Як Росія стає сировинним придатком Китаю

Рекордне зростання торгівлі між Китаєм і Росією лише на першому погляді досягається. Частка РФ у китайському товарообігу скромна. Натомість для Росії КНР – основне джерело імпорту. Китай цим уже користується.

У 2023 році товарообіг Росії та Китаю встановив історичний рекорд. Згідно з даними китайської митниці, він перевищив 240 мільярдів доларів. Порівняно з 2022 роком, який теж був рекордним (як, однак, і 2021-й), зростання перевищило 26 відсотків. Експорт Китаю в Росію за рік зріс на 47 відсотків (до 111 мільярдів доларів), імпорт з Росії – майже на 13 відсотків (129 мільярдів доларів). З жодним іншим торговим партером Китай не нарощує товарообіг так стрімко. З ключовим партнером США, Китай товарообіг, навпаки, падіння – майже на 12 відсотків, до 664 мільярдів доларів. І загалом динаміка китайської зовнішньої торгівлі в 2023 році пішла в мінус на 5 відсотків, склавши в підсумку 5,94 трильйона доларів.

Рекорд торгівлі з КНР ціною втраченого європейського ринку

На початку 2022 року ще до повномасштабної війни в Україні Китай і Росія підписали дорожню карту, яка передбачала, що їхній взаємний товарообіг сягне 200 мільярдів доларів лише за підсумками 2024 року. На цій тлі торішній результат може бути досягнуто великим досягненням – і російська влада не соромиться підносити його саме так. Але навряд чи передбачалося, що зростання товарообігу з Китаєм буде забезпечено розривом РФ з колишнім найбільшим торговим партнером – Європою. А сталося саме так.

Якщо до війни на Європейський Союз надходила третина російської зовнішньої торгівлі, то в січні-вересні 2023 року його частка, за даними російської митниці (після початку війни їх публікації обмежені), опустилася до 16 відсотків. Частка Китаю збільшилася з 18 до 32 відсотків, підрахував Інститут економічної політики Гайдара. При цьому Росія для Китаю значущим партнером не стала. 240 мільярдів доларів – це лише 4 відсотки в усій китайській зовнішній торгівлі. Приблизно в тому ж обсязі Китай торгує, наприклад, з Австралією такою, з якою у нього не теплі відносини.

Китайські машини, китайські верстати

Те, що буквально кожен третій імпортний товар надходить до Росії з КНР, робить союз двох країн, який вони називають “дружбою без кордонів”, не дуже рівним. Особливо якщо врахувати, що Росія закуповує в Китаї товари, які в умовах санкцій їй важко отримати десь ще.

ЗМІ приділяє велику увагу тому, що російський ринок заповнив китайські автомобілі. І це правда. У 2023 році на нього офіційно вийшло 19 нових брендів з Китаю, а загалом їх 29 підрахувала асоціація «Російські автомобільні дилери». Але важливо ще те, що Китай переозброює російську промисловість. З даних російської митниці, вивчених Financial Times, випливає, що частка китайських верстатів із ЧПУ (числовим програмним керуванням) у загальному обсязі російського імпорту в липні 2023 року (даних щодо інших місяців) склала 57 відсотків – проти 12 відсотків до початку війни. Ці верстати потрібні, зокрема, російському військово-промисловому комплексу.

Китай дешево купує російський газ

Російський експорт до Китаю при цьому залишається майже сировинним: Китай в радіусі купує нафту і газ, допоки його досягають ціни. Наприклад, за тисячу кубометрів російського газу Китай у 2022 році заплатив менше 300 доларів, тоді як Європа і Туреччина – майже тисячу, оцінило агентство Bloomberg. У 2023 році різниця, згідно з підрахунками Bloomberg, хоч і скоротилася, але все одно залишилося значно: приблизно 500 доларів проти тих самих 300 доларів.

Росія хотіла б наростити обсяги постачання нафти і газу до Китаю ще більше, проте “друзі без кордонів” не поспішають їй у цій допомозі. “Трубопровідні постачання до Китаю найближчим часом можуть вийти на рівень обсягів, які у нас були на експорт до Європи”, – обіцяє голова “Газпрому” Олексій Міллер. Але щоб це сталося, має бути побудований газопровід “Сила Сибіру – 2”. Меморандум Росія і КНР підписали ще 2006 року, але фінального договору все ще немає. Китай не хоче ставити себе в залежність від поставок труб, які в разі чого легко перекрити, тому в своїй стратегії енергетичної безпеки ключову відводити СПГ , пояснюють експерти, перевірили Bloomberg.

Крім цього, посилення впливу Росії від Китаю проявляється у швидкій юанізації її економіки. Три чверті російсько-китайської торгівлі і 25 відсотків російського товарообігу з іншими партнерами обслуговуються в китайських юанях. На розрахунки в юанях з Росією частково перейшла й Індія. З минулого року юані складають основу ліквідної частини російського Фонду національного добробуту. Ще 2020 рік вона складалася переважно з долара і євро, а тепер це юані (60 відсотків) і золото (40 відсотків). Росія – єдина країна у світі, яка використовує юань як основну резервну валюту. Попри те, що він навіть не є вільно конвертованим – курс щодня встановлює китайську владу.

Надалі залежність Росії від Китаю зростатиме, і Китай може використовувати це у своїх інтересах, пророкує директор Берлінського центру Карнеги з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв. “Наприклад, Китай хоче мати в Арктиці військову базу і взагалі бути більш представленим у цьому регіоні… Кремль підтримує те, що йому скаже Пекін, – каже експерт. – Інша справа, що Китай це робитиме зовнішні дуже шанобливо”.

Олег Хохлов

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх