбутнього західної військової допомоги Україні варто підкреслити, що українці залишаються щиро вдячними за міжнародну підтримку, яку їхня країна вже отримала протягом останніх двох років. Водночас, важливо також підкреслити внесок, який зробила і продовжує робити сама Україна в європейську безпеку.

Найбільш очевидним внеском України в європейську безпеку є роль країни як першої лінії оборони Європи від російської агресії.

Російський лідер Владімір Путін та інші високопосадовці Кремля часто визначають нинішню війну як конфлікт проти західного світу в цілому; однак українські військові поки що не дали Росії просунутися далі і вступити в прямі бойові дії з іншими європейськими країнами. Поки російські військові залишаються повністю задіяними в Україні, більшість аналітиків вважають, що Москва навряд чи вдасться до нових вторгнень.

Важливо, що Росія вже зазнала катастрофічних втрат в Україні, які серйозно вплинуть на здатність Путіна вести велику війну на багато років вперед. За незалежними оцінками та даними з відкритих джерел, сотні тисяч російських солдатів були вбиті або поранені в Україні, в той час як російська армія також втратила тисячі танків, сотні літаків і значну кількість військових кораблів.

Успіхи української армії також надають європейським воєначальникам життєво важливу розвідувальну інформацію, яка допомагає їм належним чином підготуватися до можливої майбутньої війни проти Росії. Вони можуть випробовувати нову зброю в бойових умовах, вивчаючи реалії сучасного поля бою і роль, яку відіграють відносно нові елементи, включаючи безпілотники і засоби радіоелектронної боротьби, і все це без необхідності розгортання власних військ.

Провал першого бліцкригу Росії навесні 2022 року дав європейським лідерам життєво важливий перепочинок, щоб розпочати відродження власних занедбаних оборонних спроможностей. Хоча цей процес, безумовно, не був таким швидким, як хотілося б багатьом у Києві, він починає приносити результати. Очікується, що виробництво озброєнь значно зросте в Європі протягом 2024 року, що посилить військові зусилля України, а також підвищить здатність Європи до самооборони.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну мало трансформаційний вплив на європейську громадську думку і допомогло об’єднати континент навколо основних цінностей демократії, прав людини і захисту від авторитаризму. Цей процес пожвавив НАТО і призвів до розширення Альянсу: Фінляндія приєднається до нього у 2023 році, а Швеція, як очікується, зробить це найближчими місяцями.

Оскільки Росія більше не здатна приховувати свою ворожість до західного світу, європейські уряди із запізненням почали протидіяти масштабним зусиллям Кремля, спрямованим на підрив західних суспільств зсередини. Це включає видалення російських пропагандистських платформ з інформаційного простору та висилку російських шпигунів, що діють по всій Європі під дипломатичним прикриттям.

Підтримка Росією екстремістських партій і протестних рухів у ЄС також стала об’єктом безпрецедентної уваги. Це ускладнило для Кремля завдання продовжувати непомітно проводити дестабілізаційні кампанії, а в деяких випадках змусило союзників і колабораціоністів Москви публічно дистанціюватися від Росії.

Мужній опір України російській агресії став тривожним сигналом, який спонукав Європу економічно відокремитися від Росії та зменшити залежність від російського впливу. Протягом останніх кількох десятиліть багато європейських країн проводили політику поглиблення залежності від російських енергоносіїв. Співпраця також поширилася на широкий спектр інших секторів, включаючи технології та роздрібну торгівлю. Це дозволило Кремлю створити неформальні альянси серед європейських політичних і бізнес-еліт.

За останні два роки ця ситуація зазнала радикальної переоцінки. Шок від російського вторгнення в Україну змусив політиків по всій Європі переосмислити відносини з Росією і прийняти часто болючі політичні рішення, спрямовані на мінімізацію зв’язків з Москвою. Якби Україна впала за лічені дні, цілком можливо, що європейські лідери змирилися б з новими геополітичними реаліями і продовжили б вести бізнес з Росією.

Відродження ревізіоністської Росії є найбільшою загрозою безпеці Європи за останнє покоління. Україна зараз знаходиться на передовій лінії цього протистояння, а українці відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки континенту. Підтримка українських військових вимагає значних фінансових ресурсів і політичної волі з боку європейських союзників України. Однак, якщо Україна зазнає поразки, ціна протидії російській загрозі різко зросте.

З наближенням другої річниці російського вторгнення лідери Європи дедалі більше усвідомлюють важливість України для майбутнього європейської безпеки. Останніми тижнями заяви з Берліна, Парижа, Лондона та інших європейських столиць свідчать про зростаючу рішучість розширити підтримку українських військових. Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно підсумував ці настрої, закликавши Францію перейти до економіки воєнного часу. “Перемога Росії означатиме кінець європейської безпеки”, – заявив французький лідер.

Зрештою, це питання власних інтересів. Якщо Путіна не зупинити в Україні, все більше європейців починають усвідомлювати, що незабаром їм доведеться мати справу з Росією самим.

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх